Польська преса про міграційну політику – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Польська преса про міграційну політику

27 Жовтня 2012

Польська преса все частіше звертається до теми міграційної політики офіційної Варшави. Точніше – її браку. Польща за більш як 20 років, що минули після падіння комунізму, досі не виробила ефективної стратегії, як приваблювати до країни мігрантів, що робити з тими, які тільки-но приїхали, та як створити більш комфортним життя для тих, хто залишився над Віслою на постійне проживання.

«Тільки мігранти нас врятують» – статтю з такою назвою можна знайти у виданні «Dziennik Gazeta Prawna» за 26 жотвня. Хоч Дональд Туск останньо і запропонував кілька змін до законодавства, що мають посприяти збільшенню народжуваності у Польщі, самою прородинною політикою демографічну кризу у країні розв’язати неможливо. Адже польки народжують замало дітей, аби компенсувати старіння працездатного населення та смертність. Тому, за підрахунками фахівців, аби забезпечити економіці хоча б теперешній рівень розвитку Польща щороку буде потребувати принаймні 300 тисяч працівників з-за кордону. Інакше на поляків чекатимуть сповільнення економічного розвитку, підвищення пенсійного віку, зменшення соціальних виплат.

Сьогодні ж Польща є на останньому місці в Євросоюзі за кількістю мігрантів відносно кількості місцевого населення. Експерти вважають, що країна логістично та культурно ще не готова до прийняття стількох іноземців, як їх приймають країни Західної Європи, хоча демографічна ситуація ані у Франції, ані в Італії, ані у Польщі оптимістично не виглядає. «Якщо навіть припустити, що Польща буде мати настільки ж ефективну прородинну політику як Швеція, то тоді ми будемо потребувати не 300, а 200 тисяч мігрантів щороку, а це теж велика цифра», – говорить в інтерв’ю виданню Кристина Ігліцька з Головної Торгівельної Школи.

Емілі Гранді з Кембріджського університету закликає поляків не зволікати із запрошенням іноземців: «Це омана, що на світі живе забагато людей. З 223 держав світу більш як половина має негативний приріст населення, отже потребує додаткових робочих рук. Люди – найцінніший ресурс, і за нього буде йти жорстка конкуренція».

Як же привабити іноземців до Польщі? Експерти вважають, що мігранти схильні обрати ту чи іншу країну як місце проживання, якщо рівень життя там принаймні на 50% вищий від того, що пропонує їм батьківщина. У Польщі показник ВВП на душу населення складає приблизно 20 тисяч доларів. Цього достатньо, аби привабити українців (7 тисяч на людину), але вже білоруси (15 тисяч) та росіяни (17 тисяч) вже б вагалися. Для українців перепоною для виїзду є віза, яку важко отримати до всіх шенгенських країн. Якщо вони вже й дістають бажану вклейку до паспорту, то їдуть з нею до багатших Італії чи Німеччини. На сьогодні кількість українців, що проживають у Західній Європі, є принаймні в 10 разів вищою, ніж у Польщі.

Окрім грошей, які теоретично можна заробити, для мігрантів також важливі: проста система легалізації перебування, можливість користуватися службою охорони здоров’я, доступ до освіти, час очікування на громадянство. Тут Польща на фоні інших європейських країн виглядає не дуже привабливо…

Для держави ж головним питанням є: як привабити саме тих, хто буде працювати й платити податки? Тут «Dziennik Gazeta Prawna» пропонує звернутися до австралійського досвіду: аби отримати іміграційну візу до зеленого континенту треба набрати певну кількість пунктів. Високий рейтинг матимуть молоді люди, з вищою освітою, знанням іноземних мов. Хоча високі бали за досвід праці не закривають двері для старших осіб. У випадках, коли на візу подається особливо цінний фахівець, уряд Австралії навіть може оплатити авіа-квиток та курси англійської. У Польщі про таку систему поки навіть розмови немає.

Пройшлися у статті й по нелегельній міграції. На думку автора, подібне явище треба використовувати, а не поборювати. Так як це роблять Сполучені Штати, де щороку збільшується кількість працівників з Мексики, чиє перебування у країні не є до кінця формалізованим. Польща вже провела кілька аболіційних кампаній, але цього досі замало.

Натомість, подумати, що робити з міграційною політикою у Варшаві мають. Зрештою, невідомо, чи якась сусідня країна не почне найближчим часом оплачувати потенційним мешканцям авіаквитки.

Олена Бабакова

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись