Тепер острів? – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Тепер острів?

Пьотр Андрусечко
4 Квітня 2016
Тепер острів?
Пьотр Андрусечко
Пьотр Андрусечко

17 березня 2014 року в кримськотатарському ресторані «Мусафір» у Бахчисараї панувала гнітюча атмосфера. Власник нервово перемикав телевізійні інформаційні канали. Перед рестораном тоді ще висіли два прапори – український та кримськотатарський.

Днем раніше у Криму відбувся так званий референдум. На думку організаторів, явка становила 81,4% по всьому півострові та 89,5% – у Севастополі. На думку окремих незалежних експертів, дійсна явка була лише 32,4%. За «об’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації» на терені АР Крим «проголосували» 96,77%, а в Севастополі – 95,60%.

Безумовно, наведені цифри дуже складно верифікувати. Адже «референдум» проводили з порушенням усіх можливих норм міжнародного права (термін переносили кілька разів – спочатку планували на 25 травня). Однак найважливіше, на думку спостерігачів, що референдум провели «під дулами автоматів».

16 березня в усіх точках Криму знаходилися так звані «зелені чоловічки», а також озброєна Кримська самооборона та Козаки. «Зелені чоловічки», тобто озброєні люди в масках, без ідентифікаційних ознак, у ніч з 26 на 27 лютого 2014 року зайняли будівлі Верховної Ради АР Крим та уряду. На них вивісили російські прапори. Так почався російський наступ. Серед «московського десанту» в Криму ймовірно були Ігор Гіркін (більш відомий як Стрєлков) та Ігор Безлер (псевдонім «Бєс»). Перший захопить Слов’янськ у квітні 2014 року, а другій – Горлівку.

18 березня 2014 року в Кремлі Володимир Путін у присутності «прем’єра» Криму Сергія Аксьонова та «спікера» кримського парламенту Володимира Константінова, а також народного мера Севастополя Олексія Чалого підписав документ про приєднання Криму до Росії.

Через два роки після анексії півострова ресторан «Мусафір» у Бахчисараї закрито. Спочатку власника змусили зняти український прапор. Пізніше з’явилися контролери в супроводі озброєного ОМОНУ. Місцеві служби придивлялися до закладу дуже уважно, оскільки до ресторану заходили представники місцевого Меджлісу кримських татар.

Ресторан "Musafir" у Бахчисараї. Березень 2014 року. Фото автора
Ресторан “Мусафір” у Бахчисараї. Березень 2014 року. Фото П. Андрусечка

Після анексії з Криму втекло понад 20 тисяч осіб, головним чином кримських татар та українців. Лише деякі з тих татар, хто залишився, погодилися на співпрацю з новою владою. Інші, особливо активісти, змушені брати до уваги репресивний апарат. На порядку денному затримання, обшуки будинків на підставі доносів, шантаж, ускладнення ведення бізнесу.

Влада намагається обмежити активність представництва кримських татар – Меджлісу. Прокурор Криму Наталія Поклонська звернулася до Верховного суду Криму з позовом про заборону діяльності Меджлісу, посилаючись на Статтю 9 Федерального закону «Про протидію екстремізму».

Півострів, на який ще у 2012–2013 роках приїжджали близько 6 млн туристів, у 2015 році відвідали лише 2,5 млн гостей. Це відчутно б’є по тих підприємцях, хто останніми роками інвестував у туристичну інфраструктуру, зокрема по невеликих готелях і ресторанах. На заміну російська влада перетворює Крим на величезну військову базу. До 2014 року на російських кримських базах перебували 12 500 військових. Тепер 23 800, а плани Кремля передбачають, що до 2020 року їх буде 40 тисяч. Значно зросла кількість військової техніки. Лише бойових літаків налічується 74 (буде 150), в тому числі бомбардувальники, здатні переносити ядерні боєголовки. До того ж 61 бойовий вертоліт та 16 нових ракетних комплексів (буде 50). Зростає кількість військових кораблів Чорноморського флоту.

Російський письменник Василь Аксьонов у творі «Острів Крим» описав фантастичну ситуацію, коли після більшовицької революції та громадянської війни в Криму створили демократичну російську державу. В цьому технологічно та економічно розвиненому суспільстві народжується ідея поєднатися з комуністичною державою, зі своїми братами. Через кілька десятків років інший Аксьонов – Сергій (вони не родичі) – доклав руку до створення реального «острова Крим».

Півострів відрізаний від сухопутних сполучень. У грудні 2015 року перекрито залізничні та автобусні шляхи з Україною. У вересні 2015-го розпочато транспортну блокаду Криму. Із січня вступило в дію офіційне розпорядження українського уряду про заборону торгівлі з півостровом. Варто нагадати, що Крим завжди залежав від товарів з України. Тепер їх замінили російськими.

Наприкінці минулого року невідомі пошкодили всі чотири лінії електропередач, по яких до Криму постачалася електроенергія. У січні цього року Київ не підписав нову угоду про поставки електроенергії. Це показало, наскільки Крим досі залежний від України. Попри запуск першої лінії так званого енергетичного мосту з Росії, чимало кримських місцевостей потерпають від постійних відключень світла.

На півночі проблеми відчувають фермери, оскільки до анексії воду постачали з України. Володимир Путін обіцяє, що чергові лінії енергетичного мосту введуть в експлуатацію до травня. У грудні 2018 року росіяни обіцяють відкрити транспортно-залізничний міст, який поєднуватиме Крим із Російською Федерацією.

Для Росії Крим має насамперед символічне значення як один із головних елементів нової державної ідеології, в якій Володимир Путін представлений як «збирач земель руських». Самі росіяни платять за це досить високу ціну. Санкції в поєднанні з низькими цінами на газ та нафту довели російську економіку до кризи.

Наразі на самому півострові домінують ідеї: «зачекаймо, адже обіцяли, що буде краще» і «найважливіше, що в нас немає війни».

Тим часом бахчисарайський ресторан «Мусафір» перебрався до Києва, і в столиці України подає чебуреки та янтики.

Пьотр Андрусечко

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись