Касетний скандал: кому зашкодить і кому він вигідний – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Касетний скандал: кому зашкодить і кому він вигідний

4 Липня 2015
Касетний скандал: кому зашкодить і кому він вигідний

Політичний «землетрус», який польські політологи прогнозували на жовтень–листопад цього року, пов’язуючи з парламентськими виборами, почався для тепер. Унаслідок осінніх виборів, як показують соціологічні опитування, зміниться правляча парламентсько-урядова коаліції, від скандалу найбільше втрачає «Громадянська платформа», найбільша нині партія. Удар прийшов із, здавалось би, неочікуваного фронту.

Як розпочався скандал

«Вистрілив» касетний скандал, який вперше вдарив по «Громадянській платформі» рік тому. Нагадаю, він почався у середині червня 2014 року у зв’язку з публікацією тижневиком «Wprost» першої частини стенограм розмов політиків, міністрів, бізнесменів, голови Нацбанку, які були нелегально записані впродовж липня 2013 – червня 2014 років у кількох варшавських ресторанах. Проте тодішній прем’єр-міністр Дональд Туск (нині голова Європейської Ради – авт.) не зробив жодних кадрових висновків щодо «засвічених» у записах представників партії влади. Також він не почав повного розслідування справи, а парламентська більшість висловила тоді урядові «вотум довіри».

Тоді ж, виключно під тиском обуреної громадської думки, за найбільш брутальні висловлювання щодо функціонування польської держави заплатив посадою міністр внутрішніх справ Бартломей Сєнкевич. Згодом, у ході формування нового-старого уряду наступниці Д. Туска Еви Копач ще одного яскравого фігуранта підслуханих розмов Радослава Сікорського перемістили з посади глави зовнішньополітичного відомства в почесне крісло спікера Сейму. Натомість розпочате прокуратурою слідство якось поволі тліло, «жило своїм життям», не даючи жодних конкретних результатів, яких очікувало суспільство. Це послідовно і, як виявиться, з успіхом, використовували для своєї політичної гри опозиційні сили, послаблюючи не найміцніші – з точки зору електоральних симпатій – позиції партії влади.

Чергову «порцію» прицільних «пострілів»-записів викладено напередодні другого туру президентських виборів 18 травня, що аналітики вважають одним із факторів поразки асоційованого з «Громадянською платформою» президента Броніслава Коморовського. Головні дійові особи цієї «серії» – голова Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ) та віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку Ельжбєта Бєньковська (нині єврокомісар з питань внутрішнього ринку та послуг – авт.) розмовляють про серйозні зловживання, яких припускаються високопосадовці правлячої коаліції.

Вирішальним «гвіздком до труни» чинної влади, як сподівалися найбільш радикально настроєні опозиційні політики, мав стати «чорний понеділок» 8 червня 2015 року. Цього бізнесмен Збіґнєв Стонога опублікував 2,5 тисяч фотокопій конфіденційних документів прокурорського слідства у справі касетного скандалу. Доступ до цих матеріалів, окрім співробітників прокуратури й спецслужб, мали кілька осіб, у тому числі підозрювані двоє офіціантів та двоє бізнесменів й потерпілі. З матеріалів виникає, що на «касетах правди», як їх жартівливо називають ЗМІ, залишили свій слід понад 90 перших осіб держави, причому не лише пов’язаних з партією влади, але й попередники (зокрема, колишній президент Александер Квасневський і прем’єр-міністр Лешек Міллер), а також провідні бізнесмени, включаючи найбагатшого поляка Яна Кульчика.

Найбільше занепокоєння викликає не лише «витік» слідчої документації з адресами всіх фігурантів: стурбованість викликає стан держави та служб, які відповідають за її безпеку. З опублікованого виникає, що цю «операцію» організували двоє бізнесменів, які за допомогою кількох підкуплених офіціантів вирішили «наказати» міністра внутрішніх справ Б. Сєнкевича, котрий заважав одному із них в реалізації бізнесу з Росією. Звідси поява версії, поки не підтвердженої, що за справою могли стояти російські спецслужби.

"Скандал? Який скандал?"
“Скандали? Які скандали?”

Запізніла реакція

Реакція голови уряду Еви Копач була майже миттєвою – якщо дивитись на це з перспективи річної історії скандалу. З одного боку, вперше за весь час скандалу Копач перепросила за нього: щоправда не всіх співвітчизників, а лише виборців «Громадянської платформи». З другого боку, з посадами, за офіційною версією «добровільно», попрощалися 8 високопосадовців: троє міністрів (міністр охорони здоров’я, міністр спорту і туризму, керівник Фонду державного майна), троє заступників міністрів, керівник групи політичних радників прем’єра, а шеф канцелярії Ради міністрів (відповідник українського Кабміну) втратив важливу в структурі державної виконавчої влади посаду координатора діяльності спецслужб.

