На початку осені в Польщі відзначають свято врожаю – дожинки (dożynki). У давнину в цей день плели вінки, пекли коровай і дякували богам за врожай, просячи кращого у наступному році. Сьогодні свято вже не має таких масштабів, але деякі традиції зберігаються й донині. Ми розповідаємо про історію дожинок та про те, як поляки відзначають це свято у XXI столітті.
Свято врожаю, обжинки або дожинки (пол. dożynki) почали відзначати у Польщі приблизно в XVI столітті. Тоді у польському сільському господарстві почали розвиватися фільварки – великі багатогалузеві господарства, орієнтовані на виробництво збіжжя на продаж. По закінченню жнив поміщики влаштовували великий бенкет з музикою, щоб подякувати селянам за їхню працю на полях протягом усього сезону.
Свято врожаю: давні традиції
Свято починалося з плетіння вінків із залишених колосків, грон червоної горобини, квітів, фруктів та горіхів. У вінки також впліталися різнобарвні стрічки. Зазвичай вони мали форму великої корони. Всередину нерідко клали живих каченят, півнів або гусенят. Вважалося, що це має забезпечити гарний врожай наступного року. Цей вінок часто називали жнивним, бо він був уособленням родючості та зібраного врожаю. Після плетіння його несли до костелу. Вінок тримала в руках найкраща жниварка, а її супроводжувала процесія зі святково вбраних жниць, що несли на плечах квіти, начищені коси та серпи.
Після того як вінок освячували в костелі, його несли до панського будинку чи до хати господаря поля. Господар будинку мав з належною пошаною прийняти цей вінок і покласти його на стіл, а після цього запросити жниварку на перший танець. Потім він запрошував усіх за святковий стіл. Після частувань починалися танці, що тривали до пізнього вечора. Святковий вінок тримали в стодолі до наступного року, аж до нового посіву. Якщо з нього осипалося зерно, його збирали й пересипали у мішечки з насінням.
Ще однією давньою традицією було залишати під час жнив останній жмуток зерна.
Він носив різні назви, залежно від регіону Польщі. Наприклад, у Мазовії та Підліссі його називали перепелиним (przepiórką), на теренах сучасної західної України та Білорусі перлиною (perełką), у східній частині Мазовії бородатим (broda), у Малопольщі козячим (koza), а у Познані пуп’янком (pęp). Також цей жмуток називали в’язкою, пучком або жменею. Його зрізали урочисто і це міг зробити тільки найкращий косар. Після цього він презентував його господарю поля, а той, щоб віддячити косарям за плідну роботу, організовував почастунок.
У Підлящі та північній Мазовії існував ще один ритуал щодо останнього жмутка зерна. Усі жінки, що брали участь у жнивах, водили навколо нього хоровод. Вважалося, що це може принести успіх.
Під час свята також дякували богам за врожай і просили, щоб у наступному році він був ще кращим. Випікався і святковий коровай, який священник ставив між собою та людьми. Після цього він запитував, чи бачать його люди з-за цього короваю. Якщо його не було видно, це трактувалося як знак достатку.
Свято врожаю у сучасній Польщі
Сьогодні поляки також відзначають кінець жнив, хоч і не так урочисто, як це було раніше. Наразі ця традиція перетворилася на тематичні фестивалі, які проводять в останній тиждень серпня або на початку вересня.
У сучасній Польщі одним з важливих елементів святкування є солом’яні фігури. Вони розміщуються при в’їзді до селища. Таким чином місцеві жителі запрошують доєднатися до святкування. Часто ці фігури нагадують персонажів мультфільмів. Наприклад, можна побачити комічних фермерів, курей, свиней, бджіл і навіть міньйонів.
Гмінні дожинки у селі Сідра на Підляшші. 1 вересня 2024 рік. Фото: Michal Kosc / Forum
Іноді жителі селища будують зі солом’яних стосів вітряки, замки чи навіть цілі поселення. Достеменно невідомо коли з’явилася ця традиція. Однак вважається, що це елементи новітнього польського селища, в якому вже з’явилися комбайни та інша техніка, котра витіснила ручні інструменти.
Незмінною традицією залишається плетіння святкового вінка. Тільки в сучасній Польщі використовуються інші елементи. Їх переважно плетуть з колосків зерна, квітів, трав і фруктів. У деяких селищах проводять конкурси на найкрасивіші вінки. Селяни надалі освячують вінки у костелах, разом з іншим врожаєм.
Свято врожаю відзначають і в Президентському палаці. У 2025 році святкування планують провести 13-14 вересня. До цієї традиції повернулися у 2000 році (раніше вона існувала у довоєнний період). Напередодні святкування традиційно проводиться конкурс на найкращий вінок. Переможець відзначається президентською нагородою.
Тетяна Шарапова
Джерело: cultura.pl, Interia, Polskie Radio, prezydent.pl, Radio Eska