Від 15 серпня 2024 року у Польщі почали діяти зміни до родинно-опікунчого та кримінального кодексів, закону про протидію домашньому насильству та закону про протидію загрозі сексуальних злочинів. В поточній мові усі ці зміни назвали «законом Камілька» або Lex Kamilek – на честь 8-річного хлопця, який у 2023 році помер внаслідок жорстокого поводження вдома та насилля з боку вітчима. Ухвалені зміни стали реакцією на смерть хлопчика та повинні покращити систему охорони дітей. Серед основних нововведень: обовʼязок для навчальних закладів та інституцій, які працюють з дітьми, запровадити стандарти охорони малолітніх; також усі особи, які працюють з дітьми повинні надати довідку про несудимість.
У польському суспільстві «закон Камілька» викликав неоднозначну реакцію: частина батьків та вчителів скаржаться, що нововведення жодним чином не захистять від насилля, а тільки ускладнять навчання і, особливо, позакласну активність учнів. Натомість у громадських організаціях переконані, що закон ущільнить систему та допоможе краще запобігати випадкам насилля над дітьми та ефективніше на них реагувати.
Каміль з Ченстохови
Приводом до законодавчих змін та дискусії у польському суспільстві стала смерть восьмирічного Каміля з Ченстохови. Хлопчик помер 8 травня 2023 року у лікарні, куди потрапив з численними опіками та ушкодженнями. Лікарі понад місяць намагались врятувати життя дитини. Каміля жорстоко побив та завдав йому опіків його вітчим Давід Б. Чоловіка звинуватили у вбивстві з особливою жорстокістю, а також у тривалому жорстокому поводженні з дитиною, як фізичному, так і психічному. Своєю чергою матір Каміля мають судити за пособництво у вбивстві з особливою жорстокістю.
Громадську думку обурила бездіяльність соціальних установ, які покликані захищати дітей, зокрема, від домашнього насилля. Хоча сімʼя перебувала на обліку в поліції та соціальних службах, адже Каміль вже декілька разів тікав з дому, ніхто не помітив та не заявив відкрито про те, що дитина зазнає вдома насилля.
Lex Kamilek
Після смерті Каміля в Польщі заговорили про покращення системи охорони дітей, зокрема, від домашнього насилля. Результатом дискусій стала низка змін у родинно-опікунчому та кримінальному кодексах, а також в законах про протидію домашньому насильству та про протидію загрозі сексуальних злочинів. Всі ці зміни назвали на честь померлого хлопця «законом Камілька» або Lex Kamilek.
Сейм ухвалив «закон Камілька» 28 липня 2023 року. Нові положення набрали чинності 15 лютого 2024 року з урахуванням того, що всі інституції, які працюють з дітьми повинні впровадити зміни до 15 серпня цього року.
Нововведення стосуються не тільки шкіл та дитячих садків, але також громадських організацій, клубів, культурних інституцій, які працюють з неповнолітніми, а також готелів, різних місць відпочинку, костелу тощо, якщо там будуть перебувати діти.
Як йдеться у поясненні Речника громадянських прав Польщі, «обовʼязок запровадити стандарти [охорони неповнолітніх] мають усі органи управління системою освіти, зазначені у ст. 2, пункти 1-8 Закону про освіту, та інші навчальні заклади, заклади догляду, виховання, ресоціалізації, релігійні, мистецькі, медичні, рекреаційні, спортивні або інші заклади, які відвідують або де перебувають, або можуть перебувати неповнолітні». Перелічені установи повинні також запровадити методи втручання у випадку, якщо западе підозра, що дитині загрожує насилля.
«У кожній школі, установі чи дитячому садку мають бути чіткі спроби реагувати, коли з дитиною трапляється щось погане. Це стосується не тільки школи, а й ситуацій, коли дитина сигналізує про те, що вдома чи в її найближчому оточенні відбувається щось неприємне. Загалом ми знаємо, що діти наражені на небезпеку, тому що їх легше скривдити, тому з 15 серпня ми хочемо, щоб кожна людина, яка контактує з дитиною і перебуває, наприклад, у школі, знала, що насильство над дітьми не може мати місце. І що вона повинна реагувати, якщо дитина каже щось тривожне», – пояснила речниця прав дитини Моніка Горна-Цєшляк в інтерв’ю Onet Radio.
