Скандали в сеймі та масові протести на вулицях. У Польщі вже тиждень однією з найбільш обговорюваних тем є одіозні зміни до закону про радіомовлення та телебачення. З яких причин законопроєкт охрестили ім’ям одного з польських мовників – Lex TVN – та чому ухвалені рішення вважаються серйозним ударом по свободі слова в країні?
11 серпня сейм Республіки Польща ухвалив законопроєкт про радіомовлення та телебачення. Ініціаторами правок є урядова партія «Право і справедливість» (PiS). За словами авторів, зміни передбачають обмеження впливу на мас-медіа «будь-яких суб’єктів з-поза Європейської економічної зони, зокрема, з держав, які становлять загрозу національній безпеці країни». Таким чином, мовляв, на польські медіа можна буде обмежити вплив капіталу, пов’язаного з антидемократичними Росією, Китаєм чи арабськими країнами.
Однак ситуація далеко не є такою безхмарною, як її намагаються представити автори законопроєкту. Величезне занепокоєння серед інтелектуалів, журналістів, політиків та просто громадян викликає і його зміст, і те, як він був ухвалений сеймом.
«Шахраї! Шахраї!»
В середу, 11 серпня, у сеймі Польщі передбачалась низка голосувань, зокрема за проєкт закону про радіомовлення та телебачення – на той час уже скандальний: з початку тижня його обговорення супроводжувалось масовими акціями спротиву в цілій Польщі. Опозиція вносить пропозицію перенести засідання до вересня і неочікувано для багатьох сейм її підтримує.
Однак одразу після голосування спікерка сейму, представниця владної партії PiS Ельжбета Вітек оголосила 15-хвилинну перерву. Минуло дві години, депутати повернулись до зали засідань і почули, що питання відтермінування слухань ставлять на повторне голосування: мовляв, від 30 депутатів надійшла відповідна заява, попереднього разу не було озвучено дату. «Це моя помилка», – сказала Вітек.
«Шахраї! Шахраї!» – скандуватиме опозиція з трибун. Рішення Вітек – очевидна спроба змінити невигідну правлячій партії ухвалу сейму. І їм це вдається.
Під час повторного голосування пропозиція опозиції відтермінувати засідання до вересня не отримує достатньої кількості голосів. Відтак, в той самий день просувають зміни до закону про радіомовлення та телебачення, так званий lex TVN.
Законопроєкт підтримали 229 депутатів: більшість з правлячої партії PiS» двійко незалежних та троє депутатів з «Кукіз’15», зокрема сам Павел Кукіз – колишній рокер і музикант. «Символом людського падіння» назве його журналіст Gazeta Wyborcza Павел Вронський: «Спочатку тричі “помилився” голосуючи з опозицією, аби після довгої перерви організованої Вітек, однозначно зробленої для інтенсивної розмови, проголосувати “правильно”, разом з правлячою партією». Соцмережі іронічно ряснітимуть цитатами з текстів пісень та пишномовними цитатами Кукіза з минулого про принциповість.
Що таке lex TVN?
Lex TVN – саме так охрестили ЗМІ законопроєкт про радіомовлення та телебачення, за які сейм голосував 11 серпня. Чому? По суті правки забороняють мати більшу частку капіталу в польських медіа суб’єктам з-поза Європейського економічного простору. За словами ініціаторів проєкту, це має зміцнити національну безпеку країни та унеможливлять впливи з недемократичних країн, таких як Росія, Китай чи арабські країни. Насправді перший, хто опинився під прицілом – TVN – мовник, що фінансується з США, і є альтернативою суспільним/державним телеканалам, які після приходу до влади PiS почали методично перетворюватись на пропагандистський рупор влади.
Про зміни до законодавства заговорили саме тоді, коли станція TVN 24, яка належить до американського концерну Discovery, намагається поновити ліцензію, що закінчується 26 вересня 2021. Мовник ще рік тому склав відповідну заяву, однак Національна рада радіомовлення та телебачення досі не ухвалила у цій справі рішення, хоч раніше ніколи з ним так довго не зволікала. «Збіг? Не думаю», – сказав би один відомий український телеведучий.
