З початком російської агресії на Україну, на жаль, питання європейської інтеграції держави відійшло на другий план. Хоч варто підкреслити, що саме схвалення українцями європейського напрямку розвитку – як в політиці, так і в економіці, – викликали обурення Росії й спричинили її відверту агресію. Наприкінці червня новообраний президент України Петро Порошенко поставив свій підпис на економічній частині Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, тим самим завершивши процес цілісного підписання документу.
Аналізуючи складові економічної частини цього документу, варто наголосити: окремі положення вступили в дію раніше, не чекаючи на підписання і ратифікацію. Так, з 23 квітня на деякі українські товари (зокрема, м’ясні вироби, овочі тощо) діє нульова митна ставка в ЄС. Хоч варто уточнити, що цю ставку використовують ті українські експортери, які виробили сертифікат EUR.1 – документ про походження товарів. Такий сертифікат видає Торгово-промислова палата України. Загалом, отримати такий документ неважко: як повідомляв департамент європейської інтеграції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, понад 4000 українських підприємств вже володіють сертифікатом EUR.1. Перевірити інформацію про товари, на які діє нульова ставка, можна ввійшовши на веб-сторінці Європейської Комісії в розділі «торгівля». Там можна знайти інформацію про різноманітні митні ставки на всі види товарів, експортованих з України. Відповідно до погоджень з ЄС, Україна має визначену кількість товарів, експортованих протягом року, на які поширюється нульова митна ставка. Завдяки таким преференціям, українські підприємці можуть активніше виходити на європейський ринок.
Після підписання Угоди і майбутньої ратифікації Україна також взяла на себе зобов’язання довести до обнулення митних ставок на товари, імпортовані з країн Європейського Союзу. Зниження та знесення митних ставок буде проходити поступово. Воно також стосуватиметься і річних обмежень щодо кількості імпортованої до України продукції з країн Європейського Союзу.
Не варто вірити упередженій інформації, що обнулення імпортних ставок однозначно негативно вплине на українську економіку і від цього втрачатиме бюджет країни. Справа в тому, що знесення мита на імпортовані товари зробить їх більш доступними та дешевшими для споживача, а це, у свою чергу, приноситеме доходи імпортерам, які сплачують податки в Україні і також наповнюють український бюджет. Загалом питання скасування/зниження мит буде вирішуватись ще деякий час. Так, відповідно до Угоди, протягом десяти, а в окремих випадках п’ятнадцяти років буде відбуватись скасування/зниження мит між Україно та країнами Європейського Союзу.
Сама економічна частина Угоди про асоціацію за своєю суттю та наповненністю є конкретнішою, ніж її політична частина, де міститься багато загальних декларацій та політичних заяв. Однак для того, щоб Україна почала отримувати вигоди від економічної співпраці з Європейським Союзом, вона має над цим ще дуже активно попрацювати. Перш за все це стосується законодавчої бази, якої, на жаль, зараз в Україні нема. Стан фактичної війни в Донецькій та Луганській областях, де з українською армією воюють підтримувані Росією терористи, тільки перешкоджає ефективній законотворчій діяльності в країні. Загалом українське законодавство та національна програма з імплементації Угоди має охоплювати чимало ключових моментів: економіка, банківська сфера, авіа- та космічна сфера, інтелектуальна власніть, податкова система тощо. Тож, Україну чекають великі внутнішні системні реформи, завдяки яким змінюватиметься життя українських громадян.
Для повноцінної конкуренції на європейському ринку українські підприємці змушені будуть провести модернізацію своїх підприємств. Проте доля багатьох із них може бути невтішною: не витримавши конкуренції і не здійснивши відповідних змін, підприємства стануть нерентабельними. Приєднання України до зони вільної торгівлі має проявитись у позитивному інвестеційному кліматі, який за останні роки був досить складним. Є велика загроза, що події на сході України та фактичний стан війни можуть на довший час заморозити інвестиції в українську економіку, а це, на жаль, гальмуватиме повноцінне використання тих вигод, які дає нам Угода.
Досить важливий елементом у підписаній Угоді, враховуючи російсько-український конфлікт, є питання енергетичної інфраструктури, яке закріплене в статті 247 «Співробітництво у сфері використання інфраструктури». На практиці Україна отримує додаткові важелі у своїй енергетичній політиці, зокрема у відстоюванні своїх інтересів і узгодженні їх із країнами Європейського Союзу у справі будівництва «Південного потоку».
Загалом повноцінно вигоди від Угоди, як звичайні споживачі, так і представники бізнесу відчують не одразу. Варто приготуватись, що перші 3–4 роки, а можливо і дещо довше, стан української економіки буде знаходитись доволі в складному періоді розвитку. Великі гроші з бюджету йтимуть на плановані зміни в економіці та на інвестиції. Перші бонуси від зони вільної торгівлі радше отримають наші західні партнери, українцям ж треба буде запастись терпінням, а також приготуватись до важкої праці та нововведень.