Інститут поведінкових досліджень при Американському університеті у Києві опублікував соціологічне дослідження «Шлях додому: хто з українських біженців та мігрантів планує повернутися». Дослідження показало, що приблизно 50% біженців і 30% мігрантівУ цьому дослідженні під словом «біженці» розуміють всіх українців, які виїхали в Польщу після 24 лютого 2022 року, під словом «мігранти» – всіх, хто виїхав до 24 лютого 2024, незалежно від їх офіційно оформленого юридичного статусу. , що наразі живуть у Польщі, висловлюють бажання повернутися. Експерти хотіли визначити, які матеріальні та нематеріальні фактори впливають на бажання українців, які проживають у Польщі, повернутися до України у майбутньому.
Розповідаємо детальніше про результати опитування.
Автори дослідження «Шлях додому: хто з українських біженців та мігрантів планує повернутися» хотіли комплексно вивчити соціально-економічну ситуацію українських мігрантів та біженців у Польщі, а також інші нематеріальні аспекти їхнього життя, щоб краще зрозуміти їхнє бажання (чи його брак) повернутися до України у майбутньому. Експерти дослідили зайнятість та фінансове становище респондентів, сімейний статус та наявність дітей, мову спілкування, зв’язки з Україною, досвід війни та образ майбутнього, відчуття національної ідентичності та емоції, а також бажання повернутися додому. «Нам було цікаво, які ще фактори, окрім очевидних безпекових, фінансових і сімейних, впливають на бажання повернутися додому», – зауважує директор інституту поведінкових досліджень Американського університету у Києві Володимир Вахітов.
Дослідження показує, що особи, які приїхали до Польщі ще до початку повномасштабної російської агресії менше хочуть повертатися до України, ніж біженці, які прибули після 24 лютого 2022 року. Найбільше хочуть повернутися до України особи старше 50 років, як серед мігрантів (52,94%) та і біженців (73,58%). Якщо говорити про прибутки, то саме особи з низькими доходами найбільше зацікавлені в повернені до України (62,63% серед біженців і 45,16% серед мігрантів), в той час, як особи з високими доходами – найменше (42,66% серед біженців і 57,30% серед мігрантів).
Певні закономірності видно і в професійній складовій біженців, адже найбільше бажання повернутися висловлюють пенсіонери (75,71%) та матері, які доглядають за дітьми (62,50%). Водночас найменше бажання висловлює молодь, а саме студенти польських навчальних закладів (42,22%) та особи, які мають власний бізнес у Польщі (53,33%).
Експерти також звернули увагу на мову спілкування респондентів. Дослідження показало, що біженці, які спілкуються українською мовою, більш схильні повернутися до України (58,86%). Водночас серед мігрантів такої закономірності не зауважено, адже їхнє бажання повернутися є значно меншим (34,45% українськомовних і 36,36% російськомовних).
«В наших даних ми побачили дуже різкі відмінності між тими, хто зараз користується у побуті українською і тими, хто говорить російською. Останні, наприклад, абсолютно чітко висловлюють своє небажання повертатися – ані найближчим часом, ані “колись”. Також вони відчувають менше “вдячності до місцевого населення” і водночас менше “провини, що поїхали за кордон”. Це при тому, що вони вказують на схожий або навіть більш травматичний досвід війни (руйнування або пошкодження житла, стрілянина і бомбардування місця перебування, втрата близької людини, насильство щодо них тощо). Ми також заміряли “відчуття гордості за Україну” та різні метрики національної ідентичності та знайшли, що для них всі показники навіть нижчі, ніж у респондентів, що користуються в основному польською мовою, а не лише в україномовних», – підкреслює Володимир Вахітов.
Стосовно релігійної приналежності, то експерти теж зауважили певні закономірності. Опитування показує, що віруючі особи активніше висловлюють бажання повернення до України, ніж невіруючі. Наприклад, 34% осіб, які хочуть повернутися, відносять себе до Православної Церкви України, водночас 40% тих осіб, які не мають бажання вертатися до України, висловились про свою невиражену релігійність.
Також на бажання повернення впливає й частота поїздок до України. Особи, які часто їздять додому, найбільше хочуть повернутися до України (66,67% серед біженців і 53,13% серед мігрантів). Водночас експерти звернули увагу, що 27% довоєнних мігрантів і 52% біженців жодного разу не приїжджали в Україну після 24 лютого 2022 року.
Зауважимо, що дистанційне навчання дитини в українській школі також позитивно впливає на бажання сім’ї повернутися до України, про що заявило понад 50% респондентів.
Крім цього дослідники звернули увагу, що серед осіб, які мають більшу гордість за свою країну, оптимістичний погляд на швидке завершення війни та повернення усіх окупованих територій є вище бажання повернутися на батьківщину. Наприклад, 67,62% біженців, які відчуваю гордість за Україну, хочуть вернутися на батьківщину.
Загалом, дослідження показує, що приблизно 50% біженців і 30% мігрантів, що наразі живуть у Польщі, висловлюють бажання повернутися в Україну. Водночас приблизно 25% всіх українців не висловлюють такого бажання. Експерти зауважують, що такі фактори, як наявність партнера, родичів в Україні, стать чи регіон проживання не мають великого впливу на бажання повертатися чи не повертатися до України.
Всі респонденти вказують, що зберігають зв’язки з Україною: читають новини та спілкуються з родичами, а також відчувають ностальгію і тугу за домом. «Я знаю всі новини України, тобто я просинаюся і перше, що я роблю, відкриваю телефон і читаю все, що відбувається в Україні, при чому це відбувається у будь-який час доби, дванадцята, друга, вдень, ввечері, вночі, без різниці», – зауважила одна біженка з Харкова і Донецька під час інтерв’ю.
Соціологічне опитування проводилося у грудні 2023 році і у ньому взяло участь 1139 українців, які проживають у Польщі, серед яких 202 мігранти (виїхали до Польщі до 24 лютого 2022 року) та 937 біженців (прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року). Крім цього експерти провели 15 глибинних інтерв’ю з українками, які проживають закордоном чи повернулися до України.
Детальніше з дослідженням можна ознайомитися за посиланням.
Дмитро Димидюк
Джерело: AUK.