У Польщі на розгляд Сейму подали законопроєкт, який має на меті усунути невідповідності у візовій системі країни. Один з пунктів стосується навчання іноземців у школах для дорослих – поліцеальних школах. Пропонується, щоб навчатися у них могли тільки ті іноземці, які нададуть сертифікат про володіння польською мовою щонайменше на рівні B1.
9 січня 2025 року до Сейму потрапив законопроєкт №951 «Про зміну деяких законів з метою усунення невідповідностей у візовій системі Республіки Польща». Він має на меті запобігти випадкам «візових афер» під час надання іноземцям дозволу на проживання у Польщі. Йдеться, зокрема, про отримання посвідки на проживання на підставі навчання.
Річ у тім, що у травні 2024 року, після перевірки польських університетів з’ясувалося, що деякі приватні навчальні заклади видають візи іноземним студентам, навіть не перевіряючи їхні фахові й мовні здібності. Після року навчання ці іноземці зникали зі списку студентів. Оскільки польська студентська віза дозволяє не тільки навчатися у польському університеті, а ще й легально працювати на території країни, справжнім приводом для іноземців могла бути можливість легально жити й працювати у Польщі. Тож польський уряд вживає заходів, щоб запобігти таким випадкам.
Однією з можливостей навчання у Польщі є школи для дорослих – поліцеальні школи. Наразі записатися до такого типу навчального закладу доволі просто – потрібно подати заявку та долучити до неї атестат про закінчення середньої школи (перекладений присяжним перекладачем) та часто медичну довідку. Навчання у школах для дорослих буває платним і безплатним. У них можна опанувати різного роду професії, а по закінченню студент отримує сертифікат, який підтверджує отриману кваліфікацію.
У статті 7 законопроєкту йдеться, що іноземці зможуть навчатися у державних і приватних поліцеальних школах тільки за умови надання сертифіката про знання польської мови щонайменше на рівні B1. Цей пункт викликає занепокоєння як у неурядових організацій, так і у директорів поліцеальних шкіл.
У коментарі для «Нашого вибору» представник відділу моніторингу і адвокації фонду «Український дім» Олександр Пестриков пояснив, що законопроєкт №951 є одним з законів, які розробив польський уряд для втілення міграційної стратегії країни на 2025-2030 роки. Цей закон був добре сприйнятий фондом «Український дім», навіть попри норму, згідно з якою свідоцтва з поліцеальної школи не дорівнюють державному сертифікату про рівень володіння польською мовою. Уряд аргументував свою позицію тим, що у цих школах не навчають польської мови, тому не може бути ситуації, коли іноземець не володіє нею, але має сертифікат, який підтверджує знання. «Проте уряд пішов ще далі. Оскільки тепер іноземець, якщо ухвалять цей закон, зможе вчитися в польському виші тільки маючи сертифікат або документ який йому дорівнює, то автор законопроєкту вирішив, що школи для дорослих не можуть бути виключенням. Тож біженці або мігранти не зможуть вступити до цих шкіл без сертифіката», – наголосив він.
Як зазначив Олександр Пестриков, раніше дорослі іноземці могли подати заявку до поліцеальної школи, маючи будь-який рівень польської мови, який вони покращували під час навчання. Але нова вимога польського уряду може знеохотити їх до навчання у цих закладах. Річ у тім, що складання іспиту є платним (150 євро за іспит для дорослих для рівнів В1 та В2; 180 євро за іспит для дорослих для рівнів С1 та С2. У випадку негативного результату гроші за іспит не повертаються. Також після успішного складання іспиту потрібно буде заплатити 20 євро за видачу сертифіката), екзаменаційні пункти є тільки у великих містах, а на результати іспиту потрібно довго чекати. «Можна припустити, що особа, яка хоче стати громадянином Польщі, піде цим шляхом, але той, хто хоче просто вивчитися на масажиста, флориста тощо – ні. Ця вимога ускладнить перекваліфікацію та інтеграцію», – сказав Олександр Пестриков.
У коментарі для Oko.Press Пестриков підкреслив, що недоліком поліцеальних шкіл було те, що іноземці могли використати їх як один зі способів легалізації у Польщі, вступивши до школи й отримавши карту перебування на рік. Впродовж цього часу вони знаходили роботу й легалізували своє перебування вже на цій підставі. Також приводом для впровадження цієї норми могла стати статистика закінчення поліцеальних шкіл: серед іноземців тільки третина учнів шкіл для дорослих завершують навчання. Але, як зазначає Олександр Пестриков, серед поляків кількість тих, хто завершують школи є ще нижчою. Тож у порівнянні – іноземці є більш вмотивованими завершити навчання. Водночас не можна стверджувати, що ті, хто не завершив навчання, записуються до поліцеальної школи тільки для того, щоб легалізувати перебування, оскільки у людей можуть змінюватися життєві обставини. Олександр Пестриков також наголосив, що у випадку з українськими біженцями ця проблема відсутня, оскільки вони проживають у Польщі на підставі Спецзакону «Про допомогу громадянам України у звʼязку з війною у цій країні», який наразі діє до 30 вересня 2025 року. Тож навіть якщо є випадки зловживання системою, то у незначній мірі.
На думку Пестрикова, намагаючись посилити систему, яка запобігатиме зловживанню візовою системою, польський уряд також ускладнює інтеграцію у Польщі для людей, які хочуть навчитися нового фаху й вивчити польську мову, оскільки у поліцеальних школах іноземці не тільки опановують нову професію, а ще й заводять знайомства.
