У червні 2024 року Найвища контрольна палата / Najwyższa Izba Kontroli (NIK) опублікувала звіт, в якому оцінила роботу органів державного управління органів Польщі в допомозі українцям-втікачам від війни. В рамах дослідження вдалося виявити, які види допомоги були найбільш розповсюдженими, якою була їх ефективність та які проблеми виникали. Дослідження проводилися від 24 лютого 2022 до 9 листопада 2023 року.
Через рік після початку повномасштабної російсько-української війни близько 1 мільйона осіб користувалися тимчасовим захистом на території Польщі. З них 87% – жінки й діти. Як повідомив Польський економічний інститут / Polski Instytut Ekonomiczny, 77% дорослих поляків долучилися до надання допомоги українцям, що були змушені приїхати до Польщі у зв’язку з початком повномасштабної війни. Серед допомоги, яку запропонували мешканці Польщі, була грошова й речова допомога, а також надання прихистку.
У перші тижні повномасштабного вторгнення заходи допомоги фінансувалися з коштів державного бюджету, коштів органів місцевого самоврядування, а також коштів, отриманих від ЄС та міжнародних організацій. З дня набрання чинності законом про допомогу громадянам України основним джерелом фінансування допомоги були кошти зі спеціально створеного для цього Фонду допомоги. За 2022-2023 роки з нього було виплачено понад 14 мільярдів злотих.
У своєму дослідженні NIK перевірив діяльність Канцелярії Прем’єр-міністра Польщі, Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, шести обласних управлінь, 18 мерій і 18 центрів соціального забезпечення. Крім того, 2132 гміни були опитані шляхом анкетування. З’ясувалося, що 2105 гмін брали участь у наданні допомоги українцям, а 27 ні, оскільки в них не було належних для цього умов, або самі громадяни України не були зацікавлені у цій допомозі.
Загалом NIK позитивно оцінює діяльність, спрямовану на допомогу українським біженцям. «У зв’язку з війною в Україні органи державного управління, що підлягали аудиту, вживали заходи для надання допомоги громадянам цієї країни. Здебільшого вони були реалізовані правильно та ефективно, в умовах динамічно мінливої ситуації, пов’язаної з припливом біженців з України», – зазначається в рапорті. Втім, інституція також звернула увагу на проблеми, які виникали під час здійснення заходів, спрямованих на надання допомоги українцям.
Яку допомогу найчастіше надавали українцям-втікачам від війни
Як зазначається в рапорті NIK, у 2022 році найчастіше українцям допомагали з речами й засобами гігієни. За весь 2022 рік до надання речової допомоги долучилися 1864 гмін, а до надання допомоги з засобами гігієни – 1503. З них 1446 долучилися до збору речей для відправки в Україну. Додатково 1230 гмін організували місця колективного проживання, а 1381 надавали допомогу з пошуком місць для ночівлі.
Найрідше для українських біженців гміни організовували різні курси, пункти невідкладної медичної допомоги, безплатний проїзд і рецепційні пункти на вокзалах. Курси для українців організували 357 гмін, а пункти невідкладної медичної допомоги – 243. У 267 гмінах був організований безплатний проїзд, а у 143 працювали рецепційні пункти на вокзалах.
Також в опитаних гмінах надавали психологічну допомогу українським біженцям, організовували інформаційні пункти й проводили заняття для дітей. Деякі гміни організовували збір коштів для українців і безплатний транспорт до місць розміщення.
Станом на червень 2023 року, менша кількість гмін надалі надавала допомогу українським біженцям. Найбільша кількість гмін (760) організовувала місця колективного розміщення. 571 гміна допомагала з пошуком місць для ночівлі, а 566 допомагали з засобами гігієни. 363 гміни надалі надавали речову допомогу, а 426 організовували збір речей для відправлення до України.
У червні 2023 року рецепційні пункти діяли у 36 гмінах, а пункти невідкладної медичної допомоги у 79. Українці також надалі могли розраховувати на психологічну допомогу у 379 гмінах, курси й заняття для дітей у 539 гмінах. Також діяли інформаційні пункти й у деяких гмінах надалі проводилися збори коштів для українців.