Всі ці інституції мають також обовʼязок перевірити дані про своїх працівників або волонтерів, які працюють з дітьми у реєстрі осіб, які вчинили сексуальні злочини / Rejestr Sprawców Przestępstw na Tle Seksualnym та Державному кримінальному реєстрі / Krajowy Rejestr Karny.
Невиконання вимог lex Kamilek загрожуватиме штрафом, а в окремих випадках навіть позбавленням волі. Як пояснила віцеміністр юстиції Зузанна Руджіньська-Блушч, «відсутність перевірки роботодавцями наявності судимостей тягне за собою позбавлення волі, обмеження волі або штраф. Якщо працівнику заборонено судом доглядати за дітьми, але його допустили до такої роботи, це є злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років».
Довідки про несудимість
Одним з головних нововведені «закону Камілька» є обовʼязок перевіряти всіх осіб, які на платній чи безоплатній формі працюють з дітьми у двох реєстрах: реєстрі осіб, які вчинили сексуальні злочини / Rejestr Sprawców Przestępstw na Tle Seksualnym та Державному кримінальному реєстрі / Krajowy Rejestr Karny.
«Що стосується перевірки несудимості, то з 2017 року всі особи, яким було дозволено контактувати або працювати з дітьми, повинні були перевірятися в реєстрі осіб, які вчинили сексуальні злочини. Саме тоді цей реєстр тоді почав функціонувати.
Проте цей закон запровадив новий обов’язок перевірки судимостей у Державному кримінальному реєстрі. Раніше це стосувалося лише окремих професій, наприклад вчителів. Тепер кожна особа, яка займатиметься вихованням дітей, розвитком їхніх інтересів, заняттями спортом, наданням психологічних консультацій чи духовним розвитком, також має проходити перевірку на несудимість у Державному кримінальному реєстрі», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» Агата Сотомська з польського фонду Dajemy Dzieciom Siłę.
Перелік осіб та ситуацій, коли особи, що працюють з дітьми, повинні надати довідку про несудимість з Державного кримінального реєстру, пояснили Міністерство юстиції та Міністерство освіти Польщі у коментарі для PAP. «У випадку особи, яка здійснює догляд за дітьми, навіть безоплатно, під час уроків фізкультури, екскурсій чи інших поїздок на тих же умовах, що й вчитель, ми маємо справу з діяльністю, пов’язаною з доглядом. Немає значення, чи є особа батьком, чи волонтером», – пояснили в Міністерстві юстиції. Таким чином волонтери чи батьки, які супроводжують учнів, наприклад, до басейну чи театру в рамах позакласної активності, повинні надати довідку про несудимість з Державного кримінального реєстру.
Інша ситуація, якщо батьки або інші особи приходять до школи на урок і під постійним наглядом учителя читають учням лекцію, а дитина не залишається з таким гостем наодинці. «У випадку гостей, наприклад ветеранів чи інших осіб, запрошених за згодою директора на заняття чи свята в дитячому садку, школі чи іншій інституції, під час яких діти перебувають під наглядом вчителя(ів), який проводить заняття та відповідальний за їхній перебіг, можна припустити, що запрошена особа не веде діяльності щодо догляду за дітьми, а тому отримання відомостей про судимість цієї особи не вимагається», – повідомили в Міністерстві освіти Польщі.
Також на думку Міністерства юстиції, в такій ситуації довідка про несудимість не потрібна. «Протягом цього часу дитина перебуває під постійним наглядом особи або осіб, які зазвичай відповідають за дитину в закладі та в їхньому полі зору, тобто особи/осіб, які зазвичай забезпечують її безпеку», – зазначило Міністерство.
