У польській Gazeta Wyborcza вийшла колонка журналіста, очільника вроцлавської редакції Лешека Фреліха, присвячена рішенню Апеляційного суду у Вроцлаві щодо смерті 25-річного громадянина України Дмитра Никифоренка. Автор різко критикує вирок, яким суттєво пом’якшили покарання для поліцейських і працівників витверезника. Він пише, що бачивши відео з камер спостереження не може зрозуміти логіку цього рішення.
Суд пом’якшив вироки і виключив «тортури»
У колонці Фреліх пише, що Апеляційний суд у Вроцлаві значно зменшив покарання поліцейським і працівникам витверезника, яких раніше засудили за ненавмисне спричинення смерті українця.
У першій інстанції вони отримали від 1,5 до 5 років ув’язнення без умовного звільнення. Суддя тоді прямо заявив, що побачене на записах камер було «тортурами».
Однак суд апеляційної інстанції зменшив вироки до трьох місяців – одного року та зробив їх умовними. Судді дійшли висновку, що не було ні тортур, ні побиття, а поліцейські й медики лише намагалися знерухомити чоловіка, який поводився небезпечно, але зробили це неправильно.
На думку автора, таке формулювання викликає серйозні сумніви, особливо з огляду на те, що видно на відео.
Автор нагадує, що показав запис останньої години життя
Фрелих нагадує, що історію смерті Дмитра Никифоренка оприлюднили журналісти Gazeta Wyborcza у вересні 2021 року після отримання відео з камер витверезника.
Він пише, що 30 липня 2021 року близько 22:00 поліцейські затримали Дмитра на автобусній зупинці. Вони заявляли, що чоловік поводився агресивно, однак записи камер у автобусі цього не підтвердили.
Нагрудні камери поліцейських, які протягом дня працювали, були вимкнені саме після затримання.
Коли його привезли до витверезника, він був у кайданках, із руками, вивернутими назад і піднятими вгору. У приймальні він плакав і корчився від болю, а на обличчі були сліди перцевого газу. Після перевірки на алкоголь Дмитро спробував підвестися, після чого на нього накинулися поліцейські та працівники витверезника. Його повалили на підлогу, притискали і намагалися знову закувати в кайданки.
Згодом його перенесли до ізолятора і пристебнули ременями до ліжка.
За словами автора, те, що сталося далі, тривало близько пів години. Дмитро був зв’язаний, але намагався рухатися і дихати.
У різні моменти на ньому сиділи до дев’яти осіб. Деякі з них били його кулаками, інші притискали коліном або поліцейською палицею. Один із поліцейських навіть став спиною до камери, ніби намагаючись закрити те, що відбувається.
Навіть коли чоловік перестав чинити опір і лежав нерухомо, його продовжували притискати.
«53 удари за 8 хвилин»
Автор пише, що лише коли Дмитро перестав реагувати, медична працівниця принесла обладнання для перевірки пульсу. Поліцейські відстебнули ремені, перевіряли його стан і намагалися реанімувати, але безрезультатно.
За словами журналіста, водночас деякі з присутніх поводилися спокійно і навіть жартували, що особливо вражає на тлі ситуації.
Автор наводить слова адвоката родини Дмитра, який заявив, що чоловіку завдали 53 удари протягом восьми хвилин, хоча не було підстав для застосування сили.
На думку автора колонки, це ставить під сумнів твердження суду, що не було побиття.
«Це рішення не є справедливим»
Лешек Фреліх пише, що після перегляду запису важко погодитися з висновком суду, що правоохоронці лише намагалися виконати свої обов’язки.
«Після перегляду запису з камер спостереження я не можу зрозуміти рішення апеляційного суду. Складається враження, що судді вважають, ніби правоохоронці мають право бити затриманого кулаками, бити кийком і бити коліном, навіть коли він уже зв’язаний. Ба більше – що вони можуть бити й душити його, коли він пристебнутий ременями. І що це є нормальним елементом поліцейської роботи», – пише він.
Автор наголошує, що Дмитро Никифоренко не був злочинцем і не становив загрози, але помер після того, як його затримали, били і душили.
На його думку, вирок може відповідати букві закону, але він не є справедливим і викликає відчуття глибокої несправедливості.
Наприкінці колонки журналіст висловлює сподівання, що адвокат родини подасть касаційну скаргу до Верховного суду. Він підсумовує, що цей вирок є настільки несправедливим, що, за його словами, «волає про помсту до неба».
Ред.
Джерело: Gazeta Wyborcza