У вівторок, 23 квітня, усі дипломатичні установи України тимчасово зупинили консульські дії щодо громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба який уточнив, що невдовзі буде надано розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипломатичних установах. Причиною такого рішення є недавно ухвалений закон про мобілізацію, який передбачає, що усі чоловіки призовного віку повинні пройти звірку персональних даних з обліковими даними ТЦК та мати дійсні військово-облікові документи для отримання консульських послуг. Водночас ДП «Документ» повідомило, що через технічні причини тимчасово призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах паспортного сервісу.
Ввечері, 22 квітня, видання Дзеркало тижня опублікувало лист із підписом першого заступника міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до українських консульських установ, де доручається «з 23 квітня 2024 року тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років». Виняток становлять лише консульські дії, пов’язані з оформленням посвідчень особи на повернення в Україну. У документі вказано, що розпорядження діє до отримання додаткових роз’яснень щодо порядку застосування окремих положень закону про мобілізацію, який був підписаний президентом України 16 квітня.
Офіційно інформацію про призупинення надання консульських послуг громадянам України мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, підтвердив 23 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна», – написав політик у своєму профілі у мережі Х.
Політик наголосив, що це несправедливо, що одні воюють і віддають своє життя за Україну, а інші виїхали за кордон та мають змогу безперешкодно отримувати державні послуги. Крім цього він нагадав, що обов’язок оновлювати свої дані у територіальних центрах комплектування існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. «Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно», – підкреслив Дмитро Кулеба.
Міністр звернув увагу, що невдовзі будуть надані уточнені розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг в межах законодавства для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипломатичних установах. Політик звернув увагу, що такі обмеження пов’язані з тим, що незабаром набере чинності закон про мобілізацію.
Крім цього 23 квітня паспортний сервіс ДП «Документ» повідомив, що через технічні причини тимчасово призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах, за винятком дітей до 12 років, у звʼязку з відсутністю необхідності біометричної верифікації. Водночас подача заяв на оформлення паспортних документів здійснюється у звичайному режимі.
Нагадуємо, що 16 квітня президент України підписав Закон № 10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», іншими словами закон про мобілізацію.
Головне положення нового закону про мобілізацію, яке стосується чоловіків віком від 18 до 60 років за кордоном, передбачає введення військового обліку та оновлення своїх військово-облікових даних у територіальному центрі комплектування (ТЦК) або через електронний кабінет військовозобовʼязаного. «У законі також прописані норми про те, що можна оновити дані написавши електронний лист чи задзвонивши до відповідного ТЦК, проте вони є дискусійними, адже особа не отримає жодного вірогідного підтвердження того, що обовʼязок звірки даних був виконаний. Тому ці пункти про електронну пошту і телефонний дзвінок можуть бути згодом скасовані», – пояснює координаторка інфолінії та консультаційного пункту Українського дому Оксана Пестрикова для порталу «Наш вибір».
Зауважимо, що у теперішній версії закону зазначено, що створення електронного кабінету є добровільним і повістки через нього не надсилатимуться, проте Оксана Пестрикова зазначає, що Верховна Рада може з часом ухвалити додатковий законопроєкт, у якому така можливість буде передбачена. «Існує небезпека, що велика частина чоловіків може взагалі залишитися без паспортів та інших документів, адже вони не захочуть показуватися перед консульством чи реєструватися в електронному кабінеті, а до України не захочуть їхати, адже потім не зможуть повернутися за кордон», – пояснює Оксана Пестрикова.
Точну процедуру ставання на військовий облік для громадян, які постійно проживають за кордоном, має визначити Кабінет міністрів. Однак звертаємо увагу, що ухвалений закон про мобілізацію передбачає, що після його публікації чоловіки матимуть 60 днів для того, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані (до 16 липня 2024 року).
Крім військового обліку українців за кордоном, законопроєкт передбачає також певні обмеження для тих чоловіків призовного віку (18-60 років), які відмовляться ставати на облік. Передовсім йдеться про те, що усі консульські послуги надаватимуться чоловікам тільки за наявності військово-облікових документів. Винятками є ситуації, коли:
- оформлюється посвідчення особи на повернення в Україну;
- консульські дії стосуються дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
- здійснюються нотаріальні дії з питань оформлення спадщини;
- до консульства звертаються громадяни України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном;
- є загроза життю та здоров’ю громадянина України.
Також законопроєкт передбачає, що паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані зможуть оформити, тільки за наявності військово-облікового документа. Це стосується як оформлення паспортів через консульські установи, так і через відділення «Паспортного сервісу» – ДП «Документ» за кордоном.
«Брак інформації викликає паніку у людей. Добре було б, якби українські органи влади створили відповідну інформаційну кампанію, щоб не творити паніки. Наприклад, протягом останнього тижня Паспортні сервіси не могли нормально працювати через велику кількість охочих зробити нові паспорти. Крім цього сьогодні на інфолінію Українського дому поступає багато дзвінків від стурбованих людей з питаннями про те, як отримати документи і що робити, якщо їх не буде», – повідомляє Оксана Петрикова.
Дмитро Димидюк