Е-декларації – сповідь українських політиків – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Е-декларації – сповідь українських політиків

13 Грудня 2016
Е-декларації – сповідь українських політиків

31 жовтня закінчився двомісячний період складання електронних майнових декларацій представниками державної влади та самоврядування. Можна сказати, що це – величезний крок на шляху до очищення України від корупції. До цього українські політики складали паперові декларації, які дозволяли приховувати фактичний майновий стан.


Впровадження системи електронних декларацій не було простим. Великою мірою його запуском українці завдячують тискові західних партнерів. За першим разом був прийнятий варіант закону із внесеними поправками, які, на думку експертів, нівелювали його дієвість. І, знову таки, під тиском Заходу Президент України ветував закон у тому вигляді, а парламент прийняв новий його варіант.

Однак влітку з’явилися проблеми із запуском самої системи. Мали місце звинувачення в саботажі. Остаточно її запущено 1 вересня.

Електронний реєстр зобов’язує представників влади заповнювати детальні декларації про своє майно та видатки. Свідоме складання неправдивих даних передбачає карну відповідальність. Система перш за все повинна виконувати роль бази даних, яку згодом можна використовувати у процесах проти скорумпованих урядовців.

Е-декларація складається з 16 розділів. У  частині, яка стосується рухомого й нерухомого  майна, виокремлено: антикваріат і дорогоцінності, цінні папери, предмети авторського права, доходи, подарунки, нагороди і призи, заощадження в готівці та на банківських рахунках, кредити й позики.

Що ми побачили?

В останній тиждень жовтня багатьох в Україні поглинуло аналізування е-декларацій, які вносились до системи та одразу ставали публічними. Всі насамперед чекали даних щодо майнового стану найважливіших представників влади.

Президент Петро Порошенко зволікав зі складанням своєї декларації до останнього моменту. Вона з’явилась у системі за дві години до кінцевого терміну.

Передусім підтвердилась інформація про те, що Президент досі залишається власником значної кількості підприємств. Велика частина – це фірми під знаком «Roshen». Цей найбільший український продуцент солодощів, відповідно до заяв самого Порошенка, знаходиться під зовнішнім управлінням, а Президент не має жодного впливу на його діяльність.

Однак у декларації –  не лише «Roshen», але й медіакомпанії та фірми, зареєстровані в офшорних зонах, а також Міжнародний інвестиційний банк, де Президент зберігає понад 25 млн доларів. П. Порошенко також тримає у готівці 60 тис. доларів та 900 тис. гривень.

Варто зазначити, що, крім президентської зарплати, в 2015 році глава держави отримав понад 12 млн гривень (понад 1,8 млн злотих) банківських процентів та понад 49 млн гривень (понад 7 млн 600 тис. злотих)  від придбаних державою облігацій.

Родина Президента володіє великою кількістю гектарів землі (10 ділянок), квартирами та будинками – п’ять із них площею 1331 м² належать П. Порошенку, його дружині та трьом дітям.

Президент є власником п’яти годинників марок «Hublot», «Breguoet», «Patek Phillip», що є досить скромною кількістю, якщо порівнювати з іншими деклараціями.

Із семи задекларованих автомобілів, аж чотири – «Mercedes  Vito». Крім цього, президент є власником катера.

У президентській фракції «Блок Петра Порошенка» можна знайти найзаможніших народних обранців. Наприклад, брати Богдан і Ярослав Дубневичі, які не часто виступають публічно і з’являються в медіах, виявляється, є власниками близько 20 млн доларів у готівці.

Ярослав Дубневич тримає готівкою 8,23 млн американських доларів, 5 млн гривень i 2,78 млн євро. Його брат Богдан тримає «вдома» тільки долари – 11,5 млн. Натомість жінка Богдана Дубневича є власницею 137 млн гривень у готівці. Крім цього, на його родину зареєстровано 409 об’єктів нерухомості. Ярослав Дубневич разом із жінкою, у свою чергу, є власниками 273 об’єктів нерухомості.

Величезні суми грошей у готівці й у банках, нерухомість, дорогі автомобілі та катери, колекції швейцарських годинників і творів мистецтва, ювелірні вироби та хутро не є характеристикою лише якоїсь однієї політичної сили. Попри політичний поділ для всіх українських політиків спільним знаменником є статки.

Що цікаво, е-декларації показали, як багато представників влади не вірять банківській системі і тримають великі суми готівкою. Наприклад прем’єр Володимир Гройсман та його дружина в банках зберігають близько 2 млн 330 тис. гривень (близько 362 тис. злотих)  та понад 16 тис. євро. Натомість готівкою –  3 млн 880 тис. гривень (близько 604 тис. злотих), 460 тис. євро та 1 млн 242 тис. доларів!

