Проєкт «Іскри»/«Sparks» Вікторія Войцеховська почала створювати взимку 2014 році, коли ще була студенткою Варшавської академії мистецтв. Це – серія фотографій, відео, колажі та розповіді. У своїх роботах художниця використала також матеріали та історії військових і цивільних мешканців Донбасу.
На світлинах ми бачимо портрети українських бійців. Художниця фотографувала їх після повернення із зони бойових дій, щоб зафіксувати зміни, які сталися в їхньому погляді та зовнішності. У кожному портреті помітний акцент на обличчі та очах.
Серед колажів центральним є «Золотий колаж» («Golden Collage»), на якому представлена група солдатів на фоні вітального напису «Місто Слов’янськ». Ті, хто загинув чи були поранені, мають затерті позолотою обличчя.
Чорні колажі – це фото, які художниця зробила в тренувальному таборі в Києві. Там вона побачила як люди тренуючись, б’ються на палицях. Ця картина нагадала художниці картину Ґої, яку теж можна побачити на виставці. На ній зображено двоє чоловіків, які б’ються на палицях і одночасно тонуть у трясовині, вони не можуть рухатися. Ця картина для художниці стала символом війни.
У наступній частині виставки художниця намагалася зафіксувати досвід на передовій через розповіді, індивідуальні враження, місця, краєвиди, описані солдатами та цивільними. Зібрані матеріали показують як люди справляються з травмою від війни і стараються повернутися до нормального життя.
Окремі частини виставки складаються у портрет особистого досвіду людини, яка зіткнулася з жорстокістю війни, а також особистої та колективної пам’яті.
Проєкт «Іскри»/«Sparks» отримав кілька міжнародних нагород, зокрема на фестивалі Rencontres d’Arles 2018: Prix Madame Figaro та Public Choice Discovery Award. Роботи були представлені на численних персональних виставках, таких як: фестиваль Jimei X Arles в Китаї, Краківський фотомісяць у Польщі, Музей фотографії у Ризі, Вілла Перошон, La Filature, Мюлуз у Франції, Sursock у Лівані, а також у Фонді сучасного польського мистецтва у Варшаві.
В Україні виставку «Іскри»/«Sparks» вперше можна побачити в Львівському муніципальному мистецькому центрі з 18 листопада до 28 січня 2022 року.
«Я хотіла познайомитися з людьми, які не є професійними військовими, які пішли воювати без професійної підготовки. Люди, яких ви бачите на портретах, мали різні професії, вони стали добровольцями або були мобілізовані в армію. Наприклад, ми бачимо портрет Чави, який до війни був дипломованим філософом, бачимо механіка Володю та кухаря Олександра. Антона, що був держслужбовцем, Юру – продавця у спортивному магазині. На виставці можна прочитати історію кожної людини. Фото робилися на передовій, за особливих обставин, ми були тільки удвох з людиною, яку я фотографувала. Мені було важливо створити атмосферу, де люди могли б відкритися і поділитися своїм досвідом. Що важливо, на цій виставці ми хотіли розповісти про проблеми, з якими стикаються військові та їхні сім’ї після повернення із зони бойових дій. Окрім портретів на виставці ми бачимо світлини, зроблені на фронті. Коли я робила портрети військовим, мені стало цікаво, чи фотографія може пояснити щось, що вже викарбувалося у них на обличчі разом з досвідом. Наприклад, часто, коли вони розповідали мені історії, вони дивилися кудись відсторонено, ніби знову бачили ці картини перед собою, ці місця. І я відчувала, що вони зараз дійсно все бачать. Мені було цікаво сфотографувати цей момент. Ті речі, що рефлексують на їхніх обличчях, ті вибухи, ті вогні…іскри, що відбиваються в їх очах. Це і було ідеєю цих портретів, назва проєкту з’явилася саме з цієї ідеї, з того як виглядають всі ці люди. Цивільні люди, що живуть на лінії фронту, розповідали, як від снарядів розліталася шрапнель, я часто чула слова „іскри”, „іскорки”. Ними вони описували осколки від бомб, що падали вночі з неба. І для мене це стало символом страху, небезпеки, від якої вони втікають», – розповіла художниця під час авторської екскурсії виставкою.
«З моменту створення проєкту минуло багато років, але часто, незважаючи на час, що минув, відгомони цих переживань все ще мають сильний і часто руйнівний вплив на життя людей, які воювали або опинилися у зоні бойових дій. Тому, організовуючи виставку у Львівському арт-центрі, хочемо звернути увагу на тривалі наслідки участі у війні в житті колишніх солдатів. Також ми підготували пакет практичної інформації та порад щодо отримання професійної допомоги для колишніх військових», – пояснили організатори виставки Львівського муніципального центру.
Вікторія Войцеховська – випускниця Варшавської академії мистецтв. Живе у Парижі та Любліні, працює з фотографією, кіно, колажем та скульптурою. Її роботи висвітлюють суспільство та окремих людей. У своїй практиці художниця зосереджується на спостереженні та розумінні людського життя через правила суспільства та історії. Лауреатка конкурсу Leica Newcomer Award та авторка книжки «Короткі спалахи».
Підготувала Іванна Берчак