11 листопада у Варшаві пройде традиційний Марш незалежності. Цьогоріч навколо того, чи дадуть дозвіл на проведення маршу, точилися дискусії: організаторам спочатку відмовив мер столиці Рафал Тшасковський, а потім Окружний суд Варшави та Апеляційний суд. Однак у середу, 23 жовтня, голова організації Марш незалежності / Marsz Niepodłegwości Бартош Малєвський повідомив про те, що 11 листопада ця подія відбудеться легально.
Розповідаємо більше про Марш незалежності та чому все частіше лунають голоси про недоречність проведення цього заходу.
11 листопада у Польщі відзначатимуть День незалежності. Саме в цей день у 1918 році Польща проголосила незалежність після 123 років перебування у складі імперій: Російської, Німецької та Австро-Угорської. 11 листопада – державний вихідній.
З нагоди свята у столиці пройде Марш незалежності – щорічна хода, до якої приєднуються сотні тисяч людей з усієї Польщі. Ідея маршів виникла в націоналістичних і правих колах. Вперше його було проведено у 2010 році з ініціативи націоналістичних асоціацій, таких як Національно-радикальний табір і Польська молодь. Традиційно хода стартує від Рондо Дмовського та йде до Національного стадіону.
Цьогорічне проведення маршу у Варшаві було під питанням. 14 жовтня стало відомо про те, що мер столиці, Рафал Тшасковський, відмовив організаторам у проведенні заходу. Як він зазначив на своїй сторінці у facebook, на це було декілька причин. По-перше, організатори надіслали 6 заявок на проведення маршу, а одна з них стосувалася зібрання, яке тривало б безперервно впродовж 16 днів. По-друге, ці заявки надійшли зарано, оскільки згідно з польським законодавством, подати заявку на проведення подібного зібрання можна не раніше, ніж за 30 днів і не пізніше, ніж за 6 днів до запланованої події. А по-третє, після консультації з відповідними службами, був зроблений висновок, що багатоденне зібрання може негативно вплинути на роботу екстрених служб і призвести до паралічу центру столиці. «Якщо буде заявка подана відповідно до регламенту та здорового глузду, то буде над чим подумати. Наразі, схоже, тут хтось дуже хоче підняти скандал навколо державного свята. І це не я», – наголосив мер Варшави.
Після відмови Рафала Тшасковського, організатори звернулися до Окружного суду Варшави, однак їхню скаргу було відхилено. Також клопотання організаторів відхилив і Апеляційний суд. Однак організатори маршу зазначили, що вони в будь-якому разі пройдуть центром міста, навіть попри заборону.
У середу, 23 жовтня, голова організації Марш незалежності (кандидат в депутати від КонфедераціїУльтраправа партія, відома своїми антисемітськими, євроскептичними та антиукраїнськими поглядами. та пов’язаний з організацією Ordo Iuris Ordo Iuris декларує свою діяльність, як «дослідження правової культури та духовної спадщини, у якій вкорінена польська культура та пропагування їх у публічному житті та правовій системі». На практиці, вони відомі із лобіювання законодавчих рішень, що пов’язані із обмеженням прав осіб ЛГБТ+ та просуванням повної заборони абортів у Польщі. ) Бартош Малєвський повідомив про те, що 11 листопада подія відбудеться легально. Інформацію підтвердила речниця столичної мерії Моніка Бойт. «Згідно з повідомленням мера столиці, подана належним чином заявка, що не викликала жодних юридичних питань, була зареєстрована, як і будь-яке інше зібрання», – зазначила вона у коментарі для PAP.
Масовий протест поліції 11 листопада
Як повідомляє Gazeta Wyborcza, 11 листопада столична поліція проведе масову акцію протесту під назвою «Собачий грип» / «Psia grypa» (в польському сленгу «psy» означає «поліція» – ред.). Вона полягає в тому, що працівники поліції масово візьмуть лікарняні на цей день. Річ у тому, що поліція не може проводити акції протесту так само як працівники інших сфер, оскільки масове припинення їхньої роботи може наразити на небезпеку жителів країни.
Акція протесту 11 листопада є елементом страйку, який триває від 14 жовтня. Зокрема, працівники поліції не відповідають на службові телефони, здають кров, щоб отримати 2 вихідних дні та виписують попередження замість штрафів. Таким чином вони хочуть домогтися від влади покращення фінансового стану поліціянтів.
Більш жорсткі дії заплановані з 30 жовтня по 12 листопада. На цей період запланована серія акцій під кодовою назвою Lucyna, в рамах акції ZniczАкцією передбачений посилений дорожній контроль у зв’язку з довгими вихідними через День всіх святих та День усіх померлих.. Як зазначила у коментарі для видання поліціянтка, тільки масштабна скоординована акція протесту може змусити представників влади замислитися, особливо 11 листопада, коли у Варшаві проходитиме Марш незалежності. «Влада не погодилася на марш, але він все одно відбудеться, що спровокує додаткові проблеми. Тож забезпечення з боку поліції матиме ключове значення», – сказала вона у коментарі.