Крім цього, прем’єр, як і багато українських політиків, любить швейцарські годинники. У його власності – 12 моделей дорогих годинників таких марок, як «Rollex», «Breguet», «Boucheron», «Ulysse Nardin» та інші. Їхня вартість не вказана в декларації, але ціни в Інтернеті коливаються від кількох тисяч до навіть кількох сотень тисяч доларів.

Подружжя Гройсманів є власниками чотирьох ділянок землі у Вінницькій області та двох будинків (спільно 1000 м²). Серед задекларованого нерухомого майна можна побачити ще п’ять інших об’єктів площею понад 2 тис. м².  Прем’єр їздить автівкою «Range Rover» 2013 року випуску, а його дружина –  «Volkswagen Taureg» 2011 року.

Колекціонери

Виявляється, багато українських політиків – колекціонери творів мистецтва. Наприклад, депутат Верховної Ради з фракції «Воля народу» Олесь Довгий,  скандально відомий земельними оборудками під час своєї роботи в міській раді Києва,  є власником 95 картин XIX–XXI  ст. Їхня вартість не була вказана.

Різноманітні колекціонерські зацікавлення представив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він є власником великої кількості картин та малюнків українських і закордонних митців, серед яких – літографія Пабло Пікассо та ікони. Крім того –колекції понад 2650 дорогоцінних срібних та золотих монет XVIII–XXI ст. Міністр є також поціновувачем вин: у його власності – 760 пляшок із різних країн. Деякі з них, наприклад  «Chаteau Pеtrus 2000», коштують на аукціонах кілька тисяч доларів. У декларації можна побачити також вина марки «Mouton-Rothchild» різних років.

Великі колекції творів мистецтва та антикваріату має колишній очільник Донецької обласної адміністрації, олігарх, а нині депутат Сергій Тарута, значна частина колекції якого (зокрема з нелегальних розкопок) експонувалася цього року в Музеї замку Князів Поморських у Щецині.

Голова міської ради Дніпра, колишній бізнесмен Борис Філатов задекларував, крім великої кількості нерухомого майна і різної цінної рухомої власності, колекцію творів японського мистецтва, що складається з 618 предметів, вартість якої визначив у 6,5 млн доларів.

Б. Філатов виявився найбагатшим серед мерів українських міст. Він володіє великою кількістю нерухомого майна: земельних ділянок, квартир, будинків і місць на паркінгах. Ця остання позиція у його декларації пояснюється наявністю у депутата великої  кількості дорогих автомобілів. Крім цього, він є власником декількох  водних транспортних засобів та гелікоптера.

Але українські люди влади, як виявилося, дбають також і про духовні потреби, щоправда якось дивно. Наприклад, заступник парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Анатолій Матвієнко, крім 1,8 млн гривень, які він тримає вдома, виявився власником… невеликої церкви у Вінницькій області. Щоправда, після того як декларацію було оприлюднено, він пообіцяв переказати храм місцевій спільності.

Український бізнесмен та мільйонер Євген Черняк, який відповідно до списків  Forbes у 2015 році був серед найбагатших українців, написав на  Фейсбуці: «Після публікації декларацій українських урядовців усі учасники списку Forbes відчули себе лохами. З цього моменту прошу вважати мене бідняком. У мене немає ані мільйонів у готівці, ані гелікоптерів, ані колекції годинників, ні навіть приватної церкви».

Варто зазначити, що серед українських політиків є і такі, що мають скромний вигляд навіть на фоні значної частини суспільства. Наприклад, депутат Дмитро Ярош не може похвалитися маєтками, натомість йому належить право власності на знак «Правий сектор».

Що далі?

Національне агентство з питань запобігання корупції в першу чергу перевірить декларації, подані депутатами, прокурорами та суддями.

Водночас варто підкреслити, що це лише перший етап так званого е-декларування: наступний, який стосуватиметься директорів державних підприємств, керівників державних інституцій і комунальних підприємств, розпочнеться 1 січня 2017 року і  триватиме до квітня 2017 року.

Департамент США назвав успіхом процес складання е-декларацій і підкреслив необхідність покарання тих, хто відповідальний за злочини, пов’язані з корупцією. Наступний крок – за Національним агентством з питань запобігання корупції. Відомо, що деякі декларації вже є потенціальним матеріалом для розслідувань. У випадку більшості – це фактично легалізація майнового стану. Однак, що найважливіше, з цього моменту починається нова епоха – приховати нелегальні майнові зміни стане важче і політики будуть змушені враховувати серйозні можливі наслідки.

Важливим є також психологічний ефект – представники української влади публічно продемонстрували, якими вони є анахронічними й далекими в порівнянні зі своїми європейськими колегами.

Петро АНДРУСЕЧКО (Київ)

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись