Громадянське суспільство та реформи в Україні - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Громадянське суспільство та реформи в Україні

0

Реанімаційний пакет реформ (РПР) – ініціатива кваліфікованих та фахових представників громадськості, які поставили собі за мету пришвидшити реформи в Україні й відігравати в цьому процесі активну роль. Більше про ініціативу ми розпитали менеджера з адвокації РПР, громадського активіста та члена Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро Ярослава Юрчишина.

«НВ»: Ідея ініціативи РПР сягає січня 2014 р. – активної фази Майдану. Розкажіть детальніше про цю ідею та її перші кроки.

Ярослав ЮРЧИШИН: Активісти, згуртовані в Громадський сектор Євромайдану, ще в січні 2014 р. почали планувати те, яким чином досить хаотичну революційну енергію Майдану спрямувати в конструктивне русло. У перші дні після втечі Януковича ця дискусія відновилася – було обрано форму громадської ініціативи, яка запропонує новій владі пакет невідкладних ініціатив, що допоможуть реанімувати країну після тоталітаризму. До цього пакету ввійшли законодавчі ініціативи у сфері люстрації, боротьби з корупцією, освіти, виборчого законодавства, реформи прокуратури, судів та міліції. У квітні 2014 р. ці напрацювання були представленні громадськості у вигляді РПР. Значна частина вже втілена, частина ще реалізується.

Коли та чому Ви приєднались до ініціативи РПР, ставши її активним членом?

Навесні 2014 року я відвідував більшість акцій-пікетів РПР під парламентом та співпрацював як волонтер з антикорупційною групою й групою реформування сфери публічних фінансів. У грудні 2014 р., коли стало зрозуміло, що влада інституційно неспроможна провести швидкі реформи й потреба громадської підтримки не зникне найближчим часом, РПР почав розбудовуватися за допомогою Європейської Комісії та інших донорів з США та Європи. Було сформовано професійний секретаріат, створено відділ адвокації, який мені запропонували очолити. Тому як волонтер я з РПР з початків, як професійний працівник – з грудня 2014 року.

Який вигляд має структура РПР?

Це коаліція 70 громадських організацій, благодійних фондів та мозкових центрів, представники яких розподіленні на 27 робочих груп. Кожна робоча група опікується окремою реформою: освіта, правоохоронні органи, антикорупція, суди, Конституція. Представники груп збираються на Координаційній раді і визначають пріоритети діяльності. Поточне керівництво здійснює рада з 7 осіб, обрана Координаційною радою; виконує завдання професійний секретаріат з 10 осіб. Кожна група має менеджера, який організовує роботу, та головного експерта, який слідкує за виконанням Дорожньої карти реформ у певній сфері.

Чи можна говорити про ініціативу РПР як про вдалий приклад участі громадянського суспільства в реформуванні країни? Якщо так, то як це відбувається в практичному вимірі?

Так, однозначно. Процедура наступна: громадські експерти вивчають міжнародний та український досвід щодо реформування тієї чи іншої сфери державного управління, напрацьовують свої рішення й презентують їх народним депутатам та урядовцям. Після дискусії та доопрацювання ці ініціативи у формі проектів законів чи рішень уряду потрапляють на розгляд парламенту й Кабінету Міністрів України. Після прийняття ініціатив експерти включаються у процес контролю за їхнім втіленням. Ми маємо тісну співпрацю з неформальним Клубом реформ у парламенті, де представленні не лише колишні ерпеерівці, які стали депутатами (Ганна Гопко, Світлана Заліщук, Мустафа Наєм, Сергій Лещенко, Віктор Галасюк та інші), а й представники керівництва парламенту: спікер Володимир Гройсман, його заступники Андрій Парубій та Оксана Сироїд, загальною кількістю понад 50 депутатів. Також непогано працюємо з окремими міністерствами, зокрема Міністерством економічного розвитку та торгівлі, Міністерством освіти та науки, Міністерством культури, Мінаргополітики, Мінекології, але, на жаль, співпраця з Кабінетом Міністрів України як з колегіальним органом ускладнена, бо прем’єр-міністр не розуміє важливості співпраці з громадськістю. Щодо Адміністрації Президента, то в багатьох проектах – як-от децентралізація, електронне урядування тощо – у нас є чудова співпраця, завдяки Дмитрові Шимківу та Ростиславові Павленку. У сфері боротьби з корупцією, реформування судів та правоохоронних органів ми ведемо достатньо гостру дискусію, бо громадськість вимагає ефективних кроків у цих сферах.

Які виникають труднощі у співпраці з парламентом? 

Єдина складність – реформаторів в парламенті не так багато, як хотілося. Але загалом у нас дуже ефективна робота з законодавчою гілкою влади. Лише в цьому скликанні ми добилися прийняття 27 законопроектів та 2 постанов Верховної Ради в різних сферах – від політики національної пам’яті до реформи банківського сектору.

РПР також активно діє на рівні міста Києва. Як виглядає співпраця між РПР та органами самоврядування в столиці? Чи за прикладом Києва у планах РПР є ідея охопити своєю діяльністю інші регіони?

Група РПР-Київ постійно співпрацює з місцевими депутатами, найближчим часом буде зареєстровано новий законопроект про місто Київ, напрацьований спільно експертами та депутатами КМР. Щодо регіональної мережі – ми не ставимо за мету щось створювати згори, бо це в такій великій державі як Україна неефективно. Ми постійно спілкуємося з місцевими активістами, на середину липня запланований форум, на якому ми будемо розповідати про механізми, що місцевим громадам дають нові закони у сфері децентралізації, реформи виборчого права, ЖКГ тощо. Як користуватися цими знаннями – вирішувати місцевим активістам, ми ж завжди готові підтримати ініціативи знизу. Саме так і виникла ініціатива РПР-Київ – місцеві активісти вирішили, що їм потрібен такий механізм.

З якими міжнародними організаціями й структурами РПР постійно співпрацює?

З усіма, окрім представників країни-окупанта, тобто Росії. Наш міжнародний відділ постійно надсилає висновки наших експертів представництвам МВФ, ЄБРР, Єврокомісії, посольствам, міжнародним журналістам. Ми розуміємо, що на нас частково лежить функція народної дипломатії, тому намагаємося її виконувати якнайкраще в рамках наших можливостей.

Постмайданне громадянське суспільство в Україні не змогло створити впливову політичну силу. Чи ініціатива РПР має намір стати в недалекому майбутньому політичною партією, яка матиме нову та якісну команду, стартуватиме в парламентських виборах?

Ми – громадська ініціатива, тому політичною діяльністю займатися не плануємо, тим більше ініціювати створення партії. При цьому ми припускаємо можливість, що частина наших експертів долучиться політичних команд як на місцевому, так і на національному рівні. Нам більш цікаво змінити законодавство про політичні партії, примусити їх стати відкритими щодо звітування, позбавити олігархів виключного впливу на них, впровадити відкриті списки на виборах і створити шанси для лідерів громадської думки змінити всю партійну палітру, ніж створювати 240-ву партію закритого типу.

Розмовляла Ольга ПОПОВИЧ

Share.