Інтеграція – це не асиміляція

0

Про ключові питання для мігрантів у Польщі та їхні відносин з місцевим суспільством в інтерв’ю «Нашому виборові» розповідає Яніна Овчарек з Міжнародної організації у справах міграції (МОМ).

Ми часто чуємо про потребу інтеграції мігрантів. Як це слід розуміти?

Яніна ОВЧАРЕК: Цей процес – завжди двосторонній, він проходить за участі як мігрантів, так суспільства, що приймає. Водночас інтеграція не стосується лише культури чи ринку праці. Це також питання доступу до суспільного та політичного життя, до системи охорони здоров’я. Це справи, пов’язані з перебуванням, бо брак врегульованого статусу гальмує саме інтеграцію. Вважається, що в повному вимірі вона має місце тоді, коли мігранти отримують практично такі самі права, як корінні мешканці держави, коли остаточно стають її громадянами. При цьому інтеграція – не тотожна асиміляції. Вона, як двосторонній процес, не передбачає стопроцентного злиття мігрантів з суспільством, що приймає. Тут, зокрема, мусить бути створений простір для культурних потреб та самої культури мігрантів.

Чи брак такого простору може мати якісь негативні наслідки?

Слід відзначити, що властива інтеграція завжди дозволяє скористатись потенціалом мігрантів, приносячи користі їм самим та всьому суспільству. Водночас інтеграція на особистому рівні пов’язана з певними психологічними процесами. Для прикладу: уже науково доведено, що брак можливості розвивати свою культурну ідентичність або цурання неї може завершуватись депресією або навіть самогубствами. Часто люди, які повністю асимілювались, неочікувано стають членами якихось радикальних рухів, бо переживають саме особисту кризу ідентичності. Тому, якщо в майбутньому ми хочемо уникнути конфліктів, то суспільство, що приймає мігрантів, на державному рівні та на рівні місцевих громад повинно сприяти збереженню мігрантами їхньої первісної ідентичності.

Під час жовтневої зустрічі, яку організував фонд «Наш вибір» виявилось, що однією з проблем українських мігрантів у Польщі є координація дій різних організацій. Чи це те «домашнє завдання», яке українцям слід виконати самим, чи МОМ може якось у цьому допомогти?

МОМ у своїх ініціативах, у тому числі з допомогою Державної платформи співпраці – а саме в її рамках відбувалась ця зустріч, – може підтримувати співробітництво між організаціями, обмін інформацією тощо. Площадкою для цього напевно є згадана платформа чи наш портал www.migrant.info.pl, де є, зокрема, база мігрантських організацій. Упродовж зустрічі говорилось також про ідею утворення українського порталу для зв’язків між організаціями. Це цікава ініціатива, якби її впроваджувати, то варто встановити співробітництво між порталом і сторінкою www.migrant.info.pl. Головне завдання – створити таку мережу організацій, у якій ми знатимемо один одного і усвідомлюватимемо поля нашої активності. Такий механізм безперечно дозволить краще допомагати окремим мігрантам, особливо тим, які опиняються у скрутній ситуації.

Суспільство мусить розуміти користі міграції, щоб нормально сприймати або не побоюватись цього явища. Як із таким усвідомленням у Польщі?

Міграція може приносити різні виміри користі, але однієї простої відповіді на Ваше запитання не буде. Слід завжди брати до уваги конкретні приклади, щойно за ними можуть іти відповідні аргументи. На мою думку, для властивого сприйняття суспільством міграції ключовою є широка дискусія з участю ЗМІ, яка спиратиметься на фахові знання та аналіз справжньої ситуації, позбавлена стереотипів та спрощених висновків. На жаль, саме з останніми ми часто маємо справу. А згадувані користі насправді можуть бути широкі –  суспільні, економічні і також культурні. Усе це – питання внеску, який за собою приносять мігранти. В останні роки, скажімо, помітно зросла міграція студентів зі сходу Європи. Це відбувається в той час, коли Польща постійно має найнижчий на континенті рівень «інтернаціоналізації» вищих навчальних закладів. А виші, через демографічну кризу, часто мусять просто боротись за виживання. Тому наплив студентів-мігрантів у багатьох випадках просто продовжує життя вишам. З іншого боку, такі студенти – це люди з вищими кваліфікаціями, освічені, які за роки навчання оволоділи польською мовою; якщо держава відповідно подбає, вони можуть добре інтегруватися з польським суспільством. Зрозуміло, що після навчання вони можуть працювати задля розвитку польської економіки і становити ресурс для її майбутніх потреб.

Чи українські громадяни чимось відрізняються на фоні мігрантських груп Польщі?

Частина проблем, зокрема, питання правового статусу, характерна для усіх мігрантів. Натомість відмінне для українців те, що пов’язане хоча б з культурним чинником. Загалом у Польщі не зустрічаємось з якимись великим проблемами, суспільними конфліктами, які можемо бачити у західних країнах, на тлі мігрантського питання. Якихось суперечностей теж не уникнемо, бо міграція завжди є великим викликом. Натомість такі експертські зустрічі, як організована нещодавно «Нашим вибором», служать поліпшенню життя мігрантів, можливістю скористатись їхнім потенціалом. Велике значення має й те, що мігранти, у тому числі українці, створюють свої організації, проявляють ініціативність і насправді багато справ беруть у свої руки.

Розмовляв Григорій СПОДАРИК

Share.