Міністерство цифровізації Польщі повідомляє про інтенсивну кампанію дезінформації, яка з неділі поширюється у польській та російській інфосфері. Мета таких операцій – перекласти відповідальність за пошкодження польських залізничних колій на Україну та підірвати довіру до польських служб безпеки.
За даними відомства, атаки інформаційного характеру набирають обертів на платформі X та у проросійських каналах Telegram. Дезінформаційні матеріали, що з’являються у мережі, активно просувають твердження про нібито «український слід» у диверсіях.
Динаміка розвитку російських наративів у польськомовному інтернеті
Міністерство цифризації 19 листопада опублікувало офіційне повідомлення, у якому повідомляє, що російські медіа та телеграм-канали активно використовують тему диверсій для просування пропагандистських тез.
Серед ключових наративів початково поширювалися такі:
- Польща начебто «провокує інциденти», щоб звинуватити Росію та виправдати допомогу Україні;
- за підрив можуть відповідати «польські партизани», західні диверсанти або анархісти;
- Німеччина буцімто мститься за Nord Stream 2, саботуючи військові постачання Україні;
- низка попередніх інцидентів у Німеччині, Франції та Чехії подається як доказ «хаосу, який Європа створила сама».
Російська пропаганда також активно просуває тезу, що акти диверсії є нібито проявом невдоволення європейських громадян політикою своїх урядів.
У період 16-18 листопада 2025 року в польськомовній інфосфері зафіксовано появу наративів, що стосуються пошкодження залізничних колій на лінії Варшава-Люблін. Повідомлення на цю тему поширювалися акаунтами, активними на платформі X, а також у каналах платформи Telegram передусім проросійського та антиукраїнського характеру.
Тоді ж було зафіксовано розширення наративу про «саботаж українських служб» (атаку на польську залізничну інфраструктуру). Після того як польські служби підтвердили факт «акту саботажу», інтенсивність таких повідомлень зросла – як на платформі X, так і в каналах Telegram.
У публічному просторі з’явилася велика кількість дописів, які зменшують відповідальність Росії та спрямовують звинувачення на Україну. Ці дописи використовували емоційно забарвлену лексику. Згодом з’явилися агресивніші та відкрито проросійські повідомлення, у яких саботаж однозначно пов’язували з Україною, наприклад:
- «Українська агентура діє швидко. Це вони хочуть заблокувати транзит, від якого живе Польща»;
- «Українські служби мають у Польщі тисячі агентів»;
- «Підрив колії – справа українських терористів»;
- «Наслідки толерування українського тероризму».
Поширювалися також вкрай агресивні гасла на кшталт «Польща і Росія разом проти України», які є класичним елементом російських інформаційних операцій.
Також з’явилися дописи, які повторювали сфальшовану інформацію, що «німецькі медіа попереджали PKP про можливий саботаж за кілька днів до інциденту». Міністерство припускає, що ймовірною метою цього наративу було: підірвати довіру до компетентності польських служб; створити враження «приховування інформації» та подальше посилення підозр щодо України.
Розвиток наративів
За інформацією відомства, розвиток наративів відбувався у спосіб, типовий для дезінформаційних кампаній: спершу публікувалася нейтральна інформація, потім з’явився офіційний державний комунікат. Після цього у просторі починали поширюватися альтернативні інтерпретації, які в підсумку переходили у прямі звинувачення України.
За даними міністерства, після підтвердження факту саботажу риторика значно загострилася – з’явилися формулювання про «український терористичний напад на Польщу».
У відомстві підкреслюють, активність проросійських акаунтів свідчить про спробу координувати дії, що одночасно охоплюють платформу X і Telegram, або щонайменше про їхнє підключення до дискусії та подальше розпалювання емоцій щодо України.
Польські служби: інформаційний простір під контролем
У повідомленні, опублікованому Міністерством цифровізації Польщі, повідомляється, що служби безпеки Польщі моніторять онлайн-простір у режимі реального часу та взаємодіють із соціальними платформами. Вони виявляють фейкові повідомлення та блокують їх.
Водночас відомство закликає громадян до максимальної обережності під час споживання інформації, особливо в соціальних мережах. Рекомендується: перевіряти джерела перед поширенням матеріалів; уникати емоційних реакцій на фото та відео, які можуть бути підробленими або вирваними з контексту; а також повідомляти про підозрілі матеріали через спеціальний портал zglos-dezinformacje.nask.pl.
Ред.
Джерело: gov.pl