Найбільшу сенсацію зробив своєю заявою про відставку спікер Сейму Радослав Сікорський. Та іншого виходу не було, адже існувала реальна небезпека, що продовження політичного розкручування касетного скандалу з представниками партії влади у головній ролі могло остаточно паралізувати найважливіші владні інститути. Зокрема, у зовнішньополітичній діяльності, а польське сприяння Україні в найближчі місяці буде вкрай необхідне.

карикатура Анджея Млечко "За додаткову оплату пропонуємо столик без просдуховування"
” – За додаткову оплату пропонуємо столик без прослуховування”. Карикатура Анджея Млєчко

Історія скандалу продовжується

Проте «паралічу влади», якого сподівались окремі політики та коментатори, не сталося. Е. Копач, як і обіцяла, зробила несподівані призначення у вакантні міністерські крісла, яких, до речі, не прогнозував жоден із політологів. Замість широко обговорюваних кандидатур із числа номенклатури партії влади, міністерські портфелі довірено рядовим партійцям – професіоналам у конкретних сферах діяльності.

Так, професор-кардіохірург Мар’ян Зембаля керуватиме Міністерством охорони здоров’я, чотириразовий чемпіон світу з академічного веслування та чемпіон Літніх олімпійських ігор в Пекіні Адам Король – Міністерством спорту, а діяч органів самоврядування (мер міста Новий Сонч у 1994–2001 роках) Анджей Червінський – Фондом державного майна. На посаду координатора спецслужб призначено Марека Бєрнацького, який до цього очолював парламентську комісію у справах спецслужб.

Кандидатури були попередньо погоджені з коаліціантом – Польською селянською партією (ПСП) та президентом, який, як цього вимагає процедура призначення на посаду очільників міністерств, вручив новим головам відомств офіційні номінації. Найбільша інтрига зберігалася щодо призначення нового спікера Сейму. Правління «Платформи» порекомендувало, аби Радослава Сікорського на цій посаді змінила речник уряду Малґожата Кідава-Блонська.

Представляючи нових міністрів, глава уряду пообіцяла, що її кабінет працюватиме 24 години на добу, аби «відновити довіру поляків» – читай повернути «Платформу» на позицію лідера електоральних симпатій напередодні парламентських виборів, які, за нормального розвитку подій, мають відбутися через чотири місяці. Проте боротьба за електоральні впливи з опозицією, яка набирає більшої сили, не буде легкою. За даними соцопитувань, проведених після оголошення про заміну скомпрометованих касетним скандалом урядовців, опозиційна партія «Право і справедливість» переважає «Платформу» на 11% (а не на 8% – як це було напередодні чергового витка скандалу). Мало того, партія влади з другого місця на подіумі симпатій виборців скотилася на третє (19%), замкнувши перелік сил, що долають п’ятивідсотковий прохідний бар’єр. На друге місце (24%) вийшов «рух» Павела Кукіза – рок-музиканта, який під лозунгами «демонтажу» існуючої системи, став «сірою конячкою» нещодавніх президентських виборів, зайнявши третє місце із 20,8 відсотками голосів.

Усупереч радикальним прогнозам, що звучали після гучних відставок, розвиток політичних подій радше не піде за екстремальним сценарієм, яким мало стати оголошення дострокових парламентських виборів. Після рішучої заяви президента Броніслава Коморовського про намір скористатись конституційними повноваженнями й оголосити термін виборів до Сейму та Сенату на жовтень не має шансів на реалізацію сценарій розпуску парламенту новообраним президентом Анджеєм Дудою в день його інавгурації 6 серпня. Тепер предметом спекуляцій стала дата: більшість політологів переконана, що Б. Коморовський призначить голосування на 25 жовтня.

Тож попереду парламентські перегони. Можна не сумніватися, що в ході передвиборчої кампанії політичні конкуренти пробуватимуть «топити» своїх політичних конкурентів із використанням старих та нових «касет-правди». Але й на цьому «касетний скандал» не закінчиться. Скоріш за все, «Право і справедливість» пропонуватиме новому складу парламенту повернутися до голосування щодо ініційованої нею постанови про створення спеціальної парламентської слідчої комісії для усестороннього вивчення різних аспектів цієї справи.

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись