Важкохворі пацієнти, які потребують постійного нагляду, можуть розраховувати на паліативну допомогу. Розповідаємо, що це, і до кого потрібно звертатися, щоб отримати паліативну допомогу у Польщі.
Паліативна та хоспісна медицина – це галузь наукової медицини та охорони здоров’я, основним завданням якої є забезпечення доступної та якісної паліативної допомогиПаліативна допомога (від фр. palliatif від лат. pallium — покривало, плащ) — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів з проблемами смертельного захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки пацієнтам. Це включає знеболення, медикаментозну терапію, медико-психологічну реабілітацію, а також хірургічні та інші методи лікування та кваліфікованого медичного догляду.
Паліативну і хоспісну допомогу призначають пацієнтам, які мають невиліковні хвороби та потребують постійного нагляду. Найчастіше нею користуються люди, які мають СНІД, онкологію, захворювання центральної нервової системи, кардіоміопатію, хронічні рани (ті, які не загоюються), виразки від пролежнів та інші важкі хронічні захворювання. Повний перелік можна побачити за посиланням.
У Польщі можна отримати такі види паліативної і хоспісної допомоги:
- амбулаторна;
- стаціонарна;
- домашня.
Розповідаємо детальніше про кожен з цих видів допомоги.
Амбулаторна паліативна і хоспісна допомога
Амбулаторна паліативна допомога призначається тим пацієнтам, які мають стабільний стан, можуть самостійно дістатися медичного закладу або через обмежену мобільність потребують консультування чи відвідування вдома. Послуги паліативної та хоспісної допомоги, які надаються в амбулаторних умовах, включають:
- медичне консультування (в тому числі пацієнтів, які не мають права на домашній хоспісний догляд);
- медичне та сестринське консультування вдома у пацієнта;
- психологічні консультації;
- підтримка родини хворого.
Під час консультації лікар оглядає пацієнта, призначає йому ліки, проводить необхідні діагностичні обстеження та інші необхідні процедури. За потреби пацієнт може бути скерований до стаціонарного або домашнього хоспісу.
Варто зазначити, що амбулаторна паліативна допомога може надаватися у вигляді візитів спеціаліста додому не частіше, ніж два рази на тиждень. В інших випадках пацієнт буде направлений в домашній або стаціонарний хоспіс.
Стаціонарна паліативна і хоспісна допомога
Це вид паліативної допомоги призначений для пацієнтів, які мають захворювання, що не дають надії на одужання. До стаціонарних хоспісів скеровують пацієнтів, які перебувають на термінальних (кінцевих) стадіях життя. Рішення про направлення пацієнта до стаціонарного хоспісу ухвалює лікар. Пацієнти, які знаходяться у стаціонарному хоспісі, можуть розраховувати на:
- надання медичної допомоги лікарями, медсестрами, психологами, фізіотерапевтами та реабілітологами;
- фармакологічне лікування;
- знеболення відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я;
- лікування інших симптомів хвороби;
- профілактику ускладнень хвороби;
- проходження обстежень, на які скеровує лікар, що працює у стаціонарному хоспісі або у відділі паліативної медицини;
- забезпечення виробами медичного призначення та допоміжними засобами, необхідними для надання гарантованої послуги, в умовах стаціонарного хоспісу або відділення паліативної медицини.
Зазвичай опіка у стаціонарному хоспісі надається постійно. Однак є можливість скористатися тимчасовим доглядом (не більше, ніж 10 днів). У стаціонарному хоспісі також надають професійні психологічні консультації для людей, які доглядають за хворою особою.
Домашня паліативна і хоспісна допомога
Домашня паліативна допомога надається тоді, коли стан пацієнта, умови проживання й залучення членів родини до догляду за ним дозволяють йому перебувати вдома. В рамах домашнього хоспісу пацієнти можуть розраховувати на:
- надання медичної допомоги лікарями, медсестрами, психологами, фізіотерапевтами та реабілітологами;
- фармакологічне лікування;
- знеболення відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я;
- лікування інших симптомів хвороби;
- профілактику ускладнень хвороби;
- проходження обстежень, на які скеровує лікар, що працює у домашньому хоспісі: для дорослих або для дітей до 18 років;
- безплатне надання домашніми хоспісами медичного обладнання та допоміжних засобів (наприклад, інгаляторів, глюкометрів, інвалідних візків, милиць, приладів для вимірювання артеріального тиску).
В рамах домашнього паліативного лікування відбуваються візити медичних сестер (щонайменше двічі на тиждень) та лікарів (щонайменше двічі на місяць). Якщо є потреба, то допомогою спеціалістів можна користуватися частіше.
Також дорослі можуть отримати послуги, які надаються дітям до 18 років в рамах домашнього хоспісу, якщо захворювання було діагностоване до досягнення 18-річного віку (за умови користування гарантованими послугами дитячого домашнього хоспісу) та якщо відсутня можливість отримувати відповідні послуги у хоспісах для дорослих (через рідкісний характер захворювання або місце проживання).
Як отримати паліативну допомогу у Польщі?
Як зазначив у коментарі для «Нашого вибору» консультант відділу Асистентів родини Центру підтримки Українського дому Любомир Слабик, направлення в хоспіс, де надається паліативна допомога, видає лікар, у якого пацієнт проходить лікування – сімейний лікар, онколог тощо. Іноді пацієнт отримує направлення до хоспісу при виписці з лікарні. За словами Слабика, черга у такі заклади рухається доволі швидко. «Ці заклади є державними і приватними. Якщо йдеться про державний заклад, потрапити туди можна тільки за рекомендацією лікаря», – сказав він.
Варто зазначити, що пацієнт або його опікун повинен у письмовій формі надати згоду на паліативну або хоспісну допомогу. У випадку з дітьми – згоду повинні надати батьки або законні опікуни, а якщо дитині вже виповнилося 16 – від неї також вимагається згода.
Для того, щоб знайти відповідний медичний заклад, можна скористатися пошуковою системою NFZ. Для цього потрібно обрати «hospicjum domowe», «hospicjum stacjonarne» чи «medycyna paliatywna» та вказати воєводство й місто. Після цього система надасть перелік медичних закладів, де можна отримати паліативну допомогу, включно з робочими годинами, адресами, телефонами та інформацією про можливість скористатися допомогою в обраному закладі.
Паліативна опіка у державних стаціонарних, амбулаторних і домашніх хоспісах є безплатною. Варто зазначити, що іноземці також можуть розраховувати на паліативну допомогу, яка фінансується коштом NFZ – для цього потрібно мати медичне страхування (тобто платити страхові внески). Дізнатися більше про умови лікування іноземців у Польщі можна на сайті Міністерства охорони здоров’я.
Якщо ідеться про приватну паліативну допомогу, то її оплачує родина пацієнта.
Заклад стаціонарного догляду (ZOL і ZPO)
Заклад стаціонарного догляду / Zakład Opiekuńczo-Leczniczy (ZOL) та Будинок для людей похилого віку / Zakład Pielęgnacyjno-Opiekuńczy (ZPO) – це місця, куди направляють пацієнтів, що не вимагають госпіталізації, але не можуть самостійно піклуватися про себе. Це люди, які мають хронічні захворювання, інвалідність або наслідки після важкої хвороби чи операції. Тривалість перебування у таких закладах залежить від стану здоров’я пацієнта. До закладів догляду та опіки можуть бути прийняті лише особи, які мають медичне страхування у Польщі або інше право на пільги.
«У ZOL потрапляють пацієнти після лікарні, які потребують довготривалої опіки. Зазвичай у лікарнях її не можуть запевнити, але у ZOL є медичний персонал, який доглядає за такою людиною. Також там проводять реабілітацію пацієнтів», – пояснює Любомир Слабик.
У ZOL і ZPO можна отримати допомогу лікарів (терапевт, психіатр, невропатолог тощо), медичних сестер, психолога, ерготерапевта, реабілітолога та дієтолога. Для того, щоб потрапити у цей заклад, потрібно отримати направлення від лікаря медичного страхування, надати оцінку здатності виконувати активності повсякденного життя за шкалою Бартела (від 0 до 40), надати документи, які підтверджують доходи пацієнта та письмову згоду пацієнта.
Як зазначив Слабик, зазвичай у такі заклади довгі черги. «Усе залежить від стану здоров’я пацієнта. Але часом людину при виписці з лікарні одразу направляють до ZOL», – сказав він.
Перебування у цьому закладі коштує 70% від доходу пацієнта. Це може бути пенсія, соціальна допомога тощо. Ця сума покриває проживання та харчування пацієнта. Решту фінансує NFZ. За ці кошти покриваються послуги медичних сестер, лікарів, фізіотерапевтів, вартість необхідних обстежень, ліки та необхідні медичні вироби.
Для того, щоб знайти ZOL або ZPO, можна скористатися спеціальною пошуковою системою NFZ. Для цього потрібно обрати «świadczenia opiekuńczo-lecznicze» та вказати воєводство та місто.
Як розповіла у коментарі для Нашого вибору заступниця координаторки Консультаційного пункту та інфолінії Українського дому у Варшаві Тетяна Чухрієнко, їхня організація отримувала декілька звернень до відділу асистентів родин (case worker-ів) щодо паліативної допомоги. «Найчастіше ми можемо допомогти зателефонувати та знайти відповідний хоспіс, коли людина вже має скерування. Для українців зі статусом PESELl UKR, як і для всіх інших пацієнтів, перебування у ZOL є платним, де пацієнт покриває кошти 70% від доходу, решту – NFZ. Якщо ж пацієнт взагалі не є фінансово спроможним, у таку ситуацію можуть втрутитися державні органи допомоги: осередки соціальної допомоги (OPS) або управління», – розповідає фахівчиня.
«Ті, хто потребують допомоги асистента родин потрапляють до нашого відділу через перекерування справи з Консультаційного пункту Українського дому, через перекерування справи з інфолінії, або ж можуть самостійно зголоситися через онлайн-форму. Відділ асистентів Українського дому працює з людьми у вразливих життєвих ситуаціях, які потребують розв’язання більше однієї справи та готові іти на співпрацю», – пояснює Любомир Слабик.
Більше інформації про паліативну допомогу у Польщі можна дізнатися на сайті pacjent.gov.pl. Більше інформації про Центр підтримки Українського дому у Варшаві можна дізнатися на сторінці фонду.
Тетяна Шарапова
Матеріал створено у співпраці з Центром підтримки Українського дому у Варшаві
Джерело: Ministerstwo Zdrowia, pacjent.gov.pl