«Lex TVN – це приклад поступового процесу привласнення та підпорядкування медіа», – коментує ситуацію колишній речник громадянських прав Адам Бондар. Gazeta Wyborcza опублікувала його колонку, де Боднар нагадує, що негативні зміни у Польщі почались набагато раніше: від 2016 року ідуть процеси згортання демократії у сфері медіа та атаки на плюралізм ЗМІ. Він називає TVN «останнім потужним гравцем в аудіовізуальній індустрії» і зазначає, позбавлення його ліцензії фактично означатиме, що польська влада повністю контролюватиме те, що більшість громадян повинні почути і знати.
Незалежні від незалежності
Акції протесту майже щодня проходять у столиці Польщі. Мітингарі вийшли і в інших польських містах: Краків, Познань, Гданськ, Щецин, Вроцлав, Ольштин. Їх перелік стає все довшим. «Вільні медіа», «Кукіз, обличчя є лише одне», «Вільні ЗМІ, вільні суди, свобода вибору» – з такими гаслами виходять поляки на вулицю.
«Це атака на незалежні ЗМІ. Наскільки вам потрібно боятися, аби у цьому відчаї вступати в конфлікт з США? Наскільки вам потрібно боятися, аби ставити під загрозу безпеку громадян? Ви це робите, бо знаєте, що ваша влада закінчується. Ви боїтеся контролю, боїтеся, що ЗМІ дивляться на ваші руки. Влада відібрала вам розум і раціональне мислення. Сьогодні ви зрадили постулати серпня 1980 року, третій з них говорив про свободу ЗМІ. Ви нічим не відрізняється від Путіна, Лукашенка та Ердогана. Вони – ваші приклади для наслідування», – висловився голова опозиційної фракції «Громадянська коаліція» Борис Будка.
Гнівні реакції на рішення не забарились не лише від польських політики і діячів. Відкритий лист щодо цього закону опублікували американські сенатори. На їхню думку, закон порушує свободу та незалежність ЗМІ і водночас ставить під загрозу американські інвестиції у Польщі. «Впровадження цих законів матиме негативний вплив на наші оборонні, торговельні та ділові відносини», – цитує звернення Gazeta Wyborcza. Стурбованість ухваленими польськими законопроєктами, зокрема тим «що значно послаблює свободу ЗМІ», публічно висловив також держсекретар США Ентоні Блінкен.
Зі свого боку Discovery надіслав офіційне повідомлення, у якому інформує польський уряд про можливі юридичні кроки щодо порушення угоди між США і Польщею. Там переконані, дії польської влади порушують «низку зобов’язань, які передбачені трактатом підписаним між США та Польщею 21 березня 1990 року», йдеться, зокрема, про «рівне трактування, відсутність дискримінації під час надання ліцензії та заборона експропріації без відшкодування».
Що далі з lex TVN»?
Після того, як проєкт ухвалили у сеймі, він потрапляє на розгляд сенаторів. Якщо протягом 30 днів ті не внесуть зміни або повністю не відкинуть закон, його буде ухвалено у редакції сейму. Однак, якщо зміни буде внесено, сейм зможе їх відхилити лише абсолютною більшістю голосів за присутності мінімум половини законної кількості депутатів. Якщо сейм не відхилить постанову сенату, розгляд справи буде закінчено, а закон відхилено.
У іншому випадку закон потрапить на стіл президента Польщі. Той, зі свого боку матиме 21 день на рішення: підписати і постановити оголошення закону у Віснику законів або заветувати – тоді його вето (підкріплення роз’ясненням) повинен буде розглянути сейм. Аби відкинути вето необхідно буде мати більш як три п’ятих голосів за присутності щонайменше 231 депутата.
О.К.
Усі фото: Алєксандра Пєжинська з facebook.com/123AP.ART