«Ми маємо триматися одне одного. Ми – український народ, і по-іншому не можемо», – сказав ветеран російсько-української війни Олександр Толоченко перед спільним виконанням Державного Гімну України у Варшаві. 23 серпня біля Українського дому зібралися кілька десятків українців, щоб відзначити День Державного Прапора та напередодні 35-ї річниці Незалежності України заспівати разом гімн.
«Потрібно триматися одне одного»
Цьогоріч спільне виконання гімну біля Українського дому відбулося вже вчетверте. Захід розпочався з хвилини мовчання, якою присутні вшанували пам’ять загиблих у війні Росії проти України.
Головним гостем зустрічі став Олександр Толоченко – ветеран російсько-української війни, який після поранення та ампутації проходив реабілітацію в Tytanovi RehabРеабілітаційний центр TYTANOVI у Києві спеціалізується на комплексному відновленні ветеранів, які зазнали тяжких травм та ампутацій. У центрі працюють фізіотерапевти, протезисти, психологи й тренери, які допомагають ветеранам відновлювати рухливість, опановувати протези та адаптуватися до життя після травми. У центрі також застосовують сучасні технології протезування, зокрема остеоінтеграцію — вживлення титанових імплантів безпосередньо в кістку. TYTANOVI також має спеціалізоване обладнання для фізичної реабілітації, зокрема лабораторію ходи, тренувальні та фізіотерапевтичні зони.. Він розповів про свій досвід і про те, чим займається центр.
Частину розмови ветеран присвятив українцям, які зараз живуть за межами країни. Він наголосив, що їм важливо залишатися спільнотою і не сприймати проблеми одне одного як щось чуже.
«Я хочу сказати, що ми боролися за те, щоб зараз могли святкувати незалежність. Потрібно триматися за неї – у яких би країнах ми не були, чи ми вдома, чи виїхали з нашої держави. Але ми маємо триматися одне одного і розуміти, які проблеми є в кожного. Якщо ми живемо за межами України, проблеми кожного з нас – це наша спільна проблема. Ми – український народ, і по-іншому не можемо. Ми не можемо бути як наші паскудні сусіди. Ми маємо завжди залишатися людьми», – сказав ветеран.
Суспільство має бути готовим до підтримки ветеранів
Про підтримку ветеранів говорив і посол України в Польщі Василь Боднар. Він наголосив, що українське суспільство має готуватися до повернення ветеранів ще під час війни – і багато залежатиме не лише від держави, а й від родин та людей навколо них.
«Я думаю, ми ще не до кінця усвідомлюємо, наскільки суспільство має бути готовим до підтримки ветеранів. Багато чого залежить від сімей і від того, як вони сприйматимуть людей, які сьогодні захищають Україну. Багато що залежить від нас – людей, які живуть звичайним життям, навіть якщо ми перебуваємо за кордоном. Те, що ми можемо зробити для ветеранів, говорить про наше майбутнє і про те, як ми будемо далі будувати нашу державу», – сказав Боднар.
Окремо Боднар наголосив, що вдячність тим, хто захищає Україну, має стати частиною української ідентичності.
«Подяка тим, хто сьогодні обороняє Україну, має бути в корені ідентичності українців. Не було в нас так багато героїв, як цього разу. І кожен із нас – держава, суспільство, посольство, громадські організації – має долучатися до цієї роботи», – сказав він.
«Мені хочеться бути разом з українцями»
Серед присутніх була пані Олена – вчителька математики в українській школі у Варшаві. Вона родом із Харкова, де 23 серпня відзначають не лише День Державного Прапора України, а й День міста. Каже, що для неї ця дата завжди була особливою – харків’яни вітають одне одного одразу з двома святами.
«Я прийшла, тому що мені хочеться бути разом з українцями в цей день», – розповіла вона кореспондентці «Нашого вибору».
Частина учнів пані Олени виїхала з України ще маленькими, тому для неї важливо допомагати їм зберігати зв’язок з батьківщиною.
«Я хочу бувати на таких подіях, де збираються українці, щоб підтримувати себе, бо бувають важкі моменти, і набиратися натхнення, аби бути опорою для учнів. Мені важливо, щоб мої учні, які живуть далеко від України, відчували зв’язок із нею, любили свою країну і розуміли, що вони є її частиною. Багато хто з них був ще маленьким, коли виїхав через війну. Тому цей зв’язок потрібно свідомо підтримувати – сам собою він не виникне. Я зараз дуже добре бачу, що раніше багато що в українських школах робили формально, і мені хочеться це змінити», – підкреслила Олена.
«Це дає нам силу і віру»
Голова фонду «Український дім» Мирослава Керик говорила про тих, хто вже заплатив за захист України здоров’ям або життям.
Вона звернула увагу на молодих українців, які після поранень і важких випробувань продовжують допомагати своїй країні.
«Ми ніколи не думали, що наші діти чи однолітки будуть воювати, гинути й отримувати поранення. Я дуже вам вдячна за те, що Україна має таких людей, що має молодь, яка з першого дня зголошується та йде воювати, навіть якщо це коштує їй життя чи здоров’я», – сказала Мирослава Керик.
За її словами, особливо вражає, що молоді ветерани продовжують залишатися активними. «І неймовірно, що після всього пережитого вони залишаються оптимістами. Це дає нам силу і віру в те, що ми переможемо. Бо якщо в нас є такі люди, ми справді непереможні і не можемо сумніватися», – сказала вона.
Мирослава Керик також закликала усіляко підтримувати українських військових, зокрема пожертвами.
Гімн України
Після виступів присутні розгорнули великі синьо-жовті полотнища перед Українським домом і заспівали Гімн України.
Після гімну пролунало «Слава Україні!», а потім – «Niech żyje Polska!».
Тетяна Шарапова