Багато років до Польщі на гастролі приїжджав маловідомий хор, який зазвичай збирав повні зали, пропагував мистецький доробок радянської армії та російську культуру і відповідно мав непоганий комерційний зиск: квитки продавалися по 100–120 злотих!
Протести проти радянської символіки, яку демонстрували співаки хору, одягнені в форму вояків з традиційними кашкетами з червоними зірками на «даху», відбувалися у польських містах і минулими роками, та були нечисленними.
Однак коли цього року у 20 польських містах знову було оголошено про черговий, березнево-квітневий «вояж» російського хору імені Олександра Пустовалова, протести набрали широкого розмаху. До правих організацій долучилися депутати більшості польських партій і навіть українська громада.
Люди влаштовували пікети, дискусії, робили імпровізовані фотовиставки, виходили перед концертними залами з польськими, українськими та іншими прапорами колишніх країн СРСР: «Вільна Україна», «Україна без Путіна», «Стоп совкультурі»… Виступи хору, який «прославляє російський імперіалізм» в умовах окупації Росією Криму, у Польщі вважають недоречними.
Депутати Малопольського сеймика домоглися-таки заборони виступу хору Пустовалова у Краківській філармонії. «Беручи до уваги агресивне втручання Росії у внутрішню політику суверенної і незалежної держави, якою є Україна, виступ армійського хору Олександра Пустовалова, члени колективу якого одягнені в копії мундирів Червоної армії і мають у своєму репертуарі не тільки народні мелодії, а й радянські марші, військові пісні, є проявом безтактності та ганебним прославлянням російського імперіалізму», – написали депутати у прийнятій резолюції.
Аж тут раптом виявилося, що майже усі хористи – громадяни України, лише двоє учасників хору – з Латвії. А «відомий у світі» і «видатний» хор виявився липовим. Бо це не отой Академічний ансамбль пісні і танцю імені радянської (російської) армії Александрова, який колись був досить відомим у світі, як це вважають глядачі.
У Польщі навіть не здогадувалися, що імперію на сценічних майданчиках прославляють не росіяни, а українці. Словом, усе пішло не так, як планували організатори: варшавська фірма Filip Premium Ґжеґожа Сірова та диригент, полковник Олександр Пустовалов (колишній учасник справжнього радянського хору, уродженець Ленінграду). Два десятки концертів, від Ґродзіска-Мазовєцького до Ольштина та Ченстохови, проходили у скандальній атмосфері, один, у Кракові, був взагалі заборонений. А у кількох містах (Познань, Люблін) артисти змушені були співати у червоних військових кашкетах без радянських кокард.
У Любліні до протестів долучилася також українська громада, представники Українського товариства. Користувачі Інтернету, що на форумах активно обговорювали пригоди російського (українського?) хору з подивом запитували – виходить, що українці протестують проти українців?! Інші коментатори наголошували – якщо це українці, то нехай виступають в українських військових костюмах і представляють українську армію з її піснями. А дехто саркастично наголошував: уявіть собі сучасний хор німецької армії, який костюмах Вермахту співає ритмічно-маршові воєнні пісні…
Цікаво, що саме під тиском польської громадськості, хористи Олександра Пустовалова (здебільшого з Києва, Харкова, Донецька, Одеси…) під час весняних гастролей 2014 почали виконувати більше українських пісень.
Тим часом російський хор імені Олександра Пустовалова вже планує взяти участь у відкритті нового Видовищно-спортивного палацу у Щецині. Місто, щоправда, ще не підписало з колективом відповідної угоди, а представники деяких молодіжних партійних структур вже сьогодні закликають готуватися до протестів.
Володимир Прядко