У 2021 році ім’я українця Дмитра Нікіфоренка облетіло заголовки всіх провідних польських та українських медіа, а його справу обговорювали під час зустрічі міністри закордонних справ. Дмитро помер у вроцлавському центрі допомоги нетверезим особам, після того, як його затримала поліція. Завдяки розслідуванню Gazety Wyborcza стало відомо, що перед смертю поліцейські і працівники витверезника катували хлопця: душили, труїли газом, били кулаками та палицями. Три роки по тому, 6 червня, суд видав вирок у цій справі.
«Він не протистоїть, але йому завдають ударів»
Четверо колишніх поліцейських, лікарка, четверо працівників витверезника постали перед вроцлавським судом у справі причетності до смерті українця Дмитра Нікіфоренка у вроцлавському центрі допомоги нетверезим особам. Прокуратура вимагала для всіх підсудних покарання від семи місяців умовно до шести років позбавлення волі. Районний суд у Вроцлаві визнав підсудних винними та засудив до позбавлення волі на строк від 1,5 до 5 років сімох осіб. Обвинувачених було визнано винними в ненавмисному заподіянні смерті через побиття та душіння, а у випадку з лікаркою – у нереагуванні на застосування таких методів.
Найсуворіші покарання – п’ять років позбавлення волі – суд призначив двом колишнім поліцейським. Інших двох колишніх поліцейських, лікарку та двох співробітників вроцлавського центру допомоги нетверезим особам засудили до позбавлення волі на строки від 1,5 до 4 років.
Двох працівників витверезника виправдали.
Суд заборонив колишнім поліцейським займатися професією від 4 до 10 років. Засуджені працівники витверезника не зможуть працювати на цій посаді вісім і три роки відповідно, а лікарка – п’ять років.
Засуджені також мають виплатити кожному з батьків і нареченій Дмитра Нікіфоренка по 200 тисяч злотих.
«Він не чинить опору, а йому завдають ударів, тиснуть, проти правил застосовують “тонфу” (різновид кийка), сідають на нього. Це триває дуже довго», – зазначив суддя Марчін Мичковський під час зачитування обґрунтування вироку. Суддя додав, що весь цей час Дмитро був спокійний, але напружений, тому що він «боровся за життя».
Суддя підкреслив, що поведінка лікарки з витверезника «суперечить поняттю бути лікарем». «Вона виходила з кімнати, дивилася, як його б’ють і сідають на нього, але жодного разу не перешкодила цьому. Вона знехтувала належним наглядом за потерпілим, не оцінила його стан здоров’я. Можна запитати – навіщо вона там?» – сказав він.
Вироки ще не набрали законної сили.
Батько Дмитра, після того, як було оголошено вирок, у розмові з журналістами зазначив, що його сина було вбито, відтак обвинувачуваних треба судити за вбивство. Він переконаний, що вони повинні сидіти 25 років.
«Три роки боротьби за справедливість і це ще не все! Не здамся ніколи!», – написала у соцмережах дівчина Дмитра.
«Вперше бачив, як Дмитро пив»
25-річний Дмитро Нікіфоренко приїхав до Польщі у 2019 році з Немирова, Вінницької області. Працював у місті Ниса, звідти переїхав у 2020 році до Вроцлава. Згідно з документами, він мав професію газового техніка й пройшов військову службу. Планував оженитись з українкою, з якою познайомився під час праці в Нисі. Зуза – його дівчина – якийсь час тому повернулася до Полтави й чекала можливості в’їзду в Польщу. У Вроцлаві Дмитро працював на будівництві. «Робив усе що треба. Нормальний був, спокійний», – цитує Gazeta Wyborcza колег по роботі. Журналісти з’ясували деталі того страшного вечора. Після завершення робочого дня співробітники зустрілися «на гриль». Вечірка, кажуть, не тривала довго. Один з українських працівників пригадав, що Дмитра вирвало, та зазначив, що вперше бачив, як той пив. Однозначно – агресивним він не був. Трагічною стала для українця поїздка напідпитку на самоті в автобусі. Ймовірно, Дмитро заснув, і небайдужі викликали швидку. Медики після приїзду визначили, що чоловік під впливом алкоголю, його життю нічого не загрожує, й викликали поліцію.
Дмитро помер 30 липня у вроцлавському осередку допомоги нетверезим особам. Працівники установи й поліцейські розповідали про неадекватну поведінку чоловіка та його несамовиту скажену силу. Він, мовляв, бився, кусався, а працівники установи через нього «літали по стінах». Відтак, як стверджували поліцейські, вони змушені були використати «засоби безпосереднього примусу»: наручники, ремні та газ. Вони наполягатимуть, що затриманий перебував під впливом наркотиків. Натомість подальша експертиза з’ясує – молодий чоловік не вживав ніяких наркотичних речовин. Водночас записи з відеокамери свідчитимуть: на плівках немає доказів агресивної поведінки українця, однак зафіксовано кількагодинне знущання поліцейських над затриманим. Протягом кількох годин вони били його кийками, кулаками, використовували сльозогінний газ, душили. Аж поки не вбили.
«Зупинити поліцейські вбивства»
Смерть Дмитра Нікіфоренка у вроцлавському витверезнику – не єдина, про яку згадували в контексті питання поліцейського свавілля в цьому регіоні. Відомо про щонайменше ще дві трагедії, що трапились у Нижньосілезькому воєводстві. У серпні 2021 року багато говорили про справу 34-літнього Бартека з Любіна. Мати якого зателефонувала в поліцію та повідомила, що її син, ймовірно перебуваючи під впливом наркотиків, кидає каміння у вікна. Чоловік помер після затримання. На початку серпня батьки 29-річного Лукаша переживали, що син хоче вчинити самогубство, та зателефонували до відділку. Як потім стало відомо, «представники закону» ввійшли до помешкання Лукаша силою, потім використали щодо нього газ і побили кийками. Це призвело до чергової смерті. Однак саме після оприлюднення детального перебігу подій трагічного для Дмитра Нікіфоренка вечора, справи загибелі внаслідок втручання поліції набули нечуваного розголосу.
У вересні у Вроцлаві відбулося кілька мітингів перед Воєводською комендатурою поліції під гаслами «Стоп насиллю. Держава мусить охороняти, а не вбивати» та «Зупинити поліцейські вбивства». Серед вимог – прозоре розслідування справ та інформування громадськості.
За справою смерті українця обіцяли слідкувати дипломати. Питання вбивства громадянина України Дмитра Нікіфоренка навіть порушив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час зустрічі зі своїм тодішнім польським колегою Збігневом Рау. Родину Нікіфоренка в Польщі pro bono представляв Кшиштоф Буднік, у минулому віцеочільник Міністерства внутрішніх справ та адміністрації у справах дій поліції.
На думку адвоката, ця справа може мати прецедентний вимір, встановлюючи певні стандарти для оцінки поведінки працівників поліції та державних службовців, а також наголошуючи на забороні катувань щодо осіб, позбавлених волі. «Сміливе рішення», – так прокоментував рішення судді адвокат Кшиштоф Буднік, пише Гельсінський фонд з прав людини.
Організація від самого початку слідкувала за справою Дмитра Нікіфоренка. Вони зазначають, кожен випадок смерті особи, позбавленої волі, вимагає ретельного розслідування, а винні повинні бути притягнені до відповідальності.
О.К.