Ще одна проблема – довідки про несудимість від уповноважених осіб, які забирають дітей із закладу від імені батьків. Міністерство освіти у роз’ясненнях, надісланих до PAP, наголошує, що ухвалені нововведення містять винятки і що члени сім’ї дитини чи особи, знайомої батькам, які забирають дитину зі школи не повинні надавати довідку про несудимість.
Вимога надати довідку про несудимість викликала неоднозначну реакцію у вчителів та батьків учнів шкіл. Gazeta Wyborcza писала також, що наприкінці серпня – перед початком нового навчального року, спостерігались великі черги перед судами, де люди намагались отримати довідки про несудимість. Як подає видання, на думку директорів шкіл, вимога отримання довідки про несудимість фактично позбавить школи будь-яких позакласних заходів та зустрічей із цікавими людьми, а також ускладнить організацію походів та поїздок.
«Поки що в нашій школі не буде позакласних заходів, виходів чи екскурсій, тому що ми повинні зорієнтуватися в цій новій реальності, ми повинні діяти дуже виважено, тому що будь-які порушення можуть призвести до штрафу або навіть позбавлення волі до 5 років», – говорить у коментарі для Gazeta Wyborcza Йоланта Гаєнська, директорка початкової школи № 2 у Кракові.
Нововведення назвали «проблемою» також частина батьків. Gazeta Wyborcza наводить коментар одного з батьків: «Не всі хочуть отримувати довідку про несудимість і не всі можуть. Також не всі хочуть співпрацювати в екскурсіях. Наприклад, окремі батьки готові вийти з дітьми, але не мають довідки. Натомість ті, хто мають довідку, не завжди готові допомогти конкретного дня. Ці нові правила є реальною проблемою. Раз на тиждень є походи в басейн. Раніше завжди була проблема, кому з батьків поїхати. Тепер ми дізналися, що виходів і поїздок зовсім не буде».
Протилежну думку щодо введення обовʼязкової перевірки на несудимість мають у польських громадських організаціях, які займаються захистом прав дітей. Агата Сотомська з фонду Dajemy Dzieciom Siłę наголошує, що потрібно пам’ятати, що ці положення стосуються у першу чергу безпеки дітей. «Ми повинні подумати, чи хочемо ми, щоб наша дитина контактувала з особою, яка, можливо, була засуджена за злочин. Тож так, у деяких ситуаціях можна очікувати, що батьки надаватимуть такі довідки, щоб їм дозволено було займатися доглядом за дітьми», – зазначає Агата Сотомська.
Вона також наголошує, що можна уникнути проблеми з тим, що батьки у потрібний момент не матимуть довідки про несудимість. «Якщо, наприклад, є походи в басейн, під час яких батьки регулярно супроводжують дітей, можна було б вирішити, щоб це були конкретні батьки в цьому навчальному році. Тобто ці довідки зібрати не з усіх батьків, але організувати кількох осіб, які в цьому семестрі або році за потреби супроводжуватимуть дітей. Зрештою, це дуже маленька незручність. Мова йде лише про те, один з батьків має подати заяву на отримання інформації про несудимість з Державного кримінального реєстру, але на цьому все закінчується. Це не так вже й багато обов’язків, і це не повинно бути надто обтяжливим для батьків, якщо врахувати, чому цей вчинок повинен служити», – наголошує Агата Сотомьска.
Довідку про несудимість потрібно отримати у Державному кримінальному реєстрі. Зробити це можна як особисто, так і дистанційно – надіславши відповідну заявку поштою або через систему e-KRK. Вартість послуги складає 30 злотих для заявок поданих особисто та через пошту, та 20 злотих – для заявок поданих через онлайн-систему.
Стандарти охорони неповнолітніх
Другим важливим пунктом «закону Камілька» є обовʼязок для закладів, які працюють з дітьми, впровадити стандарти охорони неповнолітніх. Школи, клуби, громадські організації повинні випрацювати та запровадити у себе такі правила та процедури, які повинні захистити дитину від насилля. Стандарти охорони повинні включати як профілактичні заходи, так і процедуру втручання, як зʼявиться підозра, що дитині завдається кривда.
