Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) повідомив про початок нових робіт на території України. 8 червня розпочнеться пошукова місія в колишньому селі Гута Пеняцька на Львівщині. Спільні українсько-польські пошукові дослідження триватимуть до 19 червня. Також польська сторона отримала офіційний дозвіл України на проведення ексгумацій у львівському Голоску.
Пошуково-археологічні роботи в Гуті Пеняцькій проводитимуть польські та українські фахівці. У них братимуть участь експерти Бюро пошуку та ідентифікації IPN та українського підприємства «Волинські старожитності». До робіт також залучені представники профільних державних установ обох країн.
Метою досліджень є локалізація місць поховань мешканців села, які загинули під час подій лютого 1944 року. У разі виявлення останків результати пошукових робіт можуть стати підставою для проведення подальших ексгумацій.
Дозвіл на проведення робіт Міністерство культури України видало в лютому 2026 року. У відомстві зазначають, що він став одним із результатів домовленостей українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті.
Як Україна та Польща описують трагедію в Гуті Пеняцькій
Водночас українська та польська сторони по-різному описують історичні події, пов’язані з Гутою Пеняцькою.
У Міністерстві культури України зазначають, що Гута Пеняцька – колишнє село на Львівщині, яке існувало щонайменше з XVIII століття. У міжвоєнний період воно входило до складу Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польщі. У відомстві наголошують, що в той час у селі компактно проживали представники польського етносу.
За даними українського відомства, 28 лютого 1944 року село зазнало збройного нападу, який, згідно з архівними джерелами, здійснив підрозділ німецької поліції. Значна частина мешканців загинула, а саме село було спалене. Точна кількість жертв трагедії, за інформацією Мінкульту, залишається невідомою.
Натомість польський Інститут національної пам’яті подає значно детальніший опис подій. У повідомленні установи Гуту Пеняцьку називають великим польським селом, яке налічувало понад 170 господарств. За даними IPN, під час Другої світової війни там діяв сильний осередок самооборони, що співпрацював з Армією Крайовою. У польському інституті стверджують, що «у період посилення нападів українських націоналістів на Кресах там також переховувалися цивільні мешканці навколишніх населених пунктів та втікачі єврейського походження».
Польський інститут називає події 28 лютого 1944 року однією з найкривавіших пацифікацій на території тодішньої Східної Малопольщі. За його версією, напад здійснили військовослужбовці 4-го поліцейського полку СС, сформованого з українських добровольців до дивізії СС «Галичина», за участю підрозділів УПА та місцевих українських націоналістичних воєнізованих формувань.
У повідомленні IPN йдеться, що під час нападу були вбиті польські мешканці села, серед яких жінки, діти та люди похилого віку. Саму Гуту Пеняцьку, за твердженням інституту, спочатку пограбували, а потім спалили. Вижити вдалося лише небагатьом.
Польська сторона також наголошує, що розслідування цих подій триває вже багато років. У межах слідства прокурори IPN допитали сотні свідків, зокрема тих, хто пережив трагедію, членів їхніх родин та мешканців сусідніх сіл, а також проаналізували архівні документи з Польщі та інших країн. Одним із головних завдань слідства залишається встановлення повного списку жертв та осіб, яких польська сторона вважає причетними до злочину.
За даними інституту, наразі вдалося встановити особи 634 із понад 800 жертв.
Україна дозволила ексгумації у львівському Голоску
Окремо IPN повідомив, що Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумацій на території колишнього села Голоско Велике, яке нині є частиною Львова.
Йдеться про пошук і перепоховання польських військових, які загинули у вересні 1939 року під час оборони Львова від німецьких військ.
У польському інституті нагадали, що Голоско Велике було північним передмістям Львова і стало місцем запеклих боїв після нападу нацистської Німеччини на Польщу. У районі Голоска та сусідніх Збоїщ оборону міста, зокрема, вели підрозділи 10-ї кавалерійської бригади під командуванням полковника Станіслава Мачека.
У 2019 році польські та українські дослідники вже проводили пошукові роботи в Голоску та Збоїщах, де виявили братські могили. Після цього польська сторона подала до України заявки на проведення ексгумацій.
У серпні 2025 року було проведено ексгумацію братської могили у Збоїщах. Польський Інститут національної пам’яті планує провести аналогічні роботи в Голоску ще до кінця 2026 року.
Нові дозволи на ексгумації
На початку червня IPN також повідомив про отримання дозволу України на проведення ексгумацій у колишніх селах Острівки та Воля Островецька на Волині.
Під час пошукових робіт у квітні там виявили дві братські та одну індивідуальну могилу. Після цього польська сторона звернулася до української влади з проханням дозволити ексгумацію знайдених останків.
За даними польського інституту, у цих селах під час подій серпня 1943 року загинули понад тисячуа польських мешканців. У 1992, 2011 та 2015 роках там уже проводили ексгумаційні роботи, під час яких були знайдені та перепоховані останки 674 осіб. Нинішні дослідження мають на меті відшукати ще близько 350 жертв.
У польському Інституті національної пам’яті назвали цей дозвіл першою згодою на проведення ексгумацій жертв Волинської трагедії, виданою на підставі звернення IPN після відновлення Україною процедури розгляду таких заявок.
Ред.