Продовжуючи тему проблем, з якими зустрічаються іноземні працівники у Польщі, розмовляємо з координатором проектів Кароліною Мазурчак та юристом Міхалом Ґурським з Товариства правового втручання (пол. Stowarzyszenie Interwencji Prawnej, скорочено SIP).
У Варшаві від вересня 2012 р. реалізується проект «Права неврегульованих мігрантів у країнах Центральної Європи».
Як з’явилася ідея проекту, скерованого на захист трудових прав неурегульованих мігрантів?
Кароліна МАЗУРЧАК: Товариство вже кілька років має Інформаційний центр для іноземців, у рамках якого ми чули про різні проблеми, що з ними стикаються мігранти. Ми діємо на терені Польщі, але нашої щоденної активності замало, аби змінити законодавство чи основи міграційної політики в країні. Тому, коли був оголошений міжнародний конкурс, ми зв’язалися з 4 іншими організаціями з країн Центральної Європи й написали проект.
Чи тоді Ви мали якісь дані про те, скільки неврегульованих мігрантів є в Польщі та який відсоток з них має проблеми з працедавцями?
К.М.: Коли ми готували проект, тривала аболіція, тому тема неврегульваних мігрантів була на «порядку денному» суспільства. Не знаємо точно, скільки таких людей перебуває в нас у країні, але є дані, що їхня кількість може дорівнювати кількості осіб, що мають візи та дозволи на проживання. Проте для нашого проекту важливими є не точні цифри, а те, що є певні проблеми, і на них треба звертати увагу.
Хто є цільовою групою Вашого проекту?
Міхал ҐУРСЬКИЙ: Це люди, які перебувають на території Польщі без дійсної візи чи посвідки на проживання, працюють і мають проблеми з працедавцем; або люди, які мають формальні підстави для проживання в країні, однак взялися за працю без оформлення контракту. Особливий наголос робимо на допомозі тим, для кого проблеми з працедавцем можуть стати причиною депортації з країни.
Як польське право розглядає іноземця, що розпочав працю, не маючи дозволу чи контракту?
М.Ґ.: На початку маю наголосити – саме перебування на терені Польщі без відповідних документів не є злочином. Натомість початок праці без дозволу чи без контракту суперечить праву. З іншого боку, судова практика визнає, що незалежно від статусу працівника, він є учасником трудових відносин, а отже може скаржитися на порушення своїх прав, якщо таке мало місце. Тому трудова діяльність мігрантів, які не мають візи чи дозволу на проживання і працюють, або мають дозвіл на проживання, але не підписують контракту, з юридичної точки зору є працею, а отже охороняється законодавством.
Які служби контролюють легальність праці іноземців у Польщі?
М.Ґ.: Це Державна інспекція праці та Прикордонна служба.
Якщо Державна інспекція праці викриває фірму, де без відповідних паперів працюють іноземці, хто буде покараний – шеф чи підлеглі?
М.Ґ.: Згідно з польським правом, кара за прийняття на роботу особи без відповідних документів стосується передусім працедавця. З червня 2012 р. ці санкції стали ще більш жорсткими, а деякі випадки нелегального працевлаштування розглядаються як злочин (прийняття на працю неповнолітніх або праця в умовах жорстокої експлуатації). Найбільш розповсюджений вид кари – це високий штраф. Але це не значить, що працівник, який погодився на це, не нестиме відповідальності. Найповажніший наслідок – це загроза депортації. Існує також загроза заплатити штраф у 1 тис. злотих. Хоча є випадки, коли інспектор праці обмежується попередженням або іншими заходами.
Чи мігранти, які працюють у Польщі, знають про свої права, коли вони вступають у трудові відносини?
К.М.: Наш досвід показує: рівень знання права серед мігрантів – дуже низький. Досі багато людей вважає: якщо вони мають претензії до держави чи працедавців – це мінус для них. Люди бояться депортації, бояться втратити навіть те, що мають. Тому приховують образи і воліють перетерпіти, ніж доводити свою правоту.
Якими є найбільш розповсюджені проблеми, що з ними стикаються на роботі неврегульовані мігранти?
М.Ґ.: Це відмова працедавців письмово скласти трудовий договір, відмова видавати зарплатню, заниження обіцяної винагороди, понаднормова праця, шантаж, забирання документів.
Розглянемо типову ситуацію. До Вас приходить чоловік, який працював на будівництві. Без контракту, бо працедавець сказав, що так вигідніше. Через кілька місяців зарплатні немає. Чим Ви можете допомогти такій людині?
М.Ґ.: Перше – ми перевіряємо, чи саме перебування особи в Польщі має правові підстави. Якщо людина має дійсну візу чи дозвіл на проживання (karta pobytu) – тоді, звісно, легше. Друге – дізнаємося, чи можна отримати якісь докази, що трудові відносини існували. І тут скажу дуже важливу річ: якщо хтось вирішує взятися за роботу, не підписуючи контракту, то має подбати про «збирання доказів» своєї праці. Це можуть бути смс, листи, фото – усе, що може довести, що власне ця людина працювала для конкретного працедавця в конкретний період. Важливо також ідентифікувати працедавця: ми не можемо викликати до суду «пана Кшися» чи «того з сивими вусами». Далі, якщо докази є, ми звертаємося до працедавця з вимогою виплатити зарплатню. Чимало власників фірм насправді боїться вже самої перспективи судового процесу, тому вони можуть повернути гроші вже після того, як дізнаються, що до справи залучений юрист. Однак якщо працедавець відмовляється платити – ми допомагаємо скласти заяву до суду.
Якщо справа потрапила до суду, чи під час процесу на позивача можуть очікувати якісь небажані наслідки?
М.Ґ.: Такі справи розглядає суд праці. З норм права, а також з нашого досвіду знаю, що суд не досліджує правові основи перебування позивача у Польщі. Суддя вирішує тільки, чи вимога виплати заборгованої платні є слушною.
А якщо покривджена сторона не може навести докази існування трудових відносин?
М.Ґ.: Тоді залишаються тільки переговори з працедавцем. Тут може допомогти обіцянка заявити про ситуацію до Державної інспекції праці, що потягне за собою проведення контролю у фірмі. А працедавці воліють уникати перевірок.
Скільки людей звернулося до Вас від початку проекту?
К.М.: Кільканадцять осіб. Дві справи вже знаходяться в суді, маю надію, удасться їх виграти. Ще у двох справах, на жаль, не вдалося знайти достатньо доказів існування трудових відносин, тривають переговори з працедавцями. У кількох випадках ситуація після нашого втручання вирішилася «полюбовно». Головна проблема для нас – це розповсюдження інформації, що є такий проект і що люди, які опинилися у скрутній ситуації, можуть розраховувати на безкоштовну кваліфіковану допомогу.
Контактні дані:
Stowarzyszenie Interwencji Prawnej
Адреса:
До березня: Warszawa, al. 3. Maja 12, lok. 510.
Від березня: Warszawa, ul. Siedmiogrodzką 5.
Чергування радника: вівт., сер., чт. 1000–1600
Чергування юриста: пон. 1000–1600
Тел.: (22) 621 51 65
Ірина КРАВЕЦЬ