Крім того, 18 перевірених органів місцевого самоврядування виплатили громадянам України допомогу на проживання та харчування на суму понад 681 мільйон злотих, а також одноразові грошові допомоги (300 злотих) на загальну суму майже 100 мільйон злотих.
В яких регіонах Польщі українські біженці найчастіше отримували допомогу
У 2022 році і до 30 квітня 2023 року 333 259 українців отримали одноразову грошову допомогу в розмірі 300 злотих. Найбільше така допомога призначалася у великих польських містах. Лідером серед виплати одноразової грошової допомоги є Варшава. До 30 квітня 2023 року у столиці виплатили 31,5 мільйона злотих українським біженцям. На другому місці Краків – 27,8 мільйона злотих. На третій сходинці Вроцлав – 14,2 мільйона злотих. Найменше одноразової грошової допомоги було виплачено українцям у Грубешові (0,1 мільйона злотих), Новому Тарзі (0,2 мільйона злотих) і Ярославові (0,4 мійльйона злотих).
Також велика кількість українців скористалася програмою 40+, яка передбачала грошову компенсацію для осіб, що прихистили у себе українських біженців. У період, в який проводився контроль, було виплачено понад 680 мільйонів злотих за забезпечення проживання і харчування близько 410 тисяч громадян України. До 30 квітня 2023 року найбільше коштів з цієї програми було виплачено у Варшаві (260,8 мільйона злотих), Вроцлаві (97,3 мільйона злотих) і Кракові (97,1 мільйона злотих). Найменше ці гроші виплачувалися у Грубешові (1,1 мільйона злотих), Новому Тарзі (1,9 мільйона злотих) і Вронках (4,1 мільйона злотих).
У всіх воєводствах Польщі діяли рецепційні пункти для українців. Від 24 лютого 2022 року й до 30 квітня 2023 року в таких пунктах отримали допомогу 1,4 мільйона українців. Понад 500 тисяч були розміщені у пунктах колективного проживання.
Які проблеми виникали в гмінах у процесі надання допомоги українцям
Під час проведення дослідження NIK також виявив проблеми, які виникали під час організації надання допомоги українським біженцям. Про наявність проблем зазначили 31,4% опитаних гмін. Серед них більш ніж половина гмін (53,2%) вказала на недостатню кількість працівників для здійснення діяльності, спрямованої на допомогу громадянам України. Щобільше, 22,1% опитаних гмін зазначили, що були відсутні чіткі інструкції з приводу виконання такого роду діяльності.
36,6% гмін вказали на нестачу коштів для надання допомоги, а 31,7% – на затримку у виплаті грошей з Фонду допомоги, що призвело до ускладнень в процесі реалізації допомоги. Також 25,8% гмін зазначили, що через затримки у наданні грошей вони мусили фінансувати діяльність, спрямовану на допомогу українцям, з власних коштів.
Серед інших проблем, які зазначалися в анкетах, був мовний бар’єр і відсутність перекладачів, і динамічна зміна кількості українських біженців, що оселилися на територіях цих гмін. Також муніципалітети скаржилися на відсутність необхідного обладнання й відсутність якісної комунікації з митною службою й воєводами. Втім, ця проблема виникала тільки у перші місяці.
Також виникали проблеми в процесі надання одноразової грошової допомоги 300 злотих, або під час надання компенсації людям, що прихистили у себе українців. Деякі гміни зазначили, що громадяни України втрачали статус UKR і права, які він надавав. Ще, у деяких муніципалітетах висловлювали занепокоєння з приводу ризику торгівлі людьми.
Деякі гміни стикалися з тим, що громадяни України відмовлялися переїжджати в інші місцевості в межах воєводства. Частина українських біженців боялися, що не знайдуть роботу або їхні діти не зможуть відвідувати школи чи дитячі садки. А деякі українці просто не хотіли змінювати місце перебування.
Ознайомитись з повним звітом можна за цим посиланням.
Тетяна Шарапова
Джерело: NIK