Як повідомило Міністерство праці і соціальної політики Польщі (МПіСП), 28 липня 2011 р. набрало чинності нова постанова про працевлаштування іноземців на території РП без обовязку отримання дозволу на працю (Dz. U. Nr 155, poz. 919).
Головним чином стосується воно працевлаштування на основі заяви-«oświadczenia» працедавця. Правила, що стосуються інших випадків, залишилися переважно без змін. Варто пригадати, що вперше можливість працювати на основі заяви-«oświadczenia» Міністерство праці ввело 2006 р. Ксенія Наранович з „Фонду розвитку понад кордони» (Fundacja Rozwoju Oprócz Granic – FROG), що займається, зокрема, й питаннями легальності працевлаштування іноземців, пояснює, що початково стосувалася ця можливість тільки сусідніх країн (України, Росії, Білорусі), їхні громадяни могли працювати тільки в сільському господарстві (згодом ще й в будівництві) як тимчасові працівники – 3 місяці протягом півроку, пізніше розширено можливість перебування в Польщі на цій основі до 180 днів протягом року. Чергові зміни розширили рамки групи іноземців, яких стосується це розпорядження, надано можливість приїжджати на сезонну роботу ще й громадянам Молдови і Грузії. У такому вигляді цей урядовий експеримент існував до 31 грудня 2010 р. Наступні зміни введено саме в грудні 2010 р. і тоді ж було встановлено, що діятиме це розпорядження безтерміново.
Зміни, які вводить липневе розпорядження, стосуються передусім формуляра заяви: тепер додатково тут треба написати, якого типу трудовий контракт буде підписано з працівником; за якою професією він працюватиме; місце, дату і термін виконання роботи; розмір платні, яку отримає за свою роботу. Вміщено на формулярі й інформацію про ознайомлення працедавця з законодавчими актами стосовно працевлаштування і перебування іноземців на території РП, а відповідні положення додаються до нього в друкованій формі.
За словами К. Наранович, це спроба залатати діри, які виникли внаслідок стосування ліберального підходу в даному питанні. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ і адміністрації та Прикордонна служба звертали увагу на те, що існують випадки, коли люди приїжджають на роботу з запрошенням до конкретного працедавця, але в нього взагалі не працюють або не підписують трудовий договір. Подібні сигнали про зловживання при використанні заяв-«oświadczeń», що надходили до МПіСП, спонукали відомство уточнити і впорядкувати ці справи.
Отож, у новому розпорядженні ставиться натиск на доведення до відома працедавця про його обовязок укласти контракт з працівником у письмовій формі та подальшої його реєстрації в ZUSi, та наслідки ухилення від цього. Міністерство уточнює теж, що шестимісячного терміну праці протягом року слід дотримуватися незалежно від того, чи робота буде в одного працедавця, чи у кількох, згідно з прийнятим принципом, що спрощені правила повинні стосуватися тільки тимчасової праці. Проте водночас нагадує працедавцеві, що у випадку, якщо він має намір користуватися послугами даного працівника довше, ніж півроку, то повинен виступити з клопотанням про дозвіл на працю. А у випадку осіб, що на основі заяви-«oświadczenia» мали підписаний трудовий договір не менше 3-ох місяців, такий дозвіл може бути виданий за спрощеними правилами. К. Наранович пояснює, що в такому випадку не треба виконувати тест ринку праці (тобто працедавець не має обовязку перевіряти, чи є на цю посаду кандидати серед безробітних поляків). Слід теж додати, що дозвіл на працю дає підставу для складання документів на отримання дозволу для перебування (так званого zezwolenia na pobyt czasowy) на території Польщ. Отож, варто памятати про свої зобов’язання, які виникають у моменті підписання відповідних документів, дотримуватися передбачених законодавством термінів, бо від цього залежатиме, скільки часу триватиме ваше легальне перебування і працевлаштування у Польщі, адже правові можливості для цього існують.
Вікторія Грондзка