Мистецтво солодкого долання кризи. Інтерв’ю з українським кондитером в Польщі Ігорем Заріцьким – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Мистецтво солодкого долання кризи. Інтерв’ю з українським кондитером в Польщі Ігорем Заріцьким

19 Листопада 2021
Мистецтво солодкого долання кризи. Інтерв’ю з українським кондитером в Польщі Ігорем Заріцьким

Не знаю, яким чином, але розмовляючи з нашим сьогоднішнім героєм, якось мимоволі виникає бажання скуштувати що-небудь солоденьке. Про дитинство, шоколад, Польщу та Україну поговоримо з титулованим кондитером, засновником Академії кондитерського мистецтва (Warsaw Academy of Pastry Arts), фіналістом конкурсу «World chocolate masters», фінал якого відбудеться наступного року,  – Ігорем Заріцьким.


Розкажіть нашим читачам як шоколад з’явився у Вашому житті? У мене особисто відразу виникають якісь асоціації з однойменним фільмом із Жульєт Бінош та Джонні Деппом

Смак шоколаду повертає мене в дитинство. Кожна дитина любить солодке. А мені пощастило: коли я був маленьким, моя мама працювала завідуючою кондитерського цеху при хлібзаводі. Відповідно я мав доступ до якісних продуктів, і спогади про ці смаки залишилися на все життя. Пам’ятаю з дитинства смак справжнього шоколаду і, працюючи зараз із шоколадом найвищої якості, розумію, що це найулюбленіший продукт з усіх кондитерських інгредієнтів, з яким доводиться працювати, який я люблю споживати та перетворювати у якісь мистецькі форми.

Усе родом із дитинства. Тоді я й зрозумів, що хотів би цим займатися. Заробляти на життя тим, що любиш, від чого не втомлюєшся. Йдеться про кондитерську справу загалом, бо це не тільки шоколад.

Що потрібно для того, аби стати хорошим кондитером?

Алгоритм насправді дуже простий. Те саме, що й журналістом, лікарем, продавцем тощо. Головне – дуже сильно любити те, що робиш, і поважати свою роботу, намагатися бути в ній найкращим.

Який Ваш улюблений десерт?

Немає чогось такого, щоб можна було виділити. За смаком найбільше мені імпонують композиції, основу яких складають фрукти та шоколад. Як на  мене, це поєднання є найбільш вдалим.

Інколи на власний день народження так лінь робити торт, і думаєш: «Та ну, куплю якусь ведлівську вафельку». Але для дітей готую завжди якісь оригінальні тортики, і це робить фурор на дитячих святах. Мене хвалять, а я думаю – дитині приємно, коли в неї щось особливе, не таке, як у всіх.

Ігор Заріцький

 

Чи не шкода, коли шоколадний витвір мистецтва з’їдають (наприклад, Вашу пасхальну скульптурну роботу, яка з’явилася в Мукачеві в 2014-му)?

Я скажу так, що все естетичне є тематичним. Тобто робиться з нагоди якогось свята. Наприклад, якщо тематика великодня, то це, звичайно, яйця. Нині можна придбати форми різних розмірів для відливання з шоколаду. З них можна створювати різноманітні композиції, чим я і займався в Україні та завжди любив це свято й цю роботу – весняну й надихаючу. Зазвичай це така маркетингова приманка, яка привертає увагу в магазині. Одразу з’являється впевненість у якості виробів, і дивлячись на таку красу –  складно вийти з порожніми руками. Дуже важливо бути митцем у кондитерській справі.

Як трапилося, що Ваша життєва стежка завела Вас до Варшави? Відколи Ви тут? Розкажіть про свою роботу в Польщі.

У жовтні 2015 року відбувався Перший всеукраїнський кондитерський конкурс, у якому брало участь вісім найсильніших на той час учасників. Так сталося, що я переміг. І в той самий час мені надійшла пропозиція приїхати до Варшави й очолити тут одну місцеву кондитерську, яка постійно шукала хорошого шефа-кондитера. Я відразу погодився, бо десь на підсвідомості завжди хотів додати до свого резюме якийсь досвід праці в ЄС. Єдиною умовою було те, щоб зі мною жила сім’я, бо вона для мене – найголовніше. Ми переїхали на початку 2016 року, і я пропрацював у цій кондитерській десь два роки, вивів її на непоганий рівень – як економічний, так і іміджевий. Мені хотілося більшого, власникам – ні, бо це не був для них основний бізнес, тому часу ним займатися вони не мали. Я ж хотів розвитку. Спочатку пішов до готелю, а потім зрозумів, що добре було б започаткувати якусь школу у Варшаві, бо нічого подібного в місті немає. Кондитерська сфера тут тільки починає розвиватися, й це відбувається досить динамічно. Пандемія навіть посприяла, стала поштовхом для кондитерської сфери, оскільки багато людей почали робити щось вдома для знайомих чи родичів. Постало багато мікробізнесів. Можу сказати, що за останні два роки відбувається якийсь спалах.

Ігор Заріцький. Заняття в “Warsaw Academy of Pastry Arts by Sempre”

У чому різниця між кондитерською справою в Польщі та Україні? Чи різняться смаки споживачів?

Як я вже сказав, пандемія вплинула на розвиток кондитерської справи в Польщі. Через страхи, переживання люди загалом почали більше їсти, зокрема, солодощів, які можна певною мірою назвати дозволеними наркотиками. Більше дивляться в сторону кондитерських під час кризи. Це підтверджують дослідження, а у випадку України з війною та постмайданною травмою країна ще не відомо коли оговтається, й тому українська кондитерська сфера не те, що стрімко розвивається, а вже розвинулася. У кожному маленькому містечку є кілька хороших цукерень, а в обласних центрах їх дуже багато, вони наповнені людьми, клієнти приходять випити каву з чимось солоденьким. Найпотужнішим регіоном у цьому напрямку є Закарпаття, де існують заклади, які відчиняються о 7 ранку і в них стоять черги. Люди їдять не щось дуже солодке, а вироби нашої культури з такими натуральними складниками, як горіхи, яблука, сир, чорнослив… Також користуються популярністю французькі кондитерські вироби. У Києві можна знайти кілька закладів, які однозначно будуть кращими за найкращі заклади Варшави. Кондитерська справа в Україні більш розвинута, ринок більш наповнений, ніж у Польщі. Тут ще багато простору для маневрів, для бізнесу, й мене особисто дуже тішить, що наші люди не бояться і відкривають свою справу, починають робити добру роботу.

“Warsaw Academy of Pastry Arts by Sempre”

Де можна скуштувати солодощі, які створюєте Ви?

Можна записатися до школи на курси й на завершення отримати пакунок виробів – так робимо на кожному новому майстер-класі. В Україні можна скуштувати в мережі закладів «CARTEL», що в Буковелі. Я їм допомагав, і там багато моїх виробів. У Польщі люди приходять на свої виробництва після навчання у нас та щось впроваджують нове. Очевидно, що в асортименті з’являться якісь одиничні вироби. Окремого закладу наразі не знайдете.

Розмовляла Анастасія КАНАРСЬКА
Світлини з приватного архіву Ігоря Заріцького

 

 

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись