17 грудня в Польському театрі імені Арнольда Шифмана в Варшаві відбулася світова прем’єра документального перформансу Дмитра Костюминського за п’єсою Наталії Ворожбит і Анастасії Косодій «Крим, 5-та ранку». Вистава є частиною проєкту «Крим, 5-та ранку», до якого ще входять книга, вебсайт «Крим, 5-та ранку»/«Crimea, 5 am», де розміщено інтерв’ю, тексти та фотографії про кожну родину героїв проєкту, а також інформаційна кампанія за участю відомих осіб в Україні та за кордоном.
Режисером перформативного читання в Польщі став Єжи Лях. Куратори проєкту – Алім Алієв та Надія Соколенко. До участі в перформансі у Варшаві були запрошені польські та українські активісти, дипломати, політики, журналісти. Тексти читали актори Польського театру: Марта Домбровська, Ева Доманська, Катажина Скажанка, Дорота Ландовська, лідери думок: Малґожата Госєвська – віцеспікер Сейму Республіки Польща, посол України в Польщі Андрій Дещиця, експерт з питань України Мацей Пьотровський, редактор «Українського експресу», Б’янка Залевська – журналістка, Данута Пшивара – голова Ради Гельсінського фонду з прав людини, Мирослава Керик – голова фонду «Наш вибір», Недім Усеїнов – кримськотатарський активіст і представник Координаційної ради Світового конгресу кримських татар у Польщі.
За задумом організаторів, вистава не має класичної стилістики, її можна адаптувати під різні простори, не тільки театральні. Своєю актуальністю та проблематикою вона зачіпає різну цільову аудиторію. Одна з головних цілей проєкту – щоб про громадських журналістів, політв’язнів говорили лідери думок, впливові авторитетні люди в кожній країні, де показуватимуть цю виставу. Власне, сприйняття цих осіб має сформувати ритм і своєрідну манеру прочитання драматургічного тексту. Загальне враження від вистави чітко дає зрозуміти, що це не «драматична», а справжня ситуація на тимчасово окупованій Росією території України в АР Крим та місті Севастополь. Перформанс не тільки знайомить глядача з історією 11 заарештованих кримських татар та їхніх родин, але й під час вистави глядачі пізнають елементи кримськотатарської культури, побуту та звичаї кримських татар.
«Більшість українців вважають втрату Криму власною втратою. Я – не виняток. Я відчуваю справжній біль від несправедливості, яка відбулася, я сумую за Кримом, я забороняю собі про нього думати, але загалом я можу без нього жити. А є люди, які не можуть жити без Криму, які його століттями виборюють, вимолюють і знову втрачають. Які тримаються за свою землю як за суть свого існування. Це кримські татари. Я не могла не відгукнутися на пропозицію попрацювати з цією темою. Бо в мене так само є земля, без якої я жити не можу і яку вже вісім років у мене хочуть відібрати. Я так само боюсь опинитися в агресивному середовищі, стати жертвою політичних маніпуляцій, як стали кримськотатарські політв’язні та їхні сім’ї. І, власне, страх і співчуття спонукали мене працювати над п’єсою. У п’єсі, яка заснована на інтерв’ю з родинами політв’язнів і документальних матеріалах, ми старалися зберегти живі інтонації та емоції, що переповнюють не абстрактних політв’язнів та їхніх рідних, а живих, чиїхось дуже коханих, незамінних Тимура, Рустема, Муміне, Сурію, Нарімана, Айше… Я хочу, щоб було почуто: просто зараз над ними чиниться несправедливість, і вершить цю несправедливість російська держава руками конкретних людей», – пише в книзі «Крим, 5-та ранку» режисерка Наталя Ворожбит.
Про ідею виникнення назви проєкту розповідає заступник директора Українського інституту Алім Алієв: «Крим, 5-та ранку – час, коли темні сили можуть прийти в дім, де всі сплять, перевернути все догори дригом і забрати до в’язниці батька, сина або чоловіка. Арешти й далі продовжуються. Кілька місяців тому заарештували мого друга Нарімана, члена Меджлісу, який є дуже важливим голосом усіх людей Криму, а також героєм цієї п’єси. І поки мої співвітчизники в неволі, ми хочемо розповісти їхні історії, бо за кожним політв’язнем стоїть важлива, цікава, бентежна людська доля. Тому в основі нашого проєкту – ідея голосами лідерів думок в Україні та інших куточках світу оприлюднити голоси незаконно засуджених Росією кримських громадських журналістів».
«Це один із небагатьох моментів, коли мистецтво може передати те, що насправді відбувається на окупованих українських територіях. І разом із таким мистецтвом, разом із такими заявами, разом із Кримською платформою, разом із жорсткою позицією Заходу, я впевнений, що ми повернемо Крим Україні», – розповідає один із учасників перформансу, посол України в Польщі Андрій Дешиця.
Взяти участь у проєкті «Крим, 5-та ранку» може кожен, поширивши цитату з п’єси у себе на сторінці у Facebook або Instagram через генератор цитат чи знімок екрану. Також можна записати коротке відео, читаючи цитату, й розмістити в себе на сторінці чи у stories.
Українська прем’єра вистави «Крим, 5-та ранку» відбулася 2 листопада, у Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, в Українському домі в Києві за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Меджлісу кримськотатарського народу.
«Крим, 5-та ранку» – перший мистецький правозахисний перформанс Українського інституту та МЗС України в рамках діяльності Кримської платформи, який реалізовано за кордоном. Наступного року виставу планують показати в Німеччині, США та інших країнах світу.
Іванна БЕРЧАК