Місяць авторських читань у Вроцлаві 2019. Українська лінія

0

Поціновувачів української літератури запрошують відвідати зустрічі з українськими письменниками, які відбудуться у межах Місяця авторських читань у Вроцлаві.

Щороку МАЧ кидає виклик своїм організаторам: вибрати кілька нових (чи знову актуальних) імен у своїй національній літературі, які зможуть найкраще розповісти сусідам, що відбувається зараз у країні, у її культурі, про що думають і чим живуть там, по той бік кордону. Бо ж хто краще за письменників зможе проговорити усе найважливіше, знайде потрібні слова, щоб зацікавити, розвіяти стереотипи, продемонструвати новий, неочікуваний кут зору? Українська лінія МАЧ 2019 – різноманітна і неоднорідна, і навряд чи могли би мати один підзаголовок – як і актуальна українська література, яка все повніше охоплює жанри, теми і настрої українського життя.

Петро Яценко

Найпершим до Вроцлаву у циклі МАЧ завітає Петро Яценко – визнаний прозаїк, лауреат львівської Премії міста Літератури ЮНЕСКО. Як львів’янин, Яценко шалено закоханий у рідне місто і багато пише про нього у своїх міських романах. Автор восьми книг ще підлітком спробував себе у ролі письменника, і відчув кайф від створення вигаданих літературних світів; втім, серйозно вирішив спершу закінчити навчання, а потім вже братися до письма. Так і сталося – успішний ІТ-спеціаліст, Яценко тепер влучно поєднує своє системне мислення з творчістю: викладає креативне письмо, і наприклад, разом з дружиною, дитячою письменницею Галиною Ткачук, розробив курс “Програмуємо страшні історії” для молодших школярів на основі її книги “Тринадцять історій у темряві” – так діти можуть вивчати програмування, пишучи захопливі історії.

11 липня о 19.00 / Klub PROZA / Przejście Garncarskie 2

Мирослав Лаюк

Наступний український гість МАЧ у Вроцлаві – молодий і дуже перспективний Мирослав Лаюк. 1990 року народження, письменник вже має низку премій, дві поетичні збірки, щедро схвалені критиками, два досить успішні романи, і навіть одну дитячу книжку. PhD в галузі філософії та літератури, Лаюк багато міркує про сутність поезії у своїх інтерв’ю, і часто вражає зрілістю та водночас чистотою сприйняття слова як інструменту дослідження всесвіту: “Я зовсім не довіряю тому, що говорять про вірші. Бо не відштовхуюся від поняття “розуміти поезію”. Вона тільки в’яне від цих грубих доторків усяких пройдисвітів. Ті помиляються двічі, бо поезію не обов’язково “розуміти”, а деколи – і категорично заборонено. Хибною є також думка про абсолютну надматеріальність слова. Узагалі, дотик – найбільш недооцінене чуття. Слова можна відчувати, здригатися, коли вони нав’язливо шастають повз стан і шию, а коли пишеш, можна конкретно відчувати, як накладаєш слова, наче плитку, на цемент. Як можна розуміти поезію? Як можна розуміти квіти? Космос?”

12 липня о 19.00 / Mediateka / Plac Teatralny 5

Катерина Калитко

Єдина жінка – так ситуативно склалося – у цьогорічній українській лінійці МАЧ – жінка-воїн духу, письменниця зріла і потужна, чиї книги – як поетичні, так і прозові, в Україні чекають щоразу з затриманим диханням. Катерина Калитко, авторка двох прозових і восьми поетичних книг, поза тим ще й багато перекладає з балканських мов. Транслює в український контекст складний та суперечливий, а проте зараз надзвичайно важливий, досвід Боснії та Герцоговини. Каже, саме це знання не дало їй збожеволіти, коли почалася українсько-російська війна: “В мене вже було знання, що таке можливо. Найкраще, що можна в цій ситуації зробити, — намагатися залишатися людьми тією мірою, якою це дозволяють обставини та наші моральні переконання. Вітальність та людяність – це те, що я особливо ціную в Боснії. І мені хотілося б, щоб, переживши цю війну, ми теж їх зберегли”. Нині ж Катерина гостро і правдиво твердить: реінтеграція переселенців в український дискурс буде одним із наріжних каменів нової української ідентичності; але після того як вони проговорять свої життєві шляхи, “коли ми сприймемо цей великий вихід людей і їхній великий вибір як елемент національного епосу і зробимо його частиною національної програми”.

21 липня о 19.00 / Mediateka / Plac Teatralny 5

Володимир Рафеєнко

Наступний український гість МАЧ 2019 – Володимир Рафеєнко – переселенець не лише з окупованих територій, а й з іншомовного літературного простору. Довший час був знаний як російський письменник – видавався та отримував визначні премії у Росії. Втім, у 2014 році був змушений залишити Донецьк і переїхати до Києва. Тоді ще не говорячи українською, Рафеєнко пише “Довгі часи” (тепер перекладений і українською) – роман-прощання зі своїм домом, зі своїм містом. А вже у 2019 у світ вийшов його перший україномовний роман “Мондегрін (пісні про смерть та любов)”. Мудрий і спокійний, з глибоким поглядом і вмінням влучно, метафорично формулювати надзвичайно складні і водночас дуже людські переживання, Рафеєнко твердить: “Є такі речі, які можна сказати тільки українською”. Та водночас вважає: сучасні політично-ангажовані тексти з часом втратять актуальність, а розповісти найкраще про будь-які переживання може тільки художня література.

22 липня о 19.00/ Mediateka / Plac Teatralny 5

Артем Полежака та Іван Семесюк

Наостанок української лінії припадає трохи екшну та перфомансу – Артем Полежака та Іван Семесюк давно стали улюбленцями поетичних читань, слемів та публічних виступів в Україні. Обидвоє – з музичними амбіціями і досвідом, з активною політичною та громадянською позицією, та і просто – дуже активні. Багато пишуть і яскраво та незабутньо читають написане. Обидва були лауреатами Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка, яка присуджується щорічно за високоякісні тексти “позитивно асоціальним авторам-нонконформістам”. Ці культурні революціонери не загортають у папірчики і вміють гальванізувати навіть дуже в’ялу аудиторію.

23 липня о 19.00 / Mediateka / Plac Teatralny 5

Євгенія Нестерович
Єва Райська

Share.