«Працівники конкретного закладу знатимуть, як реагувати, якщо зʼявиться підозра у заподіянні шкоди дитині. Цей обовʼязок поширюються на всі заклади, які працюють з дітьми, але стандарти повинні бути адаптовані до специфіки роботи цього закладу. Зовсім по-іншому це буде, наприклад, у готелях, і зовсім по-іншому – у школах», – пояснив Даніель Мруз, президент Фундації запобігання насильству Feniks, у коментарі для Polskie Radio 24.
Агата Сотомська переконана, що запровадження стандартів охорони неповнолітніх є важливим також з точки зору протидії домашнього насильства. «За допомогою таких рішень ми навчаємо персонал організацій та закладів бути уважними до того, що відбувається з дитиною поза стінами цього закладу. Чи зазнає дитина шкоди у своїй родині чи в іншому середовищі, в якому вона бере участь, живе та функціонує? І коли ці інституції бачать, що дитина десь може постраждати, то вони вже знатимуть що треба реагувати і знатимуть, як реагувати. Запровадження чітких стандартів охорони потрібне, щоб ніхто не думав, що оскільки це насильство відбувається не в приміщенні моєї установи, я не зобов’язаний нічого робити щодо цієї підозри чи цієї інформації», – говорить Сотомська у коментарі для «Нашого вибору».
Як повідомляє портал Onet з посиланням на Міністерство юстиції, якщо працівник закладу підозрює, що дитина зазнає жорстокого поводження, або дізнається про це від самої дитини чи його/її опікуна, він зобов’язаний скласти службову записку та надіслати її особі, відповідальній за втручання. Записку можна зробити письмово або надіслати електронною поштою.
Lex Kamilek також вводить положення, згідно з якими вчителям не дозволяється зустрічатися з дитиною для неформального спілкування за межами установи. Якщо вчитель, соціальний працівник або будь-який представник громадськості підозрює недбалість, вони можуть повідомити про це як своєму керівнику, так і відповідним органам. У цьому випадку мова йде про місцеве управління соціального захисту населення або іншу відповідну установу захисту дітей та молоді. Також можна повідомити про свої підозри в прокуратуру або фонди, які займаються проблемою жорстокого поводження з дітьми. Таке повідомлення означає, що батьки або опікуни дитини можуть очікувати візиту міліції або когось із вищевказаних установ.
Захист дітей з України
«Lez Kamilek спрямований на захист дітей незалежно від їхньої національності. Це також стосується українських дітей, які відвідують польські школи та беруть участь у діяльності різних культурних закладів і спортивних клубів», – наголошує Агата Сотомська.
На іноземців також розповсюджується вимога надати довідку про несудимість. Відмінністю є те, що у випадку українців, таку довідку слід отримати у країні походження, тобто в Україні. Довідка повинна підтверджувати, що людина не засуджена за злочини, ідентичні тим, які охоплює довідка з Державного кримінального реєстру Польщі. В Україні довідку про несудимість можна отримати безплатно через Дію.
«Діти з національних або етнічних меншин, які, наприклад, не знають мови або знають її гірше, є особливо вразливими до кривди та насилля, тому цей закон також має на меті допомогти захистити цих дітей. І що важливо, якщо ми говоримо про стандарти захисту неповнолітніх, то вони мають створюватися, з урахуванням специфіки діяльності конкретного закладу. Тобто, якщо ми знаємо, що в тій чи іншій школі, чи спортивному клубі є діти з України, то, можливо, варто було б перекласти такі стандарти й українською мовою, щоб ці діти точно знали, що в них написано, щоб вони почувалися тут у безпеці, щоб знали, кого вони можуть повідомити, якщо зазнають насильства або якщо помітять, що хтось із їхніх однолітків зазнає насильства. Одним з елементів стандартів охорони є також процедури втручання у випадку насильства з боку однолітків», – підсумовує Агата Сотомська.
Анастасія Верховецька
Джерело: gov.pl, Onet, PAP, Gazeta Wyborcza