На думку директорки школи Medicus Кароліни Маляк, поліцеальна школа є можливістю простої й недорогої адаптації на польському ринку праці для іноземців. У коментарі для Oko.Press Маляк підкреслює, що іноземці, які вступають до школи Medicus, мають безплатні підготовчі заняття з польської мови й щотижня мають щонайменше 19 годин навчання польською мовою – як фаховою, так і звичайною. У школу приймають учнів, які вже перебувають на території Польщі, а подальше навчання у ній неможливе, якщо не скласти залікові іспити, які проходять що 6 місяців. Тож Кароліна Маляк не розуміє, чому поліцеальні школи потрапили у візовий скандал.
Директорка підкреслила, що у поліцеальних школах іноземці можуть у приязній атмосфері адаптуватися до життя в новій країні й особливо це стосується українських біженців. За словами Кароліни Маляк, в інших європейських країнах у подібних навчальних закладах мігранти покращують мовні навички у процесі науки. Але Польща, замість того, щоб зміцнювати позицію країни, яка відкрита для мігрантів, робить крок назад. Тож, на її думку, варто користуватися досвідом інших країн, а не вчитися на власних помилках.
Директорка школи Medicus наголошує, що іноземці вступають на навчання, маючи сильну мотивацію – вони хочуть працювати у Польщі. Тож ніхто не записується до поліцеальної школи, щоб отримати візу. Ще, у школах відбувається культурний обмін, оскільки іноземці мають можливість спілкуватися з поляками. «Про цей важливий ефект забувають», – говорить Кароліна Маляк.
На думку Маляк, ця норма у законопроєкті може завдати шкоди польському ринку праці. Вона підкреслила, що у Польщі бракує робочої сили, особливо у технічних і медичних галузях. «Нам не вистачає медичних працівників, опікунів людей похилого віку, гігієністів, асистентів, ерготерапевтів. Це буде проблемою не тільки для іноземців, а і для нашого ринку праці», – наголосила вона. Директорка школи Medicus також додала, що тільки її школа випустила понад 6700 студентів-іноземців, які отримали медичний і технічний фах і готові розпочати роботу, маючи професійну освіту, що відповідає європейським стандартам.
Також видання Oko.Press звернулося по коментар до Міністерства закордонних справ і Міністерства національної освіти Польщі з проханням обґрунтувати таке рішення. Як пояснили у Міністерстві національної освіти, поліцеальна школа є навчальним закладом, у якому викладається лише професійна освіта і не надається загальна, в тому числі не проводяться уроки польської мови. Тож враховуючи факт, що іноземці, які не знають польської мови, або не володіють нею на достатньому рівні, щоб мати можливість відвідувати школи для дорослих, а також те, що навчання в поліцеальних школах триває від 1 до 2,5 років, немає сенсу, щоб сертифікат про закінчення поліцеальної школи підтверджував знання польської мови. «Від учня поліцеальної школи, яка надає професійну освіту, належить вимагати рівень володіння польською мовою, який дозволяє проходити теоретичну і практичну підготовку в обраній професії», – підсумували у відомстві. Однак у міністерстві не надали роз’яснення щодо того, як поліцеальні школи пов’язані з «візовими аферами».
Ще 16 січня 2025 року фонд «Український дім» звернувся у справі статті 7 законопроєкту до спікера Сейму Шимона Головні. У листі фонд наголошує, що подібне розв’язання може ускладнити інтеграцію іноземців у польське суспільство й особливо це може торкнутися громадян України. У фонді повідомили, що згідно з офіційними даними, у жовтні 2024 року у польських поліцеальних школах навчався 44 091 українець, серед яких 11 296 – це воєнні біженці й тільки у 2024/2025 навчальному році до них вступили 4904 українців. Фонд також звернув увагу, що від 12 березня 2022 року, коли в життя увійшов спецзакон, навчання у цих школах не є для громадян України важливим інструментом легалізації, оскільки ці процедури були спрощені.
У фонді підкреслили, що впровадження такої норми з одного боку може ускладнити інтеграційний процес для іноземців, а з іншого – може знеохотити їх до навчання у школах для дорослих, оскільки отримання сертифіката – це тривалий і складний процес. Фонд наголосив, що багато іноземців, які не володіють польською, записуються до поліцеальних шкіл, оскільки там вони мають практичне знайомство з мовою. Водночас люди, які мають сертифікат про володіння польською мовою на рівні B1 можуть не бути зацікавленими у навчанні в поліцеальній школі. «У зв’язку з цим припущенням, зробленим в Оцінці регуляторного впливу, що всі потенційні учні поліцеальних шкіл (близько 9 тис.) подадуть заявки на отримання сертифіката, передбаченого статтею 11а (ст.2) Закону від 7 жовтня 1999 року “Про польську мову”, виглядає надто оптимістичним», – йдеться у зверненні.
«Український дім» підкреслює, що він позитивно оцінює інші рішення, які запропоновані у законопроєкті. Водночас норми, викладені у статті 7 не усунуть зловживань, а тільки створять додаткові бар’єри. Тож замість цього фонд пропонує зобов’язати керівництво поліцеальних шкіл самостійно перевіряти рівень володіння польською мовою в потенційних учнів.
Тетяна Шарапова
Джерело: Oko.Press