Управління у справах іноземців Польщі опублікувало повідомлення щодо розгляду справ на отримання міжнародного захисту для громадян України чоловічої статі. Як зазначили в Управлінні, з середини 2023 року спостерігається значний ріст кількості внесків на отримання в країні статусу біженця або додаткового захисту, особливо серед українських чоловіків. Причиною цього може бути введення Україною нових вимог для отримання чоловіками українського закордонного паспорта, а саме – оновлення даних у системі «Резерв+». В Управлінні наголошують, що страх перед мобілізацією та виконанням інших громадянських обовʼязків перед своєю державою не є приводом для отримання міжнародного захисту.
Як повідомляє Управління у справах іноземців Польщі, попри запровадження після початку повномасштабного російського вторгнення спецзакону про допомогу громадянам України, які рятуються від війни, спостерігається збільшення кількості охочих отримати у Польщі міжнародний захист. У звʼязку з цим час очікування на розгляд справ подовжується і наразі складає близько 15 місяців.
Міжнародний захист – що це та які має особливості?
Міжнародний захист надається у Польщі згідно з відповідним законом від 2003 року та передбачає надання іноземцю або статусу біженця / status uchodźcy або додаткового захисту / ochrona uzupełniająca.
«Громадяни України найчастіше отримують додатковий захист. Більшість тих, хто приїхав до Польщі внаслідок війни, хоча і могли називати себе біженцями, формально ними не були й не можуть бути. Оскільки статус біженця надається тільки тоді, коли людина має загрозу від своєї держави, наприклад, переслідування за релігійні, політичні чи інші погляди. Водночас додатковий захист гарантований для більшості громадян України, оскільки держава Україна не може на 100% захистити їх від війни. Тому у кожній країні ЄС українцям може бути наданий такий тип захисту», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» координаторка інфолінії та консультаційного пункту Українського дому у Варшаві Оксана Пестрикова.
В Управлінні наголошують, що під час складання внеску на отримання міжнародного захисту, у такої особи забирають наявні документи подорожі (наприклад, дійсний закордонний український паспорт). «Тобто людина фактично лишається невиїзною з країни перебування протягом довгого періоду, адже розгляд таких справ триває пів року і довше. Також, коли людина отримує статус біженця або додатковий захист, вона вже не може виїжджати до країни походження. А ми знаємо, що українці доволі часто подорожують додому і тимчасовий захист від Польщі (PESEL UKR) дає їм таку можливість», – наголошує Оксана Пестрикова.
Ще одна річ, про яку варто памʼятати, під час складання документів на міжнародний захист – це те, що отримання цієї форми захисту скасовує статус PESEL UKR, який мають громадяни України, які у Польщі рятуються від російського повномасштабного вторгнення. «Часто заявки на міжнародний захист подають люди, які чули про тимчасові фінансові виплати під час перебування в цьому статусі, але не усвідомлюють, що одночасно зі зміною статусу вони втрачають всі можливості тимчасової охорони згідно зі спецзаконом про допомогу громадянам України (статус PESEL UKR), зокрема доступ до державної медицини», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві.
Міжнародний захист як спосіб легалізації та отримання паспорта
Як зазначають в Управлінні, згідно з їхніми спостереженнями багато заявників-українців сприймає процедуру отримання міжнародного захисту як швидкий шлях до легалізації свого перебування. Однак, як наголошує Оксана Пестрикова, «те, що зараз громадяни України мають досить широкий вибір, яким чином злегалізувати своє перебування у Польщі (тимчасовий захист, міжнародний захист, стандартні процедури), не означає, що всі ці способи для них доступні або розвʼязують їхні проблеми».
На поради посередників, які пропонують громадянам України оформити міжнародний захист, звертає увагу також Управління у справах іноземців. «Це явище слід сприймати як зловживання системою міжнародного захисту, що діє в Республіці Польща, що у разі негативного рішення може призвести до наслідків для законності перебування та навіть вимагати розгляду зобов’язання повернутися до країни походження», – наголошують в Управлінні.
