Ой хто-хто Миколая любить, а мене… пошлюбить

0

Поки в Україні лише обдумували методи «ворожіння» на Андрія, а дітлахи чемною поведінкою все ще намагались «заробити омріяні подарунки» від святого Миколая, мешканці Польщі вже святкували ці популярні в народі свята. Відтак,  українці в Польщі мають нагоду відзначати ці дати двічі: спочатку за новим (григоріанським, якого притримується католицький світ) стилем, а згодом за старим (юліанським, за яким живе Україна).

Анджейкі

Андріївська ніч проти 30 листопада: її в Польщі називають «Анджейками» (Andrzejki) – це стара традиція. Перша літературна згадка про неї з’явилась у XVI столітті. З тих часів шліфувалися ворожильні звичаї (які виконувались індивідуально) та система прикмет-знаків, до яких підходили дуже серйозно. Нині їх радше сприймають як данину традиції та використовують як принаду під час різноманітних забав.

Серед старопольських прикмет найпопулярнішими були такі: якщо в переддень свята Андрія дівчині нічого не їсти, то уві сні вона побачить свого майбутнього судженого; якщо гілка черешні чи вишні, зрізана на Андрія, зацвіте на Різдво, дівчина швидко вийде заміж; сторона, з якої в день Андрія лунатиме гавкіт собаки – це та, звідки прийде наречений.

 З-посеред способів ворожіння найпоширеніші такі:

  • виливання розтопленого воску на холодну воду через ключ – застигла форма, що відлиється у воді, або тінь, яку вона дає, вказують на вигляд, професію майбутнього обранця;
  • на двох окремих листках записують імена хлопців та дівчат, перевертають написаним до столу, а дівчата і хлопці голкою проколюють відповідні листки – ім’я, на яке натрапить голка, означає ім’я нареченого/нареченої.

Не так вже й давно Анджейки нерозривно пов’язувалися з релігійною традицією християн-католиків: вони були останньою нагодою гарно повеселитися перед початком нового літургічного року та Різдвяного посту – «Адвенту» (від латинської adventus – «прихід»). Адвент – це очікування на Різдво Христове, який тривав до 24 грудня, та передбачав, як і в період Великого посту, утримання від гучних забав. Проте на початку ХХІ століття Римо-католицька церква вирішила вважати Адвент періодом роздумів з обов’язковим дотриманням посту лише в п’ятниці, тому католики можуть організовувати різні святкування аж до Різдва включно. Варто пам’ятати, що в християн східного обряду (православних і греко-католиків) Різдвяний піст ніхто не відміняв, він триває 40 днів (з 28 листопада до 6 січня). Але це не стає на заваді тим, хто бажає традиційним українським способом провести Андріївські вечорниці у ніч з 12 на 13 грудня.

Миколайки

День святого Миколая або «Миколайки» (Mikołajki), а саме така назва цього свята прижилася у Польщі за комуністичних часів (1940–80-ті роки), відзначають 6 грудня. Проте своїм корінням традиція сягає XVIII століття, коли дітям у цей день почали дарувати дрібнички, наприклад, яблука, позолочені горішки, пряники, дерев’яні хрестики. Нині традиційно вручають дрібні подарунки також дорослі, для них це свято дає нагоду символічно підкреслити увагу та повагу до близьких, друзів, знайомих, співробітників. Натомість для своїх малят батьки, бабусі й дідусі, хресні не шкодують грошей і часу на придбання презентів. Останніми роками для молодого покоління поляків найбільш очікуваними подарунками «від святого Миколая» стали мобільні телефони, смартфони, планшети, комп’ютери, ігрові приставки, букрідери. Однак ці подарунки служать лише провісником Різдвяних свят, коли у польських родинах прийнято класти «серйозні» подарунки «під ялинку».

Варто згадати про цікаву форму прищеплення знання та любові до «миколайкових» традицій у школах: учні обмінюються невеличкими подарунками, але того, хто стане чиїмсь «миколайком» чи «миколайкою» (особою, котра вручає подарунок), визначають шляхом жеребкування.

Водночас «миколайки» не втрачають традиційного символізму й духовної підготовки до прийдешніх свят – з їх допомогою виховують співчуття до ближнього. Дітлахи традиційно пишуть «Листи до святого Миколая», а органи соціальної опіки та неурядові організації роблять все можливе, щоб у святковий період не обійти увагою найбільш потребуючих. Широкої популярності набула акція під назвою «Стань святим Миколаєм», девізом якої є: «Не чекай на подарунок, подаруй його сам ближньому». Прикметно, що в кожному польському місті можна знайти родзинку в проведенні доброчинних «миколайкових» заходів. Для прикладу, мешканці Триміста (Ґданськ–Ґдиня–Сопот) тринадцятий раз зможуть спостерігати за видовищним парадом «мотомиколаїв» («Миколаї на мотоциклах») – найбільш грандіозний проїзд вулицями мотоциклетів та квадроциклів із понад трьома тисячами байкерів у костюмах Святого Миколая. Ідею підхопили байкери в деяких інших містах Польщі. Таким чином вони збирають кошти для дітей, котрі потребують матеріальної допомоги.

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ

Share.