Варшавський центр науки «Коперник» запрошує усіх охочих на «Ніч зорепаду», котра відбудеться 12 серпня від 20:00 до опівночі. Вхід вільний.
Персеїди – метеорний потік, котрий відбувається з середини липня до кінця серпня і вважається одним з найкрасивіших космічних явищ, помітних неозброєним оком. З цієї нагоди Центр науки «Коперник» запрошує усіх охочих поспостерігати за зорепадом в ніч з 12 на 13 серпня, адже саме тоді його буде видно найкраще.
Для відвідувачів будуть приготовлені телескопи, лежаки, фуд-траки та «яскравий сюрприз». Організатори обіцяють вимкнути все освітлення Центру, планетарію, прилеглих мостів та інших об’єктів. Учасникам нагадують, варто взяти із собою покривало, щоб стежити за яскравим зорепадом лежачи просто неба.
Астрономічному видовищу передуватиме безплатний джазовий концерт на відкритій сцені біля Центру у виконанні Вітольда Яняка.
Процес споглядання за метеорним дощем Персеїди розпочнеться 12 серпня о 20:00 на Вісляних бульварах біля Центру науки «Коперник» і триватиме до опівночі. Вхід вільний.
Більше про зорепад Персеїди
«Насправді зорепад не має жодного стосунку до справжніх світил-зірок. Ми бачимо метеори. Вони виникають, коли в атмосферу Землі вторгаються найдрібніші частинки космічної речовини масою декілька грамів і навіть менше», – пояснює Ірина Верлюк, наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Метеори залітають до нас із різною швидкістю – від 11 до 72 кілометрів на секунду і спалахують на висоті 80–120 км, де міститься верхня межа щільних шарів атмосфери.
Попереду метеорної частинки, що летить, утворюється ніби повітряна подушка з сильно розжареного і стисненого повітря, яка значно перевищує за розмірами саме метеорне тіло і має біле й жовте забарвлення. Її світіння ми й спостерігаємо як «зірку, що падає», за частинкою також залишається слід із продуктів її розпаду.
Метеорний потік Персеїди відомий понад 1200 років. З 1840 року його спостерігають щорічно. Він відбувається щороку з 14 липня по 24 серпня, коли Земля проходить через орбіту комети Свіфта–Туттля. Ядро комети сягає близько 26 кілометрів. Останнє зближення з Землею було у 1992 році, а наступне очікують у 2126 році. Хоч комета і наближається до Землі лише один раз на 133 роки, але через її хвіст наша планета проходить щороку. І саме уламки породи, що вилетіли з ядра цієї комети, потрапляючи до атмосфери Землі, спалахують у ній, наче зірки. З’являються вони поблизу сузір’я Персея, через що і отримали таку назву. Персеїди найкраще видимі у Північній півкулі Землі та у середніх широтах, ближче до тропіків.
«Для того, щоб спостерігати зорепад Персеїди, не потрібно жодних допоміжних приладів. Достатньо буде лише знайти досить темне місце або виїхати кудись якнайдалі від яскравих міських вогнів”, – пояснює Ірина Верлюк.
Д.Д.
Джерело: Centrum Nauki Kopernik, ZN.UA