«Зараз ми спостерігаємо таку тенденцію, що досить багато посередників, блогерів, дійсно рекламують міжнародний захист як таку собі стандартну легалізаційну процедуру, яка може розвʼязати проблему отримання паспорта. Чи так є насправді? Ні. Якщо людина оформлює статус біженця, то отримує так званий женевський паспортЖеневський паспорт або тимчасовий проїзний документ іноземця / документ подорожі іноземця – це проїзний документ, який видається біженцю державою, в якій він проживає, щоб дозволити йому виїжджати за межі цієї держави та повертатися туди , але не паспорт своєї країни. Якщо ж людина отримує додатковий захист, то в цій ситуації, вона може також отримати тимчасовий документ подорожі іноземця. Однак в законі зазначено, що лише може отримати, а не те, що це їй гарантовано. І в ситуації, коли багато громадян України отримали додатковий захист, вони разом з цим потрапили у пастку – Управління у справах іноземців говорить їм, що не бачить причини видавати їм тимчасовий документ подорожі, оскільки вони не мають проблем з тим, щоб звернутись до українського консульства і зробити собі український паспорт. Своєю чергою, консульство не приймає заявку на отримання паспорта у чоловіків, які не оновили свої дані у “Резерв+”. І в цій ситуації людина лишається з міжнародним захистом, але без паспорта/документу подорожі іноземця, заради якого вона подавалась на цей тип захисту», – пояснює Оксана Пестрикова.
Міжнародний захист як спосіб уникнути оновлення своїх військово-облікових даних
Наразі найбільш поширеною проблемою під час легалізації свого перебування у Польщі, яку мають громадяни України, є обмеження видачі закордонного паспорта для чоловіків призовного віку. Нагадуємо, що 18 травня 2024 року набули чинності зміни до закону України про мобілізацію, які передбачають обовʼязковий військовий облік для чоловіків за кордоном. У випадку відсутності військово-облікових документів, громадянам України можуть відмовити у наданні більшості консульських послуг, наприклад, видачі нового закордонного паспорта або ID-картки. Це стосується оформлення документів як у консульських установах, так і у відділеннях ДП «Документ». Тоді ж запрацював спеціальний мобільний застосунок «Резерв+», де можна дистанційно оновити свої військово-облікові дані. Зробити це можна також особисто у дипломатичних представництвах України за кордоном – у консульському відділі посольства у Варшаві або у консульствах.
«Коли запровадили Резерв+ і у деяких чоловіків виникли проблеми з закордонними паспортами, вони – хто сам, хто за порадою посередників, – почали подаватися на міжнародний захист, щоб отримати польський документ подорожі – так званий паспорт іноземця. Аргумент таких чоловіків найчастіше полягав у тому, що у консульстві чи ДП “Документ” йому паспорт дати не можуть, а він не може повернутися до України, бо там війна і загроза мобілізації», – пояснює Олександр Пестриков.
В Управлінні до справ іноземців зазначають, що значна частина осіб, які складають заявку на отримання міжнародного захисту – це громадяни України чоловічої статі, «які бояться війни як такої та мобілізації на території України». «Слід підкреслити, що страх перед мобілізацією та виконанням інших громадянських обов’язків у принципі не є передумовою для виправдання надання статусу біженця чи додаткового захисту», – наголошують в Управлінні.
Як відтепер Управління у справах іноземців розглядатиме заявки українців щодо міжнародного захисту?
Як повідомило Управління у справах іноземців, заявки про надання міжнародного захисту розглядаються в індивідуальному порядку на підставі поточної інформації про безпеку на території України та окремих її регіонах, дії органів влади України щодо протидії наслідкам війни для мирного населення, можливості реалізації громадянських прав, пересування та користування державними послугами.
«Аналіз інформації про територію України дозволяє зробити висновок, що частина її регіонів добре захищена від наслідків війни, всі державні служби працюють, послуги та торгівля добре розвинені, транспорт працює нормально, існує свобода пересування та поселення у місцях, обраних громадянами цієї країни», – зазначають в Управлінні та додають: «У зв’язку з вищевикладеним, кожна процедура надання міжнародного захисту, в тому числі щодо громадянина України, проводиться таким чином, щоб перевірити, чи має заявник конкретні, індивідуальні та об’єктивно виправдані побоювання щодо повернення до країни походження через загрозу переслідування там, чи він або вона знаходиться під реальним і прямим ризиком зазнати серйозної шкоди в країні походження. Усі іноземці, які звертаються за міжнародним захистом, проходитимуть співбесіду в Управлінні у справах іноземців, під час якої вони повинні будуть надати детальне пояснення причин звернення».
«Ситуації можуть бути різні. Дійсно, є особи, які можуть мати право на статус біженця або додаткову охорону у Польщі. І не завжди паспорт є головною метою складання документів на міжнародний захист. Однак, якщо ми говоримо про більшість громадян України, які мають проблеми з отриманням закордонного паспорта, то єдиним способом розвʼязати цю проблему є оновлення даних у “Резерв+”», – підсумовує Оксана Пестрикова.
Анастасія Верховецька