Як говорити про досвід війни? Які компетенції для цього потрібні? Про що найчастіше розповідають біженці? Як використати результати досліджень, щоби не баналізувати досвіди війни? На ці та інші питання спробують дати відповідь учасники дискусії «Хочу розповісти про війну… Як досліджувати та документувати війну в Україні?», яка відбудеться 24 жовтня о 18.00 у Варшаві. Організатор заходу – Центр Мерошевського.
Війна в Україні та приплив мільйонів людей, які тікають від російського вторгнення до Польщі та інших країн, за короткий час стали причиною появи багатьох дослідницьких та документальних проєктів, як в академічній спільноті, так і поза її межами. Дослідники та активісти хочуть не лише допомагати, але й досліджувати та запитувати, а багато біженців — хай і не всі — хочуть розповідати історії.
24 жовтня у Варшаві польська журналіста Маґдалена Ріґамонті поспілкується з дослідником та дослідницями з Польщі та України, які збирають свідчення біженців та біженок, зокрема, про те, чому ми документуємо та досліджуємо досвід біженців з України? Як говорити про досвід війни? Які компетенції для цього потрібні? Про що вони найчастіше розповідають і який збірний образ біженця виникає з цих розмов? Як використати результати досліджень, щоби не баналізувати досвіди війни? Чи можуть зібрані свідчення бути використані як докази у провадженні щодо осіб, які вчинили злочини?
Перед розмовою буде представлено короткометражний фільм, у якому свою історію перших днів повномасштабної війни та втечі до Польщі розповідають дві біженки — Світлана Мялик та Ніна Сем’янків. У фільмі також можна буде почути дослідниць — Анну Вилеґалу, Малґожату Лук’янов та Олену Кондратюк, які ведуть розмови з біженками в рамках проєкту «24.02.2022, 5 ранку: Свідчення війни».
У розмові візьмуть участь:
- Анна Фурман, очільниця проєкту документування російських злочинів «Закриті очі» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
- Якуб Кєрсіковський, керівник Центру документування російських злочинів в Україні ім. Рафала Лемкіна.
- Анна Вилеґала, координаторка проєкту «24.02.2022, 5 ранку: Свідчення війни»
- Маґдалена Ріґамонті, журналістка, ведуча.
Інформація про учасників дискусії:
Анна Фурман — юристка, заступниця директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», співочільниця проєкту документування російських злочинів «Закриті очі», який здійснюється спільно з асоціацією «Яхад-Ін Унум». Очільниця проєкту «Імена», в рамках якого оцифровано близько 1,5 мільйона унікальних архівних документів періоду нацистської окупації Києва 1941-43 років, а також повоєнного періоду.
Якуб Кєрсіковський — філософ, етик, викладач, керівник Відділу заходів та промоції Інституту Пілецького, очолює Центр документування російських злочинів в Україні ім. Рафала Лемкіна, створений Інститутом Пілецького у відповідь на агресію Російської Федерації проти України, автор ідеї та сценарію перформативних читань українських свідчень під назвою «Війна і пам’ять» (покази наразі відбулися у Варшаві, Києві та Львові), режисер і автор сценарію вистави «Визволені», підготовленої Інститутом Пілецького у зв’язку з 83-ю річницею агресії СРСР проти Польщі, яка проводить аналогію між польським та українським досвідами.
Маґдалена Ріґамонті — журналістка порталу Onet.pl. Раніше працювала, зокрема, у виданнях Dziennik Gazeta Prawna, Newsweek Polska та Wprost. Лауреатка премії MediaTory та Grand Press, нагороди ім. Даріюша Фікуса, а також відзнаки Picture of the Year за книгу «Відлуння» / «Echo» про волинську трагедію, яку написала спільно з Максиміліаном Ріґамонті. Авторка книжок «Незручні. Вони кажуть правду про війну» /«Niewygodni. Mówią prawdę o wojnie» — шістнадцять розмов із людьми, які пройшли через пекло війни, «Втрати. Солдати Афганістану» / «Straty. Żołnierze z Afganistanu», «Дорости до смерті» /«Dorosnąć do śmierci».
Анна Вилеґала — соціологиня, доцентка Інституту філософії та соціології Польської академії наук. Займається питаннями біографічної та соціальної пам’яті в Польщі та Україні, а також соціальною історією війни та раннього повоєнного періоду в обох країнах. Авторка книжок «Переселення і пам’ять: дослідження соціальної (не)пам’яті на прикладі української Галичини та польських “повернених земель”» / «Przesiedlenia a pamięć: studium (nie)pamięci społecznej na przykładzie ukraińskiej Galicji i polskich ‘ziem odzyskanych’», «Була садиба, нема садиби. Реформа сільського господарства в Польщі» / «Był dwór, nie ma dworu. Reforma rolna w Polsce». Координаторка проєкту «24.02.2022, 5 ранку: Свідчення війни».
Дискусія відбудеться 24 жовтня 2022 року о 18.00 в Кінотеці, зала №3, за адресою Plac Defilad,1.
Дискусія відбудеться польською та українською мовами (орнанізатори забезпечуватимуть синхронний переклад). Подія транслюватиметься на facebook та youtube.
Центр Мєрошевського є державною установою, яка діє на основі закону Сейму та під наглядом Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща. Її головна мета полягає у веденні, ініціюванні та підтримці дій, спрямованих на розбудову діалогу поляків з народами Східної Європи.
Більше інформації про подію — на сторінці у facebook.