Як зазначають у поліції, подібна ситуація була у 2018 році, коли проведення маршу заборонила очільниця Варшави Ганна Гронкевич-Вальц. Однак, за підтримки президента та прем’єр-міністра Польщі марш таки відбувся й зібрав майже двісті тисяч осіб. Тоді працівникам поліції видали премію в розмірі 1000 злотих. Втім, як зазначив інший поліціянт у коментарі для Gazeta Wyborcza, цьогоріч виплачувати премії не планують. «Навіть якби ці премії були, не варто заради 1000 злотих відмовлятися від акції протесту», – додав він.
Як ставиться до проведення Маршу незалежності столична влада?
Останні декілька років у Польщі лунають голоси про недоречність проведення подібного зібрання. Ще від 2010 року марші супроводжуються сутичками між поліцією та учасниками. Представники лівих сил, до яких входили, зокрема, Кампанія проти гомофобії, «Критика Політична», товариство Nigdy Więcej та Молоді соціалісти намагалися заблокувати марш, стверджуючи, що в ньому брали участь представники ультраправих, у тому числі люди, які посилалися на фашистську ідеологію.
У 2013 році наслідками проведення маршу було 12 поранених поліцейських. Учасники маршу напали декілька сквотів, підпалили мистецьку інсталяцію у вигляді веселки, авторкою якої є мисткиня Юліти Вуйцік, та будку біля посольства Росії.
У 2018 році марш заборонили «через погрози насилля й розпалювання ненависті». Однак, за підтримки Президента та Прем’єр-міністра Польщі марш таки відбувся й зібрав майже двісті тисяч осіб. В ході також брали участь декілька тисяч правих – поряд з польським радикалами на вулиці столиці вийшли також націоналісти, зокрема з Італії та Угорщини. За оцінками журналістів, це була найбільша хода правих у Європі.
У 2020 році через пандемію Covid-19 замість маршу мав відбутися автопробіг. Однак на вулиці вийшли десятки тисяч людей, а в ході зібрання відбулися сутички з поліцією. В результаті постраждали 35 поліціянтів, а понад 300 осіб були затримані. Також під час маршу кілька петард потрапили у вікно квартири, внаслідок чого виникла пожежа. За інформацією міської влади збитки від маршу становили кількадесят тисяч злотих.
У 2021 році Марш Незалежності втратив статус циклічного заходу, який давав йому першість перед усіма іншими заходами такого типу. Однак попри те, що Рафал Тшасковський був рішуче налаштований проти проведення маршу, він все ж відбувся як державний захід.
Марш відбувся й у 2022 році. Тоді мер столиці нагадав, що він дотримується своєї думки з приводу того, що марш не може відбуватися як циклічний захід. Він сказав, що націоналісти не можуть мати преференцій, а у разі порушення закону влада міста буде реагувати на це. Мер Варшави також підкреслив, що День незалежності – це свято для всіх.
У 2023 році захід супроводжувався конфліктом усередині організації. Як повідомляє Gazeta Wyborcza, з лютого 2023 року головою товариства «Марш Незалежності» став Бартош Малєвський, 29-річний юрист-стажер, член правління товариства з 2017 року. Попередній очільник Маршу Роберт Бонкєвіч не визнав свого усунення з посади та всіляко перешкоджав роботі товариства. «У нещодавній розмові з порталом narodowcy.net Бартош Малєвський скаржився, що Бонкєвіч залишив нових організаторів “з пустими рахунками та боргами”, крім того, забрав частину обладнання та доступ до акаунтів Маршу Незалежності в соціальних мережах, таким чином позбавивши їх можливості рекламувати захід. Наприклад, обліковий запис Маршу на Facebook має 244 000 підписників. Наразі там немає нічого про цьогорічну демонстрацію», – пише Gazeta Wybocza.
Рафал Тшасковський звернувся до головного коменданта поліції з проханням виділити достатню кількість людей та інших ресурсів для забезпечення порядку на вулицях столиці у день святкувань. Мер столиці також заявив, що під час святкувань діятиме спеціальний штаб у столичному центрі безпеки, де за порядком слідкуватимуть як поліція, так і представники міської адміністрації.
За повідомленнями тієї ж Gazeta Wyborcza, марш у 2023 році був найменшим і найспокійнішим за останні декілька років. А проте не вдалося уникнути сутичок між учасниками маршу. Марш традиційно супроводжувався антиукраїнськими, антиєвропейськими, расистськими та гомофобськими банерами і прапорами.
Тетяна Шарапова
Джерело: TVN Warszawa, PAP, Gazeta Wyborcza