“Прошу вас, тримайтесь, не падайте духом…” Листи з Варшавського повстання – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

“Прошу вас, тримайтесь, не падайте духом…” Листи з Варшавського повстання

1 Серпня 2022
“Прошу вас, тримайтесь, не падайте духом…” Листи з Варшавського повстання

1 серпня в Польщі відзначають річницю Варшавського повстання – найбільшої в Європі підпільної акції проти німецьких окупантів, яка тривала 63 дні. Лейтмотивом цьогорічних святкувань є листи повстанців. Як працювала пошта під час повстання, хто розносив листи і про що в них писали – читайте у нашому матеріалі.


Варшавське повстання розпочалось 1 серпня 1944 року о 17:00 у т.зв. годину «W». В перші дні повстання полякам вдалось захопити значну територію Варшави. Проте, визволені райони були відділені один від одного теренами, які контролювали німецькі війська. Окупанти захопили мости через Віслу, що майже унеможливило комунікацію між двома частинами міста. Багато телефонних ліній було зруйновано. Ті, які вцілили, постійно прослуховували. Перестала працювати навіть окупаційна пошта.

В цій ситуації комендант варшавського округу Армії Крайової Антон Хрущель «Монтер» підтримав ідею створення пошти, хоча попередньо її організація планувалась на третьому етапі повстання, тобто після остаточного захоплення міста повстанцями. Свою роботу харцерська польова пошта розпочала вже 4 серпня.

«З ініціативи харцерів у Варшаві, що бореться, постала пошта, яка вже декілька днів обслуговує майже всі райони міста. В кожному районі поставили по декілька поштових скриньок з орлом та написом “Poczta Powstancza” / “Повстанська пошта”. Пошту зі скриньок забирають двічі на день: о 9:00 а о 16:00. Хто користується поштою, повинен знати наступні правила: писати мало та чітко, адреси повинні бути читабельні, цивільні вказують свою адресу та адресу отримувача, солдати не вказують своєї адреси; якщо листи не вдалось доставити, то цивільним вони повертаються, листи військових знищуються», – так діяльність польової пошти описала щоденна газета повстанців «Rzeczpospolita» від 9 серпня 1944 року.

Поштова скринька Варшавського повстання. Сьогодні зберігається в Музеї повстання у Варшаві. фот. Archiwum Akt Nowych

Вимоги до листів дійсно були суворими. Кількість слів не могла перевищувати 25, заборонялось вказувати будь-яку інформацію про дії повстанців або важливі об’єкти. Всі листи підпадали під цензуру.

Діяльність пошти була організована за всіма правилами. Головна будівля пошти знаходилась на вул. Свентокшиській 28. Пошта мала свої печатки, а з часом випустила навіть власні марки.

Марки Харцерської польової пошти. 1944 р. Автор Станіслав Томашевський  «Мєдза». Джерело: IPN

Відправка листів була безплатною. Проте під поштовими скриньками знаходились схованки, де можна було добровільно залишити плату за доставку листів. «Плату» приймали книгами, журналами та брошурами, які потім передавали в шпиталі для поранених. «Платили» також їжею та перев’язувальними матеріалами.

Поштові скриньки розміщували поблизу лікарень, військових штабів та на найбільш рухливих вулицях. Згодом скриньки з’являлись і в інших районах міста, часто їх встановлювали на барикадах та руїнах.

Поштова скринька на барикадах. Джерело: Stowarzyszenie Pamięci Powstania Warszawskiego 1944

Роль листонош виконували харцери – молоді хлопці та дівчата, часто діти. На їхні плечі лягала уся відповідальність та найважча робота – доставити листи за призначенням. З сумками, повними листів, вони прослизали між руїн, через барикади, підвали, діри в стінах, часто під смертоносними обстрілами. Щоденно доставлялось від 3 до 6 тисяч листів. Всього за 63 дні повстання було відправлено близько 180 тисяч листів.

