Питання про ухвалення змін до закону про авторське право і суміжні права, що вводять у дію Директиву ЄС про єдиний цифровий ринок застрягло в верхній палаті польського парламенту. Категорично проти змін виступили польські медіа, аж 350 з яких підписали на початку липня звернення до польських політиків, аби вони утрималися від прийняття законопроєкту.
Чому 4 липня протестували польські медіа?
4 липня понад 350 польських друкованих медіа та новинних вебсайтів на головних сторінках розмістили напис «Політики, не вбивайте польські медіа». Таку реакцію викликало те, що напередодні польський Сейм (нижня палата парламенту) проголосував за зміни до закону про авторське право і суміжні права, що вводять у дію Директиву ЄС про єдиний цифровий ринок (званою також Директивою DSM). Польські журналісти та видавці побоюються, що якщо будуть впроваджені проголосовані Сеймом зміни до закону, він допровадить до економічної загибелі багатьох польських медіа. Зокрема, він дозволить технологічним гігантам, таким як Meta та Google безплатно або за малі квоти використовувати створювані польськими мас-медіа статті, аудіо- та відеоматеріали для будування нових послуг, наприклад у сфері пошукових систем чи штучного інтелекту. Це, на думку польської медіаспільноти, призведе до занепаду невеликих видавництв, наприклад локальних та декотрих регіональних мас-медіа.
В чому суть проблеми?
Річ у тому, що мас-медіа великою мірою існують завдяки доходам з реклам. Технологічні гіганти щораз частіше отримують ці доходи замість творців новин та інших інформаційних продуктів. Візьмемо приклад пошукової системи Google. Як пояснив Президент Асоціації роботодавців цифрових видавців Мацей Коссовський, раніше Google напроваджував особу, що здійснювала інформаційний пошук, на джерела, в яких можна було знайти відповіді на її питання. Сьогодні аж 60 відсотків запитів не досягають цих порталів. Це тому, що тепер Google пропонує такій особі передусім власну скорочену відповідь, якою найчастіше ця особа задовольняється. Для Інтернет-порталів це означає зменшений рух на їхніх сторінках, і як наслідок, радикальне зменшення доходів від реклами.
Подібні проблеми виникають у медійників з боку технологічних гігантів розробників штучного інтелекту. Один з нещодавніх інцидентів в цій царині – це звинувачення на адресу двох провідних компаній творців штучного інтелекту (Open AI та Microsoft) у тому, що вони крадуть зміст в мас-медіа. Це звинувачення було висунуто видавцями головних канадських газет у травні цього року. Медійники подали на вищезгадані компанії до суду. Звинувачувачі навели приклади, як ChatGPT, запроєктований компанією Open AI, та Майкрософтівський Copilot AI на своїх платформах видавали контент, створений канадськими журналістами, як власний, відповідаючи на питання своїх користувачів. Як це прокоментували видавці канадських газет, Open AI та Microsoft платять за комп’ютери та технічну інфраструктуру, платять програмістам та технічному персоналові, але вони не платять за інформацію з газет, яку вони використовують, щоб тренувати свої моделі для генерування контенту. Канадські видавці далеко не єдині, хто стикнувся з цією проблемою. З подібними звинуваченнями до розробників штучного інтелекту раніше звертались також інші світові медіа. Наприклад, в грудні 2023 року газета The New York Times подала в суд на Microsoft та Open AI за порушення авторських прав. У позові цитувалися результати Bing Chat, які, за словами позивача, містили дослівні уривки зі статей Times.
Тут варто зазначити, що Директива ЄС про єдиний цифровий ринок розроблялася в другій половині 2010-х років саме як відповідь на виклики, які поставали в царині авторського права у зв’язку з розвитком цифрових технологій (Євросоюз прийняв Директиву у 2019 році). В принципі, цей документ передбачає, що компанії-власники пошукових систем і соцмереж мають платити мас-медіа за використання контенту. Але, на думку польських видавців мас-медіа, Директива є документом застарілим, що не встигає за технологічним прогресом в галузі інформаційних технологій. Хоча вона і передбачає оплату технологічними гігантами контенту мас-медіа, таку можливість важко здійснити на практиці. На думку юриста Палати видавців преси Яцека Войташа, проголосовані польським Сеймом зміни до закону про авторське право дають журналістам і видавцям лише теоретичне право на винагороду за контент, який використовують великі цифрові платформи. Войташ пояснив: «На основі досвіду інших держав-членів ЄС, які імплементували Директиву DSM, стало зрозуміло, що без державної підтримки видавці є безпорадними перед цифровими платформами, які, як комерційні компанії, прагнуть мінімізувати плату за використання контенту, що належить журналістам та видавцям».
Польща є єдиною з країн Євросоюзу, яка не імплементувала Директиву про єдиний цифровий ринок. Тому Сейм і поспішає з голосуванням за відповідні зміни в польському законодавстві. Медійники, однак, наполягають, аби уникнути її небажаного впливу, треба ухвалити відповідні поправки у польському законодавстві. Такі поправки було запропоновано депутатками від польської партії Нових лівих. Поміж іншим, запропоновані поправки вимагали, щоб держава виступила посередником, якщо медіа й технологічні компанії не зможуть домовитися щодо оплати за контент. Адже згідно із законопроєктом, правила й рівень винагороди мають узгоджувати між собою видавці й технологічні компанії. Крім того, одна з поправок визначала максимальний термін (90 днів), протягом якого видавці та цифрові платформи мають дійти згоди щодо оплати медійного контенту. На випадок, коли такі згоди не були б досягнені, держава має визначити державний орган, який займався б арбітражем таких суперечок. Ця поправка є дуже бажаною для польських мас-медіа, позаяк такі потужні компанії як Meta чи Google можуть затягувати перемовини з виробниками контенту нескінченно, адже спроможність оплачувати суди та юристів у цих компаній є неспівмірною з фінансовими можливостями навіть найпотужніших польських медіа. На велике розчарування польських медіа, запропоновані Новими лівими поправки до закону були Сеймом відхилені.
Що буде далі з проголосованими у Сеймі змінами до закону про авторське право?
Для остаточного впровадження в дію проголосованих Сеймом змін до закону вони мають бути ухвалені ще і другою (верхньою) палатою польського парламенту, тобто Сенатом. Там, однак, під час розгляду питання 11 липня рішення не було прийнято. Крім того, 10 липня відбувся круглий стіл за участі польського Прем’єр-міністра Дональда Туска і спікерки Сенату Малгожати Кідави-Блонської з представниками польських медіа. На зустрічі були присутні також представники польського уряду. Було прийнято спільне рішення про те, що питаннями поправок до закону про авторське право та суміжні права займеться спільна робоча група у складі представників Міністерства культури та видавців, об’єднаних під егідою Repropol та Палати видавців преси. Вона відповідатиме за розробку поправок, які, як очікується, до кінця липня розгляне спочатку Сенат, а потім Сейм.
Наталія Рябінська