У Варшаві, Кракові та Перемишлі поляки вперше пробують танцювати гопак разом з українцями. Майстер-класи стали частиною проєкту «Гопак як міст культур», який знайомить із традицією через спільний рух і досвід.
Ініціатором проєкту «Гопак як міст культур» є фонд Fundacja Moc Życia, який реалізує його разом з українсько-польською командою фахівців. Як розповіла нашій редакції співорганізаторка ініціативи Анна Мартусь, головною метою було заохотити польську аудиторію ближче познайомитися з українською культурою через безпосередній досвід.
«Гопак – це бойовий танець козаків, символ спритності, майстерності та гідності. Ми хотіли допомогти полякам відкрити для себе українську культуру через щось живе й емоційне», – зазначила вона.
За її словами, саме гопак обрали не випадково. «Це водночас вимогливий і красивий танець, який може стати першим кроком до знайомства з українською музикою і традицією», – пояснила Мартусь.
Організатори наголошують і на спільних культурних мотивах. «Танець об’єднує. У польській культурі є збойницький танок – танець вільних гуралів, який, як і гопак, виріс із традиції вільних воїнів. Саме через такі спільні образи гопак може стати містком між культурами», – додала вона.
Діалог, а не одностороння презентація
Ідейним керівником під час написання заявки був Станіслав Алвасяк. За його словами, ідея виникла з роздумів про те, як у Польщі сприймають українців. «Часто це образ сильного, витривалого, характерного чоловіка. У мистецтві він природно пов’язаний із козацькою традицією – а отже і з гопаком», – зазначив він.
Водночас організаторам було важливо, щоб проєкт не обмежувався лише показом культури. «Ми не хотіли, щоб це була розмова в один бік. Йшлося про пошук спільного – того, що може нас об’єднати. Саме так виникає справжній діалог», – пояснив Алвасяк.
Для нього особисто проєкт став і професійним викликом – команда прагнула працювати з танцівниками високого рівня. Після перегляду виступів виконавців, зокрема з Ірпеня та Бучі, організатори переконалися у їхній майстерності. «Їхній рівень, підготовка і енергія були дуже переконливими. Для нас було принципово працювати саме з професіоналами», – наголосив він.
Перша зустріч у Варшаві зібрала близько 50 учасників і підтвердила інтерес до такого формату. За словами Станіслава Алвасяка, особливо показовою стала реакція однієї польської учасниці. Вона зізналася, що раніше майже нічого не знала про українську культуру і вважала її «досить бідною». Після майстер-класу ж сказала, що відкрила для себе зовсім інший її вимір. Для організаторів це стало підтвердженням, що особистий досвід може змінювати уявлення.
Як проходять майстер-класи
Перші заходи вже пройшли у Варшаві та Кракові. Наступний майстер-клас запланований на 28 лютого у Перемишлі. Участь у подіях безплатна та відкрита для всіх охочих за умови попередньої реєстрації.
Зустріч триває близько чотирьох годин і складається з кількох частин. Спочатку учасники знайомляться та дізнаються про історію гопака і його культурне значення. Далі відбувається практичне заняття, під час якого вони вивчають базові рухи та елементи танцю. Завершується подія спільним виступом учасників і показовим номером професійних танцівників.
Танцювальну частину проводять професійні виконавці разом з ансамблем «Студенти танцюють», заснованим у 2017 році в Польщі. Колектив об’єднує студентів і молодь із різних регіонів Польщі та Німеччини. Хореографкою ансамблю є Наталя Стецюн, а керівницею – Ксеня Комар, засновниця колективу.
Проєкт орієнтований як на українців, так і на поляків і не має вікових обмежень. «Основа – це гарний настрій. Подія відкрита для всіх без винятку», – зазначила Анна Мартусь.
Організатори вже думають про подальший розвиток ініціативи – зокрема про пошук глибших зв’язків між українськими та польськими танцювальними традиціями. «Мені здається, саме через такі точки перетину і будується справжній діалог», – підсумував Станіслав Алвасяк.
Діана Прудник