Краківський суд засудив трьох поляків до позбавлення та обмеження волі за напад і підпал Товариства угорської культури в Ужгороді в 2018 році. Більше про це пише Польське радіо.
Підпал
Угорський культурний центр в Ужгороді підпалили в лютому 2018 року. Поляки використали для підпалу пляшку з бензином. Спалити будинок їм не вдалося, лише пошкодили частину фасаду. Завдяки запису з відеомоніторингу вдалося швидко ідентифікувати зловмисників. Згодом виявилося, що двох виконавців завербував Міхал Прокопович, член прокремлівської партії “Зміна” (пол. “Zmiana”), лідера якої, Матеуша Піскорського, польські спецслужби обвинуватили у шпигунстві на російську та китайську розвідки. Саме Прокопович дав їм телефони і гроші (за проведення операції вони отримали по дві тисячі злотих).
За кільканадцять днів після підпалу польські спецслужби затримали трьох поляків: Адріана Марґлєвського, Томаша Шимковяка і Міхала Прокоповича. Їх обвинуватили у скоєнні злочину терористичного характеру, пов’язаним із нанесенням нацистських символів та підпалом будинку, а Прокоповича також у фінансуванні цих дій та підбурюванні до них.
Згідно із обвинувальним актом, Міхал Прокопович передав Марґлєвському і Шимковяку куртки, сім-картки та мобільні телефони, аби вони записали свій напад, а також гроші на виконання цих дій та винагороду за виконане замовлення. Адріан М. намалював свастику та цифри «88», що пов’язані з нацистським привітання «Heil Hitler» на фасаді будинку та кинув пляшку із запалювальною сумішшю, а під час другої спроби підклав змочену у бензині куртку, яку підпалив. Томаш Шимковяк записував перебіг акції. Унаслідок їхніх дій були пошкоджені фасад та вікно будинку.
Суд і вирок
“Намагаючись здійснити підпал, обвинувачені хотіли поглибити конфлікт між українцями та угорською меншиною. Потрібно було представити українців тими, хто переслідує угорську меншину, а Україну державою, що не здатна гарантувати їм захист”, – наголосив прокурор Маріуш Садло.
Він підкреслив, що цей напад був частиною зусиль Росії, спрямованих проти України. Метою було внутрішнє послаблення України і дестабілізація ситуації в цій країні. Ці дії не були в інтересах Польщі. “Це надавало злочину терористичного характеру”, – наголосив прокурор. “Метою їхніх дій було розпалення угорсько-українського конфлікту”, – підкреслив Маріуш Садло.
Краківський районний суд також визнав обвинувачених винними у скоєнні злочину терористичного характеру. Найсуворіше покарання отримав організатор акції – Міхал Прокопович. Чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі і штрафу у розмірі 15 тис. злотих.
У свою чергу, Томаш Шимковяк. засуджений до року позбавлення волі і штрафу 4 тис. злотих. Натомість Адріанові Марґлєвському., застосовуючи надзвичайне пом’якшення покарання, суд призначив два роки обмеження волі у вигляді виконання громадських робіт. Обидва ці чоловіки також повинні спільно сплатити громадській організації “Товариство угорської культури Закарпаття” понад 2 тис. злотих відшкодування.
Під час процесу Марґлєвський вказав, що “метою акції було знищення майна та погіршення взаємин між угорською меншиною та Україною”, а не підпал будинку угорського центру. Як він, так і Шимковяк наголосили, що перед самою акцією вони переконалися, що в будинку нікого не було, про це їх раніше запевнив також Міхал Прокопович.
У свою чергу, Шиковяк сказав, що ця акція не пов’язана з діяльністю радикальної, ультраправої організації “Фаланга” (пол. Falanga). Він додав, що був колись членом “Фаланги” і брав участь, зокрема, в організованих нею демонстраціях, але нині не належить до неї. Марґлєвський зазначив, що ніколи був членом її структур.
У свою чергу, Міхал П. підкреслив, що замовником атаки був Мануель Оксенрайтер, який працює в офісі німецького депутата націоналістичної, ультраправої і прокремлівської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Маркуса Фронмаєра і є редактором праворадикального часопису “Zuerst!”. Адвокат Оксенрайтера сказав Радіо Вільна Європа, що його клієнт заперечує усі звинувачення, а принцип презумпції невинуватості повинен поширюватися і на працівників, працевлаштованих парламентаріями. Він додав, що може звільнити Оксенрайтера тільки тоді, коли прокуратура почне розслідування проти нього і висуне йому обвинувачення.
Вирок суду у Кракові може бути оскаржений.