Ще в грудні польська преса задумувалася: чи посол України в Польщі, Маркіян Зіновійович Мальський, є уособленням типової позиції української еліти: неоднозначний, неконкретний, роздвоєний? «Наш вибір» прослідкував те, що саме говорив публічно М. Мальський за останні місяці.
Перше грудня, ранок після побиття студентів – зокрема, польських громадян – на Майдані в Києві. Посла України викликали в польський МЗС. Маркіян Мальський висловив «біль і жаль через побиття двох польських громадян», а також повідомив, що розповсюдив заяву, у якій засудив «застосування сили проти мирних демонстрантів, особливо щодо молодих людей». Додав, що люди на вулицях Києва відстоювали свої права. Пізніше Маркіян Захарович посилатиметься саме на цю заяву – нею, за його словами, посольство України в перші дні зайняло чітку позицію щодо Майдану.
У той же день, вертаючись із МЗС до посольства, М. Мальський зустрів під дипустановою кількасот мітингувальників, чимало українців, – і повідомив їм, що крім великих слів і пафосу щодо подій у Києві, є й постійна робота дипломатів. «Завтра відкриватимемо новий перехід на польсько-українському кордоні. Я думаю, це дозволить зменшити черги», – сказав посол мітингувальникам. «Ми не тільки словами покажемо, як відкривати двері до Європи!» – наголосив Мальський, а учасники акції у відповідь почали скандувати: «Дя-ку-є-мо!».
Перехід на кордоні не відкрили, польська сторона через лічені години відкликала урочистості. М. Мальський ще кілька разів ходив на виклик польського МЗС у зв’язку з подіями в Києві. В офіційних повідомленнях це виглядало так: «Ми глибоко занепокоєні подіями в Україні», – казали в польському МЗС і просили Мальського переказати це в Київ. «І ми теж занепокоєні», – відповідав Маркіян Захарович.
22 січня, перед цим – тривожна ніч на Майдані, саме входять в життя закони, що обмежують будь-яку свободу громадян. Чимало моїх знайомих не спить, і я теж. Зранку то тут, то там з’являються повідомлення, яким не віриш: один, другий убитий. «Констатували вже третю смерть. У Фейсбуці пишуть і про четвертого вбитого», – пишу смс голові Об’єднання українців у Польщі Петру Тимі. Ідемо на панахиду на Вольському цвинтарі, де поховані українські герої 1920-их років: таке щороку відбувається в цей день, День соборності. Урочистості зазвичай співорганізовані посольством.
Промови.
– Чи героями є оці, які тут лежать, чи ті, які під видом дій від імені держави ту державу осоромили? – емоційно каже П. Тима. – Вони не мають хвилини вагання, щоб підняти руку на своїх громадян. Вибачте, що говорю ці слова, але є моменти, коли мовчати не можна, – голос Тими зривається і він ледве стримує сльози.
Після нього виступає М. Мальський. «Кожного року ми збираємося в цей день, на цьому місці, щоб підкреслити святу ідею нашої держави: ідею соборності і незалежності. Так цього року склалося, що ці слова найбільш потрібні зараз, коли наша держава переживає нелегкі часи. Ми мусимо вірити у мудрість нашого народу, що знайдуться слова, котрі в мирний спосіб вийти нам із цієї дуже складної ситуації», – каже посол, про вбитих не згадує.
Через день «намір закінчити співробітництво» висловлює почесний консул України в Познані, Вітольд Горовський. «Я вважаю, що смерть кількох людей в Києві та впровадження положень, які різко обмежують демократичні права – це події, які не залишають мені вибору», – пише він у своїй заяві.
Між тим, будиться зі сну сайт посольства України в Польщі. Якщо від початку грудня до 19 січня – тільки 5 повідомлень, то 22 лютого з’явилося аж шість нових матеріалів: про поранених з України на лікуванні в Польщі та два звернення М. Мальського. В одному з них посол просить Верховну Раду «терміново внести зміни […] у частині процедури оформлення ввезення медикаментів та медикаментозних засобів».
– А Ви вже були в лікарні, бачилися з хворими й постраждалими? – питає наступного дня журналіст телеканалу TVP Info українського посла в прямому ефірі.
