Якуб Щерба – лікар з Катовіце, випускник Сілезького медичного університету. Після початку повномасштабного російського вторгнення долучився до колективу польських бойових медиків в Україні W międzyczasie. Разом з ними Якуб відправився на фронт, де допомагав пораненим українським солдатам, зокрема у Бахмуті та Запоріжжі. Наприкінці липня повернувся до Польщі. Більше про Якуба Щербу пише Gazeta Wyborcza.
Якуб Щерба – 35-річний лікар з Польщі. Народився у місті Люблінєц, закінчив Сілезький медичний університет у Катовіце, на щодень працює у шпиталі оо. Боніфратрів. Як повідомляє Gazeta Wyborcza, після початку повномасштабного російського вторгнення Якуб спочатку допомагав українським біженцям, які знайшли прихисток від війни в Польщі. Однак з часом частина людей повернулась додому і потреба допомоги зменшилась. Тоді поляк почав шукати інші можливості підтримки України.
«Я розпочав співпрацю з фондом W międzycasie, який допомагає пораненим солдатам в Україні, і вирішив долучитись до групи лікарів, які працюють на фронті. Я та моя родина усвідомлювали з яким ризиком повʼязаний такий виїзд, однак внутрішньо я відчував, що попри все, почуватимусь добре в таких ситуаціях. Інакше я не можу пояснити свого рішення», – говорить для Gazeta Wyborcza Якуб Щерба.
В Україні Якуб провів близько місяця – від кінця червня до кінця липня цього року. Допомагав пораненим у Запоріжжі, а далі в Бахмуті, як безпосередньо на першій лінії фронту, так і в польових шпиталях.
«Робота на першій лінії фронту полягає в тому, щоб дістатись до пораненого, надати йому першу допомогу та евакуювати його. Це настільки важке завдання, адже часто нас супроводжували обстріли з боку ворога. Найважливіше – це забезпечити пораненого, щоб він не втратив забагато крові, та нормалізувати його стан. Власне втрата крові найчастіше є причиною смерті. Однак, якщо солдат отримає першу допомогу, його шанси вижити значно зростуть», – пояснює Щерба.
Наступний крок – це перевезення пораненого до польового шпиталю, де виконують перші необхідні процедури – промивають рани, фіксують переломи, ампутують кінцівки. «На щастя, українська система медичної евакуації і допомоги у польових шпиталях працює добре, а це означає, що рівень виживання навіть важко поранених солдат дуже високий», – підкреслює поляк.
Якуб Щерба свідомий того, що робота бойового медика нерозривно повʼязана з високим ризиком для життя та постійним психічним напруженням: «Ми можемо почуватись безпечно, але вистачить того, що прилетить дрон і вже починаються думки, чиє це обладнання – наше чи ворога, чи спадуть зараз бомби. Так само і з артилерійським обстрілом, який завжди починається в найменш очікуваний момент».
«Під час боїв відбувається все найстрашніше, що тільки може уявити людина. Крім того, інстинкт постійно підказує, що потрібно тікати. Це дуже сильна емоція, з якою потрібно боротися. Найстрашніше чекати, коли припиниться обстріл, щоб ворог дав нам можливість діяти. Тоді ми на мить забуваємо про небезпеку і зосереджуємося на допомозі пораненим», – говорить Якуб.
Робота у польових шпиталях, віддалених від першої лінії фронту на 20-30 км, також не є ані легкою, ані безпечною. За словами Якуба, росіяни постійно обстрілюють місця евакуації і роблять це цілеспрямовано. «Був один випадок, коли до нашої лікарні прийшли солдати і повідомили, що через 20 хвилин росіяни нас обстріляють. І дійсно, за 20 хвилин біля лікарні впало п’ять ракет S-300. На щастя, обстріл не був точним і жодна з ракет не потрапила у будівлі, де знаходились операційні. Але поряд і так утворились кратери величиною з автобус», – розповідає польський лікар.
Якуб Щерба пояснює, що більшість поранень, які йому довелось лікувати, були не від куль, але від уламків від артилерійського обстрілу і додає, що під час роботи бойовим медиком в Україні він як лікар багато чого навчився. «Медицина на полі бою відрізняється від того, чим ми займаємось у польських лікарнях. Спектр пошкоджень цілком інший – у швидкій в Катовіце ми навряд матимемо пораненого, який натрапив на міну», – зазначає поляк.
Якуб Щерба повернувся до Польщі наприкінці липня. Однак поляк не виключає можливості повернутись на фронт в майбутньому. «Якщо до мене зателефонують колеги і скажуть: “Допоможи нам, бо вже не маємо сил і немає кому працювати”, то важко буде залишитись байдужим. Якщо я міг би допомогти, то наважився б на повернення», – говорить Якуб.
Якуб Щерба перебував в Україні у складі групи польських бойових медиків W międzyczasie, яка з початку повномасштабного російського вторгнення допомагає українським військовим. Поляки висвітлюють свою діяльність на сторінці у Facebook. Підтримати медиків можна також, долучившись до грошової збірки.
А.В.
Джерело: Gazeta Wyborcza