Харцери-листоноші. Джерело: Stowarzyszenie Pamięci Powstania Warszawskiego 1944

«Прошу вас, тільки тримайтесь»

У листах, написаних під час Варшавського повстання, можна знайти різноманітні емоції: як тривогу та розпач, так і радість, полегшення та надію. Ось лише декілька з цих листів:

  •  «Моя маленька, я здоровий та цілий. Я вже заслужив собі звання стрільця. Поцілуй маля. Полдек».
  •  «Пане Антоній!!! Вашого сина поранено. Він у нас вдома. Моя дружина про нього дбає. 9 ранку. Возняк»
  •  «Кохана Беатко, тиждень тому відправив лист. Від тебе немає жодної відповіді. У нас додалось 6 осіб. Всі знайомі затримались на якийсь час. Їх до цього змусили умови. Писав також до Гражини. Напиши кілька слів. Марек».
  •  «Прошу вас, тільки тримайтесь, не падайте духом, бо кінець цієї муки насправді близький, його навіть чути та видно».

Польова пошта стала головним засобом зв’язку не тільки для військового, але перш за все цивільного населення польської столиці. За допомогою листування мешканці столиці передавали інформацію та підтримували зв’язки з рідними та друзями з якими не було жодної можливості зустрітись в живу. В листах збереглись свідчення щоденого життя варшав’ян під час повстання. Вони – свідчення життя сімей, розділених окупованими територіями, але також свідчення того, як мешканці столиці піклувались про своїх сусідів, доглядали за їхніми дітьми, стерегли майно, а в скрутних ситуаціях ділились їжею та ліками.

Після придушення повстання 2 жовтня, свою діяльність припинила також і Харцерська польова пошта. Цього року, до 78-ї річниці цих подій, музей Варшавського повстання підготував коротке відео, присвячене листоношам та польовій пошті.  «Вони боролись за нашу свободу. Наше завдання – пам’ятати!» – йдеться у відео.

Повстання закінчилося капітуляцією. Воно не досягло військової чи політичної мети. Однак донині Варшавське повстання для поляків — символ мужності та непохитної боротьби за свободу.

На згадку про ці події, 1 серпня у Польщі відзначається Національний день пам’яті Варшавського повстання. В цей день о 17:00 по всій Польщі лунатимуть сигнали повітряної тривоги. Посольство України в Польщі закликає українців зберігати спокій та повідомити своїх близьких і знайомих про сирену.

 

Підготувала Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА
За матеріалами Stowarzyszenie Pamięci Powstania Warszawskiego, Rzeczpospolita, Музей Варшавського повстання

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись

1 серпня в Польщі відзначають річницю Варшавського повстання – найбільшої в Європі підпільної акції проти німецьких окупантів, яка тривала 63 дні. Лейтмотивом цьогорічних святкувань є листи повстанців. Як працювала пошта під час повстання, хто розносив листи і про що в них писали – читайте у нашому матеріалі.


Варшавське повстання розпочалось 1 серпня 1944 року о 17:00 у т.зв. годину «W». В перші дні повстання полякам вдалось захопити значну територію Варшави. Проте, визволені райони були відділені один від одного теренами, які контролювали німецькі війська. Окупанти захопили мости через Віслу, що майже унеможливило комунікацію між двома частинами міста. Багато телефонних ліній було зруйновано. Ті, які вцілили, постійно прослуховували. Перестала працювати навіть окупаційна пошта.

В цій ситуації комендант варшавського округу Армії Крайової Антон Хрущель «Монтер» підтримав ідею створення пошти, хоча попередньо її організація планувалась на третьому етапі повстання, тобто після остаточного захоплення міста повстанцями. Свою роботу харцерська польова пошта розпочала вже 4 серпня.

«З ініціативи харцерів у Варшаві, що бореться, постала пошта, яка вже декілька днів обслуговує майже всі райони міста. В кожному районі поставили по декілька поштових скриньок з орлом та написом “Poczta Powstancza” / “Повстанська пошта”. Пошту зі скриньок забирають двічі на день: о 9:00 а о 16:00. Хто користується поштою, повинен знати наступні правила: писати мало та чітко, адреси повинні бути читабельні, цивільні вказують свою адресу та адресу отримувача, солдати не вказують своєї адреси; якщо листи не вдалось доставити, то цивільним вони повертаються, листи військових знищуються», – так діяльність польової пошти описала щоденна газета повстанців «Rzeczpospolita» від 9 серпня 1944 року.