– Там учора був наш консул, – відповідає М. Мальський. – Він першим надав консульсько-юридичну допомогу. На завтра запланований візит до лікарні.
– Ви їдете? – Так. – А Ви не могли раніше поїхати? – Я планував сьогодні, але весь день був зайнятий урочистостями.
Кілька годин перед цим прямим ефіром протестувальники обсвистали Маркіяна Мальського, який вийшов до них, і вимагали від нього негайної відставки. Я побачився із послом після цього випадку і попросив про коментар.
– Як відбувалася праця посольства України в Польщі в останні місяці, коли змінилася верхівка МЗС?
– Робота посольства порушена не була. Є технічні форми зв’язку міністерства з посольствами, на це практично не впливає міністр закордонних справ. З іншого боку, посольство України в Польщі, починаючи з того періоду, коли угода про асоціацію Україна–ЄС не була підписана і коли розпочався Майдан, багато в чому висловлювало свою конкретну позицію. Вона була висловлена зразу після побиття студентів на Майдані: ми чітко виконували ту функцію, яка на нас була покладена. Я вважав, що основна функція посольства – це в умовах протистояння в Україні забезпечити постійне втягнення в процеси Польщі, щоб використати всі дипломатичні можливості для мирного розв’язання конфлікту.
– Ну от подивіться, конкретна ситуація. У цей час, висловлюючи свою позицію, від посади відмовився почесний консул у Познані Вітольд Горовський. Він написав відкритого листа. Ви з ним зустрічалися?
– Звичайно, ми зустрічалися з ним, розмовляли і перед цими подіями, і після них. Почесний консул у Познані Вітольд Горовський, як громадянин, заявив про свою позицію, котра була мною сприйнята і підтримана. Він звернувся до мене з проханням, що хоче скласти свої повноваження. Мій аргумент був простий: його позиція відповідає моїй особистій позиції і тому, що сьогодні робить посольство – і тому я його особисто просив, що він, як почесний консул, має значно більші можливості впливати, допомагати Україні й українцям, ніж якщо б він залишив цю посаду.
– А якою є Ваша контраргументація на відкритий лист громадян України, оприлюднений 23 лютого? Їм не подобається відсутність у Вас чіткої позиції.
– Я зустрівся з ініціаторами цього листа, у нас була довга розмова. Наша чітка позиція була оголошена ще 1 грудня 2013 року, коли ще жоден дипломат, ніхто з послів своєї позиції ще не висловлював. Нашу позицію ми підтвердили 21 лютого, коли три генеральні консули в Польщі на чолі з послом повторили свою заяву. Ми наголосили, що всі оцінки, які ми давали, і вимоги, які ми ставили, є надзвичайно актуальними сьогодні. Щойно почала працювати Верховна Рада України, я звернувся із закликом до своїх колег-послів України у всьому світі: ми маємо негайно донести до урядів країн нашої акредитації те, що є легітимний орган в Україні, який висловлює волю українського народу, рішення якого ми мусимо виконувати.
Мені видається, що щодо оцінок подій на Майдані, щодо організації співпраці держав із Україною під час цього протистояння наше посольство було одним з найактиівніших і займало найпослідовнішу позицію. Я тепер отримую з усієї Польщі надзвичайну кількість позитивних оцінок від різних людей, яких я не знаю, від церковних громад, за те, що така позиція є. Я розумію, що в період революційних подій є групи, які мають різний рівень емоційності. Мені дуже прикро, що перед тим, як робити такі заяви, лідери (протесту у Варшаві) не зустрілися зі мною. Я відчуваю свою вину в тому, що я, мабуть, мусив більш активно шукати контакту з ними. У час, коли в Україні йтимуть демократичні зміни, а допомога Польщі буде, певно, найбільш потрібною, наша співпраця є важливою. Я робитиму всі кроки, щоб співпраця, і української громади, і українців, котрі мешкають у Польщі, і посольства йшла в одному напрямку.
Ігор ІСАЄВ, редактор Польського радіо
P.S. Посол України попросив мене переказати підписантам листа, що хоче вчергове зустрітися з ними. Поки верстався цей номер, зустріч відбулася. М. Мальський запропонував громадянам, які вимагають його відставки, місця у виборчій комісії у Варшаві. Вибори президента України відбудуться 25 травня.
Більше статей на тему: