22 жовтня відбудеться перша дискусія нового сезону Дискусійного ПЕН-клубу: “Українсько-польський діалог півстоліття тому і тепер”. Розмова буде приурочена до 100-ліття публіциста, професора політології Вільного Університету Берліна Богдана Осадчука, а також його переписці з головним редактором часопису Kultura Єжи Ґєдройцем, повідомляється на сторінці українського ПЕН-клубу.
Долучитись до дискусії можна буде 22 жовтня о 19:00 за українським часом на facebook-сторінках: Українського ПЕН, видання “Український тиждень” та видавництва “Дух і Лтера”.
Коли 1950 року в Берліні відбувся Конгрес за вільну культуру, метою якого була підтримка свободи слова та діячів культури у Східній Європі і на якому вперше зустрілися Єжи Ґєдройць та Богдан Осадчук, мало хто міг передбачити, що з цього почнеться повоєнний польсько-український діалог. Чверть століття пізніше Єжи Ґєдройць та середовище “Культури” оприлюднило Декларацію щодо українського питання (1977). Разом з концепцією Юліуша Мєрошевського, названою У (Україна)-Л (Литва)-Б (Білорусь) вона стала фундаментом східної політики у вільній Польщі після 1990 року. Діалог двох інтелектуалів–лібералів, започаткований 1950 року, отримав у незалежній Польщі та незалежній Україні на державному рівні формулу “стратегічного партнерства”, на рівні державному і громадському – формулу порозуміння і примирення. Принаймні до 2010 року ця формула залишалася в головному руслі польської та української політики.
Десять років тому сталися відчутні зміни. У польському політикумі верх взяло переконання, що польсько-українське примирення не відбулося і що потрібно переглянути “доктирну Ґєдройця”. Про Богдана Осадчука та його інтелектуальний внесок у цей діалог від часу його смерті практично перестали згадувати. В українському контексті спадщина Ґєдройця та Осадчука присутня лише серед досить вузького прошарку інтелектуалів, і ніколи не була відправною точкою для політиків.
Учасникам дискусії пропонується подумати не лише над причинами теперішнього стану українсько-польського діалогу, але передовсім над тим, які елементи політичного заповіту Ґєдройця та Осадчука потрібно здійснити, щоб звільнити цей діалог від стану “заложника важких сторінок минулого”.
Учасники розмови:
Богуміла Бердиховська – публіцистка, українознавиця;
Оля Гнатюк – українознавиця, перекладачка, професорка Києво-Могилянської академії;
Мирослав Маринович – правозахисник, публіцист, релігієзнавець віцеректор Українського католицького університету у Львові;
Микола Рябчук – журналіст, публіцист, поет, прозаїк, перекладач, колумніст.
Модеруватиме розмову Віталій Портников – публіцист, телеведучий.
Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням:
forms.gle
Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.
ПЕН-клуб — міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів. Був створений з метою сприяння дружбі й інтелектуальній співпраці письменників всього світу; акцентує увагу на ролі літератури в розвитку взаєморозуміння і світової культури; бореться за свободу слова; діє як потужна сила в захисті прав письменників. Це одна з найстаріших організацій, яка бореться за права людини, і одна з найстаріших міжнародних письменницьких організацій. Назва клубу — ПЕН — це абревіатура від англійських слів “Poets, Playwrights, Essayists and Novelists” — “поети, драматурги, есеїсти, романісти”, які утворюють слово “pen”— ручка для писання. Тепер охоплює також представників інших жанрів — таких, як журналісти й історики.
Український центр Міжнародного ПЕН був заснований восени 1989 року у стінах Спілки письменників України.
Долучитись до події на facebook