Український дім у Варшаві вкотре став місцем для нових та цікавих зустрічей. 26 червня почесним гостем дому став знаний культуролог, журналіст, громадський діяч та публіцист Тарас Марусик, який презентував свою книгу «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну».
Тарас Марусик – український журналіст, публіцист, перекладач з французької, громадський активіст. Під час зустрічі в Українському домі, журналіст презентував свою останню книгу «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», присвячену мовній політиці в Україні.
За словами автора, мета його дослідження не тільки донести до широкого кола читачів процес становлення української мови як державної, але також переконливо та аргументовано довести необхідність та важливість цих процесів. «Сама по собі тема складна для сприйняття. Це не так просто. Тут немає лише чорного і білого. Тут дуже багато нюансів та відтінків. Донедавна також було багато несприйняття у певної частини суспільства, дуже багато маніпуляцій довкола цього питання. І щоб переконати і політикум, і суспільство, то необхідно дуже ретельно та чітко аргументувати свою позицію. А це не скажеш одним-двома реченнями», – пояснює головну мету своєї роботи Тарас Марусик.
Робота над книгою тривала понад 10 років і включала в себе не тільки збір інформації та іі аналіз, але також і пряму залученість автора в події, описані в праці. У 1990-1993 роках Тарас Марусик працював головним консультантом в Комісії з питань культури Верховної ради України. Після цього займав також посади радника Міністра культури, консультанта у Верховній Раді та в Офісі Президента, де займався питаннями мовної політики. Співавтор закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019).
Зустріч з автором спровокувала ряд запитань. Поговорили, зокрема, і про те, чому в Україні мовне питання настільки політизоване. Відповідаючи на це, Марусик зазначив, що через довготривалі впливи росії і постійні заборони української мови, мовне питання просто не мало змоги перейти в іншу, не політичну площину. Дослідник наводить приклади інших країн – Франції, Бельгії, Швейцарії, де вдалось мовне питання вирішити й закріпити законодавчо: «У Франції, яка є унітарною, федеративній Бельгії чи Швейцарії мовні питання вирішені вже давно і тому вони фактично не постають в політичному плані, так як все вже давно законодавчо регламентовано… В Україні так склалось, що маємо сусіда, якого не можна побажати жодній країні. У нас, на жаль, склалась така даність і ми від цієї даності відштовхуємось вже не одне століття. Ця даність змушує українців боротись за те, що є природне».
Окремо обговорювали також те, як на мовну політику і на поширення української мови вплинули революції та війна, які Україна встигла пережити на роки своєї незалежності. Як наголосив Тарас Марусик «будь-який такий суспільний стрес в контексті руху до незалежності, починаючи з кінця 1980-х років мав вплив (ред. – на мовну політику). І якщо говорити про ті процеси, які почали відбуватись наприкінці 80-х – на початку 90-х років, тобто розпад радянського союзу та проголошення незалежності України, то паралельно з цим відбувалась також хвиля піднесення і все більше людей почало переходити на українську. Це тривало десь рік-півтора, можливо два. Зміни відбулись коли Кучма прийшов до влади і почав формувати свою команду. Саме тоді відбувся поступ назад з українською мовою. І далі все це балансувало. Кожен сплеск масових переходів серед населення на українську відбувався після значних суспільних змін: Помаренчевої революції, Революції Гідності. А те, що зробила широкомасштабна війна зараз – це навіть не в порівнянні, наскільки зараз багато хто переходить на українську мову», – підсумовує дослідник.
Своїми враженнями від зустрічі поділилась українська письменниця Оксана Данилицька. За її словами вона прийшла спеціально заради презентації книги. «Ті акти, які виклав пан Тарас, вони є дуже важливі, для розуміння ідентифікації українців, бо не всі українці розуміють чому треба говорити російськомовному українцю, українською. Відповідь — для своєї ж безпеки,» – підсумувала пані Оксана.
Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА, Наталія ЧИНТАЛЯН