Медіа майорять заголовками про нове загострення польсько-українських стосунків. Публічні заяви із взаємним звинуваченням вже декілька днів поспіль лунають з новою силою. В основі конфлікту – історичні питання. Що відбувається?
«Ми розробляємо процедуру, яка не дозволятиме людям зі скрайніми антипольськими поглядами приїжджати до Польщі», – заявив днями Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. І додав, що йому йдеться про тих, хто перешкоджає відновленню польських місць пам’яті в Україні. Безпосередній адресат такої заяви – очільник Українського Інституту Національної Пам’яті Володимир В’ятрович. Саме він є обличчям української історичної політики, а відтак і польсько-українських історичних суперечок.
Війна пам’ятників
У квітні цього року після інциденту, коли у селі Грушовичі Перемишльського повіту Польщі за згоди місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, Український інститут національної пам’яті повідомив, що зупиняє роботу щодо пошуку та легалізації польських пам’яток в Україні і звернувся до українського уряду із заявою ігнорувати запити поляків на встановлення нових пам’ятників чи реставрацію вже наявних.
В’ятрович пояснив таку позицію відсутністю реакції польської влади на акти плюндрування українських пам’ятників і вандалізму протягом трьох років, а також небажанням розслідувати ці випадки.
«Саме на території Польщі за останні 3 роки 14 разів було сплюндровано хрести на українських могилах. Натомість на українській території було 4 випадки плюндрування польських пам’ятників – усі ті пам’ятники відновлені. На польській території жоден український пам’ятник досі не відновлено», – пояснює В’ятрович.
Читайте також: Знищено українські пам’ятники: коли реакція?
У Польщі, згідно з повідомленнями УІНП, знаходиться близько 40-50 українських пам’ятників неналежно оформлених з погляду польського законодавства, натомість в Україні не легалізовано понад 150 польських пам’ятників. Українська сторона виступила з пропозицією легалізувати «всі пам’ятники на всі», але польська сторона на цю пропозицію не пристала.
Наприкінці жовтня відбулася зустріч міністра культури Польщі Пьотра Глінського з міністром культури України Євгеном Нищуком, у якій, зокрема, брали участь представники УІНП. Польща запропонувала новий формат розв’язання проблеми: створити нову міжурядову комісію. Таку пропозицію натомість не сприйняли в Україні. Створення міжурядової комісії, пояснюють, — дуже тривалий процес, а структури, які уповноважені в Україні і Польщі, ще не вичерпали свого потенціалу.
Глухий кут польсько-українських стосунків
«Уряд зайшов у глухий кут в українській політиці, роблячи ставку на питання пам’яті, а не на більш практичні та актуальні питання», – коментує ситуацію професор Томаш Стриєк з Collegium Civitas.
На цей час обидві сторони у розв’язанні історичних питань опинились у ситуації, коли жоден з учасників діалогу не хоче поступатись. Проблема посилюється тим, коментують у медіа, що жодна зі сторін не хоче теж зізнатись у тому, що власні герої водночас можуть бути чиїмись катами.
«Ми не можемо толерувати ситуації, коли твориться симетрія між історичним доробком Армії Крайової та Української Повстанської Армії», – повідомляє в інтерв’ю польському телебаченню віцеміністр культури Ярослав Селлін. Офіційна Польща незавуальовано демонструє, що вони очікують змін в український історичній політиці: «Поки таких змін немає, ці дії з боку польської держави, на жаль, є вимушеними».
«Заява Ващиковського – шантаж і залякування. Польща повчає нас і вважає, що має право нам вказувати, хто в Україні є героєм, а хто ні і які історичні періоди для українців є важливими, а які ні», – зі свого боку коментує ситуацію В’ятрович. «Наші колеги поводять себе так, ніби не існує українського законодавства, або ним можна легковажити», – додає.
Незадоволені політикою польського уряду і польська опозиція. Тут вважають, що нині руйнуються добрі польсько-українські стосунки, як будувались довгими роками, без необхідності ігнорувати чи підкреслювати польську історію і цінності.
Зі свого боку український уряд опублікував офіційну заяву, у якій зазначає, «що в Україні немає антипольських настроїв, більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі, попри розбіжності в оцінках складного історичного минулого. В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи».
Уряд України пропонує досягнути порозуміння шляхом взаємного сприйняття, а не нав’язування своєї точки зору, основним принципом на шляху такого порозуміння, переконані в МЗС України, є формула «Прощаємо і просимо пробачення».
В Польщі таку заяву приймають, але крапку ставити не збираються. «Заява МЗС України про те, що серед українців немає антипольських настроїв, дуже нас тішить, але в історичних питаннях ми чекаємо конкретних змістовних кроків», – зазначив Ващиковський.
Згідно з позицією міністра закордонних справ Польщі, запланований у грудні візит в Україну Президента Анджея Дуди слід скасовувати.
Конфлікт не вичерпано.
О.К.