TEXT WITH BTNS
Поштова скринька Варшавського повстання. Сьогодні зберігається в Музеї повстання у Варшаві. фот. Archiwum Akt Nowych

Вимоги до листів дійсно були суворими. Кількість слів не могла перевищувати 25, заборонялось вказувати будь-яку інформацію про дії повстанців або важливі об’єкти. Всі листи підпадали під цензуру.

Діяльність пошти була організована за всіма правилами. Головна будівля пошти знаходилась на вул. Свентокшиській 28. Пошта мала свої печатки, а з часом випустила навіть власні марки.

Марки Харцерської польової пошти. 1944 р. Автор Станіслав Томашевський  «Мєдза». Джерело: IPN

Відправка листів була безплатною. Проте під поштовими скриньками знаходились схованки, де можна було добровільно залишити плату за доставку листів. «Плату» приймали книгами, журналами та брошурами, які потім передавали в шпиталі для поранених. «Платили» також їжею та перев’язувальними матеріалами.

Поштові скриньки розміщували поблизу лікарень, військових штабів та на найбільш рухливих вулицях. Згодом скриньки з’являлись і в інших районах міста, часто їх встановлювали на барикадах та руїнах.

Поштова скринька на барикадах. Джерело: Stowarzyszenie Pamięci Powstania Warszawskiego 1944

Роль листонош виконували харцери – молоді хлопці та дівчата, часто діти. На їхні плечі лягала уся відповідальність та найважча робота – доставити листи за призначенням. З сумками, повними листів, вони прослизали між руїн, через барикади, підвали, діри в стінах, часто під смертоносними обстрілами. Щоденно доставлялось від 3 до 6 тисяч листів. Всього за 63 дні повстання було відправлено близько 180 тисяч листів.

Харцери-листоноші. Джерело: Stowarzyszenie Pamięci Powstania Warszawskiego 1944

«Прошу вас, тільки тримайтесь»

У листах, написаних під час Варшавського повстання, можна знайти різноманітні емоції: як тривогу та розпач, так і радість, полегшення та надію. Ось лише декілька з цих листів:

  •  «Моя маленька, я здоровий та цілий. Я вже заслужив собі звання стрільця. Поцілуй маля. Полдек».
  •  «Пане Антоній!!! Вашого сина поранено. Він у нас вдома. Моя дружина про нього дбає. 9 ранку. Возняк»
  •  «Кохана Беатко, тиждень тому відправив лист. Від тебе немає жодної відповіді. У нас додалось 6 осіб. Всі знайомі затримались на якийсь час. Їх до цього змусили умови. Писав також до Гражини. Напиши кілька слів. Марек».
  •  «Прошу вас, тільки тримайтесь, не падайте духом, бо кінець цієї муки насправді близький, його навіть чути та видно».

Польова пошта стала головним засобом зв’язку не тільки для військового, але перш за все цивільного населення польської столиці. За допомогою листування мешканці столиці передавали інформацію та підтримували зв’язки з рідними та друзями з якими не було жодної можливості зустрітись в живу. В листах збереглись свідчення щоденого життя варшав’ян під час повстання. Вони – свідчення життя сімей, розділених окупованими територіями, але також свідчення того, як мешканці столиці піклувались про своїх сусідів, доглядали за їхніми дітьми, стерегли майно, а в скрутних ситуаціях ділились їжею та ліками.

Після придушення повстання 2 жовтня, свою діяльність припинила також і Харцерська польова пошта. Цього року, до 78-ї річниці цих подій, музей Варшавського повстання підготував коротке відео, присвячене листоношам та польовій пошті.  «Вони боролись за нашу свободу. Наше завдання – пам’ятати!» – йдеться у відео.

Повстання закінчилося капітуляцією. Воно не досягло військової чи політичної мети. Однак донині Варшавське повстання для поляків — символ мужності та непохитної боротьби за свободу.

На згадку про ці події, 1 серпня у Польщі відзначається Національний день пам’яті Варшавського повстання. В цей день о 17:00 по всій Польщі лунатимуть сигнали повітряної тривоги. Посольство України в Польщі закликає українців зберігати спокій та повідомити своїх близьких і знайомих про сирену.

 

Підготувала Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА
За матеріалами Stowarzyszenie Pamięci Powstania Warszawskiego, Rzeczpospolita, Музей Варшавського повстання