17 липня в Українському домі в Варшаві відкрилася виставка львівської майстрині Дарії Альошкіної, яка створила в галереї на вул. Заменгофа багатовимірний магічний світ із різнокольорового паперового мережива. А під час майстер-класу всі охочі могли навчитися робити витинанки своїми руками.
Любов художниці до витинанок має глибоке коріння – родом із її дитинства, що пройшло в мальовничому селі на Вінниччині, куди батьки, до речі, теж знані художники та справжнісінькі хіпі, переїхали з комфортного Києва після народження дітей. Там Дарія вчилася по-новому бачити традиційність, читати символи, відчувати їх навколо, вишукувати глибинні смисли у природі, що її оточувала. «У моїй кімнаті в дитинстві були розмальовані шибки вікон, це наповнювало мою дитячу уяву багатством ідей та мрій. Саме це я хочу зберегти та донести глядачу у своїх паперових полотнах – дивитися на світ крізь призму цікавості та пізнання, крізь магію чарівних символів із надією, що світ має багато барв і краєвидів», – розповідає художниця.
ЇЇ витинанки справді зіткані із символів. Кожна з них має особливе значення: тут є і магічні трави, що захищають від злих духів, і напівмістичні персонажі з легенд та української міфології. Кожна витинанка має своє ім’я, що походить від назви рослини, зображеної у тлі: Кріпна, Рум’янкова, Полинова, М’ятна, Яблунева, Чорнобривцева та інші. Таким чином, художниця перетворює тло для основного зображення на ключовий символ роботи, показуючи його важливість, про яку пам’ятали наші предки, але забули ми. Особливого значення набуває у творах художниці образ жінки – чарівниці, святої, земної жінки-матері чи жінки-доньки, одним із головних образів є також Дерево Роду.
«Паперові витинанки на вікнах створювалися з давніх-давен, але ми почали втрачати ту традицію, тому головною метою проєкту є оновлення та надання традиційній витинанці сучасного дихання», – пояснює Дарія. Саме тому вона взялася відроджувати це старовинне заняття, аби показати, що магія наших прабабусь – вона все ще тут, навколо нас, і варто лише спробувати.