Вроцлавська прокуратура відреагувала на звинувачення, які останніми днями ширяться в мережі у зв’язку зі смертю 49-річного чоловіка в одному з лікарів Нижньої Сілезії.
У публікації, що набула великої популярності в соцмережах, стверджувалося, що до трагедії нібито призвело те, що медичний персонал «слабко говорив польською мовою і не зміг порозумітися з пацієнтом». Автор посту також обурювався, що лікарі без «досконалого знання польської» працюють в польських лікарнях.
Звинувачення українських лікарів
Пост щодо смерті пацієнта швидко підхопили деякі праві політики. Депутатка Конфедерації Ева Зайончковська-Гернік написала, що «у Вроцлаві помер пацієнт, бо медики з України та Білорусі… недостатньо добре знали польську мову». На її думку, персонал нібито не зміг з’ясувати, що пацієнт у минулому пережив анафілактичний шок.
Схожі заяви лунали й від її партійних колег – Конрада Берковича, Влодзімєжа Скаліка та Павла Усьондека. Усі вони посилалися на слова Павла Врублевського, голови Нижньосілезької лікарської ради, сказані в інтерв’ю на YouTube-каналі «Arkadiusz Franas – Pod prąd».
Ці твердження згодом опублікували на порталі Tu Wrocław, редактором якого є Аркадіуш Франас (інтерв’юєр). Водночас у статті не було жодних конкретних даних: ні дати події, ні інформації про медиків, ні деталей щодо пацієнта.
Прокуратура: інформація є неправдивою
Ситуацію офіційно прокоментувала Вроцлавська окружна прокуратура. Речниця відомства Кароліна Стоцка-Мицек наголосила, що висловлювання Врублевського та частини медіа публікацій є нерелевантними та не відповідають матеріалам слідства.
Як з’ясувалося, провадження щодо смерті Домініка К., який помер у січні 2023 року, веде Прокуратура району Вроцлав-Фабричний.
«Прокуратура Округова у Вроцлаві заявляє, що інформація, наведена у згаданих висловлюваннях та статтях, не знаходить жодного підтвердження у фактичних даних, встановлених у ході слідства», – йдеться у заяві.
Слідчі встановили, що пацієнт прийшов на МРТ черевної порожнини. У присутності лікаря персонал провів анкетування та розмову з пацієнтом. «Пацієнт не повідомляв про жодні алергії чи хронічні захворювання. Обстеження без використання контрасту пройшло без ускладнень», – уточнили в прокуратурі.
Твердження про те, що медики не володіли польською мовою і це призвело до помилок, прокуратура назвала повністю неправдивими.
Що могло спричинити смерть пацієнта? Пояснює адвокатка родини загиблого
Щоб з’ясувати, чи могла незнання польської мови медичним персоналом вплинути на смерть пацієнта, аналітики фактчекінгової платформи Demagog звернулися до адвокатки Ілони Квєцєнь, яка представляє родину померлого. Її пояснення чітко показують: мовний бар’єр не був жодним чинником у цій справі, попри численні політичні заяви, що саме його намагалися зробити головною причиною трагедії.
За словами адвокатки, на перебіг подій вплинули дві ключові обставини: відсутність у попередній анкеті ідентифікації високого фактора ризику у вигляді астми та хаотичні дії під час надання медичної допомоги. Як зазначає Квєцєнь, у розмовах з родиною не зафіксовано жодних труднощів із комунікацією польською мовою. Усі розмови з персоналом, а також телефонні контакти з диспетчером швидкої допомоги відбувалися без мовних проблем.
Адвокатка звертає увагу, що застосований під час дослідження препарат може спричинити алергічну реакцію у людей, які мають бронхіальну астму. Пацієнт хворів на неї з дитинства, а отже, у кабінеті мали бути відповідні ліки та обладнання для реанімації. Однак у анкеті, яку пацієнт заповнював перед обстеженням, питання про астму не було. Документ, за словами Квєцєнь, був коротшим за стандартні анкети в інших закладах і містив лише загальні питання, зокрема про вагітність, металеві імпланти та загальне питання про алергію на компоненти контрастної речовини. Водночас не було інформації про склад чи назву препарату, а на сайті закладу також бракувало таких даних.
Після того як у пацієнта стався анафілактичний шок, дії персоналу були хаотичними. За словами адвокатки, медики «бігали з кабінету в кабінет», шукаючи необхідні ліки та тонометр, а також намагалися додзвонитися до швидкої допомоги. Квєцєнь підкреслює, що причина трагедії лежить у сфері професійної ретельності, компетентності та організації роботи закладу, а не в мовних труднощах.
Позиція Речника з прав пацієнта: проблем із комунікацією не було
У 2024 році цю справу аналізував також Речник з прав пацієнта Бартломей Хмельовець. У своїх висновках він зазначив, що попередній медичний опитувальник був недостатньо детальним. Як передала адвокатка, речник прямо вказав: причиною помилки стало неповне формулювання питань у анкеті, яку пацієнти заповнюють перед обстеженням.
Він також встановив, що хоча дії з порятунку життя розпочали без зволікань, їх обсяг був недостатнім. На місці, окрім адреналіну та проведення серцево-легеневої реанімації, мали бути доступні й інші певні медикаменти. Закладу рекомендували провести внутрішню перевірку, додаткові навчання, поліпшити анкету для пацієнтів і забезпечити кабінет необхідним обладнанням.
У жодному з документів речника немає згадки про те, що персонал нерідного походження мав труднощі зі спілкуванням із пацієнтом або викликом швидкої допомоги.
Жодної скарги на проблеми з комунікацією з іноземними медиками
Після чергової хвилі публікацій у соцмережах речник з прав пацієнта надав також статистику: у 2024 році було зареєстровано понад 96 тисяч, а у 2025 році – понад 85 тисяч звернень. Жодне з них не стосувалося «проблем із комунікацією з медичним персоналом іноземного походження».
У відповіді для Demagoga Речник підтвердив, що в ході розгляду справи не встановлено жодних ознак мовного бар’єра серед персоналу, який надавав допомогу пацієнтові.
Дані про дисциплінарні провадження Окружних речників професійної відповідальності свідчать, що з 192 справ, поданих щодо лікарів, лише 6 стосувалися медиків із-за меж ЄС – і вони були пов’язані не з мовою, а з якістю наданої допомоги чи порушенням етичних норм.
Ред.
Джерело: Wprost.pl, Demagog
