29 листопада у Варшаві відбудеться дискусія, присвячена польській ідентичності і тому, як мігранти з України чи Білорусі впливають на уявлення про неї. Учасники дискусії – Славомір Сєраковський, Адам Міхнік та Олена Бабакова. Модераторка дискусії – Катажина Пшиборска.
Відправною точкою для розмови буде книга Ярослава Грицака та Ізи Хруслінської «Зрозуміти Україну. Усна історія»
«Захід прийшов в Україну у шляхетському кунтуші», – услід за Ігорем Шевченком говорить Ярослав Грицак. Він стверджує, що Україна перебуває не в тіні Росії, як вважалося, а в «довгій тіні Речі Посполитої». В Україні самодержавство, на якому тримається державність Росії, не пустило коріння. Права, свободи, громадянська активність, уявлення про націю як про структуру політичну, понадетнічку, позарелігійну, що чітко простежується в Україні принаймні з часів Революції Гідності, – це традиції, що йдуть з Речі Посполитої.
Білоруська опозиція також посилається на традиції Речі Посполитої, як на символічному рівні, коли збирається під історичними прапорами, включно з Погонею (герб Великого Князівства Литовського), так і в роздумах про формування демократичної держави.
Організатори дискусії ставлять питання, чи разом з біженцями з України та Білорусі повернеться до Польщі те, що було втрачене, а саме – мислення про власну ідентичність у політичному плані?
Дискусія відбудеться 29 листопада о 19.00 у варшавському приміщенні Критики Політичної (вул. вул. Jasna, 10)
Адам Міхнік — польський публіцист, есеїст, письменник, історик і політичний діяч. У 1968-1989 роках дисидент і один з головних активістів демократичної опозиції в ПНР, редактор багатьох самвидавних часописів, входив до керівництва найбільшого тогочасного польського нелегального видавництва «NOWA». Декілька разів був ув’язнений за опозиційну діяльність. Діяч профспілки «Солідарність». З моменту заснування у 1989 році і до сьогодні головний редактор «Gazeta Wyborcza». Кавалер ордена Білого Орла. У 2017 році підписав петицію за звільнення Олега Сенцова. Збірка есеїв Адама Міхніка «У пошуках свободи. Есеї про історію та політику» були видані у 2009 році українською мовою.
Олена Бабакова – випускниця історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ступінь докторки гуманітарних наук у галузі історії здобула у Білостоцькому університеті. У 2011–2016 роках працювала журналісткою Польського радіо для закордону, від 2017 року – координаторка проєктів у Фундації WOT. Співпрацює з польськими, українськими та іншими центральноєвропейськими ЗМІ, серед яких «Європейська правда», «Новое время», Aspen Review, Focus Ukraine, «Наш вибір». Пише про українсько-польські стосунки та українську міграцію до Польщі та ЄС.
Славомір Вітольд Сєраковський — польський журналіст, літературознавець і соціолог. Навчався у Варшавському та Мюнхенському університетах. Засновник і головний редактор журналу Krytyka Polityczna (Політична критика) та Видавництва політичної критики, голова The Brave New World — найбільшого польського незалежного культурного центру та мозкового центру в Варшаві та директор Інституту перспективних досліджень у Варшаві. Його роботи присвячені європейські та польській політиці. Веде щомісячну колонку в The New York Times. У червні 2022 року ініціював збір коштів у Польщі на Bayraktar для оборони України від російської агресії.
Катажина Пшиборска – польська журналістка, редакторка сайту KrytykaPolityczna.pl, антропологиня, випускниця Вищої школи соціальних досліджень IFiS PAN. Була редакторуою у Центрі КАРТА та в Newsweek Historia. Співредакторка книги «Салон. Незалежні в “кімнаті” Анни Ердман і Тадеуша Валендовського 1976-79»/ Salon. Niezależni w “świetlicy” Anny Erdman i Tadeusza Walendowskiego 1976-79. Авторка книги «Жаба»/Żaba, виданої у видавництві Krytyka polityczna.
Більше інформації про захід – за посиланням.