Вийшовши з приміського потягу на станції «Кшижова», опиняєшся на трав’янистому пероні. Треба заздалегідь повідомити кондукторові про те, що плануєш виходити саме тут: Кшижова – це одна з дуже нечисленних у Польщі залізничних зупинок «на вимогу».
Навіщо взагалі їхати у невеличке село, розташоване на Судетському передгір’ї? Виявляється, що маленька Кшижова пов’язана з великою історією й має насичене сьогодення.
Історія
Перші спогади про село, назва якого німецькою – Creisau або ж Kreisau, датуються XIV століттям. Попри довге існування, Кшижова Село Кшижова знаходиться у Нижньосілезькому воєводстві неподалік від Свідниці. ніколи не виросла до розмірів містечка чи хоча б дещо більшого села. Сьогодні тут мешкає близько 250 осіб.
Легендарний воєначальник
Велика історія прийшла у Кшижову у 1867 році, коли місцевий маєток придбав генерал (за кілька років він отримав звання фельдмаршала й титул графа) Гельмут Карл Бернхард фон Мольтке. Цей досвідчений військовик протягом тридцяти років очолював Генеральний штаб Пруссії (після створення Німецької імперії перейменований на Великий генеральний штаб) й був однією з провідних постатей об’єднання Німеччини. Саме він керував битвою при Седані (1870), в якій пруські війська розбили супротивника і взяли в полон понад 100 тисяч (!) французів включно з імператором Наполеоном III Бонапартом. Доля франко-прусської війни була вирішена, а фон Мольтке став національним героєм.
Вокзал у Кшижовій збудовано у 1890 році, коли стало відомо, що на святкування 90-річного ювілею до Гельмута фон Мольтке залізницею приїде імператор Вільгельм II.
Фельдмаршал помер у поважному віці. Його поховали біля дружини Марії у мавзолеї на вершині Цвинтарного пагорба в Кшижовій. Проте у 1945 році труни кудись зникли (в Сілезії багато чого загадково зникало одночасно з появленням Червоної Армії). Родинний гробівець стоїть порожній.
Шлюб Гельмута й Марії був щасливий, проте бездітний. Маєток успадкував племінник фельдмаршала, Вільгельм фон Мольтке.
Таємна група німців-антинацистів
Внук Вільгельма, Гельмут Джеймс фон Мольтке – чергова важлива постать в історії Кшижової. Від матері, британки з Південної Африки, він не лише отримав нетипове для регіону друге ім’я – Джеймс, а й перейняв ліберальні та пацифістські погляди (для нащадка родини з величезними військовими традиціями це було геть неочевидно).
Гельмут із дружиною Фреєю мешкали не в палаці, який було дорого утримувати, а в меншому, проте ошатному Домі на пагорбі. Юрист та адвокат Гельмут Джеймс фон Мольтке чітко розумів, у якому напрямку йде його країна під владою нацистів. Він відмовився працювати в судовій системі, оскільки для цього слід було стати членом НСРПН (Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини), натомість займався приватною юридичною практикою.
На початку Другої світової війни Абвер (німецька служба розвідки та контррозвідки) мобілізувала фон Мольтке як фахівця з міжнародного права. Доступ до інформації про депортації, розстріли заручників та негуманне ставлення до військовополонених ще більше переконував Гельмута у злочинній природі нацистського режиму.
Гельмут Джеймс фон Мольтке та Петер Йорк фон Вартенбург (обоє були юристами й походили з сілезьких аристократичних родин) восени 1940 року таємно створили групу, названу згодом «Коло з КрайзауКрайзау – німецька назва Кшижової» (нім. Kreisauer Kreis). Її учасники, впевнені у неминучості поразки Третього Рейху, обмірковували перспективи німецької держави після «дня X», коли владу перейме новий уряд. Мережа контактів єднала близько 25 осіб – різного віку, походження, віросповідання та з різними світоглядами. Проте спільним для всіх був супротив щодо націонал-соціалізму й прагнення створити концепцію демократичної Німеччини. Члени Кола жодного разу не організували зустрічі, де були б присутні вони всі. Задля конспірації безпечніше було зустрічатися меншими групками й вдавати дружні посиденьки чи сімейні святкування. Навіть назву «Коло з Крайзау» групі згодом надало Гестапо, а не самі учасники. У ширшому ґроні учасники групи зустрілися лише тричі й відбувалося це в Домі на пагорбі у Кшижовій.
Гельмут фон Мольтке потрапив до в’язниці у січні 1944 року – він попередив знайомого, Отто Кіпа, про шпигуна Гестапо у його близькому колі. Кіп не встиг сховатися чи замести сліди й зрештою заарештували і його, і Мольтке. Початково влада не здогадувалася про існування «Кола з Крайзау», а Гельмут міг розраховувати на відносно м’яке покарання. Лише після невдалого замаху на Гітлера 20 липня гестапівці почали активно шукати конспіраторів. Тоді ж вони дізналися про «Коло з Крайзау» і про те, що його лідер уже кілька місяців перебуває за ґратами. Вісім членів групи, серед яких і Гельмут Джеймс фон Мольтке, були страчені.
Дружина Гельмута Фрея фон Мольтке уникнула арешту. У вересні 1945 року вона виїхала з маєтку, який був націоналізований. Решту життя Фрея присвятила збереженню пам’яті про свого чоловіка й решту членів опозиційної мережі.
Меса поєднання
Кшижовій судилося стати місцем іще однієї історичної події. Саме тут на подвір’ї перед палацом 12 листопада 1989 року відбулася Меса поєднання. Її учасниками стали близько 6-7 тисяч осіб, серед яких і тодішній прем’єр Польщі Тадеуш Мазовецький та канцлер Німеччини Гельмут Коль. Ця подія була важливим кроком у будуванні стосунків між Німеччиною та Польщею й відбулася за три дні після падіння Берлінського муру.
Початково богослужіння планувалося на горі святої Анни неподалік від Ополя (там навіть у часи соціалізму відбувалися служби німецькою мовою для місцевої німецькомовної громади). Проте це місце мало забагато негативних асоціацій – у травні 1921 року під час Сілезького повстання за цю гору та її околиці велися жорстокі бої між поляками та німцями.
Натомість Кшижова не лише була вільна від цих проблемних моментів, але й слугувала яскравим прикладом антигітлерівської боротьби.
Події після падіння Берлінського муру розвивалися дуже швидко; навіть з’явилися сумніви, чи меса взагалі відбудеться, й чи канцлер встигне приїхати до Польщі. Зрештою, все вдалося, а Мазовецький та Коль обійнялися під польовим вівтарем – цей символічний жест поєднання набув особливого значення в період, коли падала «залізна завіса» й фактично формувалася нова Європа.
Сьогодення
Незадовго після Меси поєднання уряди Німеччини та Польщі повідомили, що прагнуть підтримати створення дому зустрічей молоді в Кшижовій. Але за соціалістичних часів у палацовому комплексі розміщувалося державне аграрне господарство – польський відповідник радгоспу. І палац, і господарські будівлі були в далеко не найкращому стані. Після довгого ремонту у 1998 році тут почав діяти міжнародний дім зустрічей молоді, один із найбільших у Європі. Щорічно тут відбувається близько сотні заходів – молодіжних обмінів, форумів та конференцій для освітян і молодіжних працівників тощо.
Початково молодіжні обміни були переважно польсько-німецькими, але останніми роками тут все частіше бувають і підлітки з України та Чехії.
Як данина традиції, колишні господарчі будівлі досі називаються «Стайня», «Обора», «Стодола» тощо, хоча замість коней, худоби чи сіна у них зараз конференційний центр, готель, спортзал і так далі.
Від 2001 року тут проходить Summer Guitar Festivalмузичний фестиваль гітаристів з Польщі та інших країн, а від 2015 року в Кшижовій та інших мальовничих місцях регіону організовується фестиваль камерної музики Krzyżowa-Music. Є, звісно, й молодіжний музичний проєкт – цьогоріч тут відбуватиметься вже третій сезон міжнародного музичного обміну Music For Future, який завершиться виступом польсько-українсько-німецького молодіжного симфонічного оркестру у Вроцлаві.
Уже багато років українська молодь має змогу проводити рік на волонтерському проєкті в Кшижовій; працюють тут і волонтери з Німеччини.
З дещо несподіваних функцій палацово-паркового комплексу – сьогодні це популярне місце для святкування весіль. Для Фонду «Кшижова» це змога заробити додаткові кошти й не залежати повністю від грантодавців. Діє тут і невеличкий дитсадок, який відвідують діти місцевих селян та діти співробітників Фонду.
Головний акцент у всіх проєктах Фонду «Кшижова» – можливість обговорити складні моменти спільної історії, різне бачення сьогодення та перспективи майбутнього, аби молоде покоління приєднувалося до європейського діалогу. Звісно ж, у цьому процесі присутня пам’ять про «Коло з Крайзау» та про Месу поєднання.
Туризм
Гуляти територією палацового комплексу можна цілком безплатно; не треба платити й за відвідування палацу. Окрасою останнього можна назвати два величезні стінописи на сходовій клітці – вони показують військові звитяги фельдмаршала Гельмута фон Мольтке. Також у палаці знаходиться постійна виставка «Відкидаючи брехню. З історії опору та антитоталітарної опозиції XX століття».
Неподалік палацу можна побачити фрагмент Берлінського муру (він з’явився у Кшижовій у 2009 році).
За будівлею стайні розташовані дві виставки просто неба: «1939–1945. Роки, що змінили світ» та «Відвага й поєднання» (остання присвячена історії польсько-німецьких стосунків від 1939 до 1989 року). Інформація на кожній виставці доступна польською, німецькою та англійською мовами.
А ось Дім на пагорбі від літа 2023 року перебуває в ремонті й поки недоступний відвідувачам. Варто все ж до нього піти й оглянути зовні, а також подивитися на ті самі краєвиди, які оглядали Гельмут та Фрея фон Мольтке та їхні гості. Від Палацового комплексу до Дому на пагорбі веде місток через неочікувано стрімку річку Пілаву та неймовірну Дубову алею. У кронах старезних дубів цієї алеї гніздиться величезна кількість птаства, тому прогулянка там весняним ранком радше схожа на концерт.
За кілька кроків від входу на територію палацового комплексу й одразу біля головної дороги села височіє готичний костел. Щоправда, всередину потрапити непросто, адже відчиняється він нечасто.
Варто піднятися на порослий лісом цвинтарний пагорб. Це старе протестантське кладовище, над яким височіє порожній мавзолей фельдмаршала.
Мильовий камінь як туристичний об’єкт дещо розчарував. Колишня будівля водного млина теж зацікавить радше затятих любителів промислового туризму.
В «Оборі» діє ресторан U Hrabiego, а ось магазину в невеличкій Кшижовій немає. Лише на рецепції готелю можна придбати магнітики, брошури про Кшижову та інший туристичний дріб’язок.
Виїжджаючи з села, подбайте про те, аби стояти на помітному для машиніста місці. Ви ж пам’ятаєте – у Кшижовій зупинка «на вимогу».
Володимир Дишлевук
Відеоекскурсія Кшижовою (польською мовою з англомовними субтитрами)