Як не дивно, історичні контакти польського та українського футболу ніколи не були особливо тісними. Ми можемо легко згадати румунів, що грали та тренували українські клуби протягом багатьох років (Мірча Луческу, Разван Рац, Тіберіу Гіоане та інші) чи білорусів, що стали знаковими гравцями в історії українського футболу (Валентин Белькевич, Олександр Хацкевич, Артем Мілевський та інші). Однак, таких зав’язків з польським футболом значно менше. «Наш Вибір» неодноразово розповідав про успіхи українських футболістів у польській Екстракласі, а також про історію матчів збірної України зі збірною Польщі. Сьогодні ж пропонуємо вам згадати найкращих польських легіонерів, що грали в Українській Прем’єр-лізі. За 32 сезони УПЛ таких гравців набралося лише 15, а реально вплинули на історію українського футболу ще менше. Про них і йтиметься у цьому матеріалі.
Мацей Налєпа (Карпати Львів 2001-2004, 2005-2008, ФК Харків 2008-2009)
Перейшовши у львівські Карпати у 2001 році, щоб замінити травмованого Богдана Стронціцького, молодий польський голкіпер Мацей Налєпа не лише на відмінно справився зі своїм завданням, але й сам дуже скоро став беззаперечним основним голкіпером та улюбленцем вболівальників. З львівськими фанами у Налєпи склалися теплі, дружні стосунки, про які він розповідав: «У мене були чудові відносини з фанатами. Дуже дякую їм за підтримку, яку ніколи не забуду. Траплялося всяке, але вони завжди були зі мною. Постійно за спиною чув скандування “Маааацей Налєєєєпа!” Я розвертався до них і аплодував. Ніколи не забуду, як у грі з Шахтарем мені в боротьбі голову розбили – занесли за ворота у карету швидкої. Мені зашивали голову, а я слухав співи фанатів. Здійнявся на ноги, вся форма в крові, рукавиці теж, йду повз лави запасних. І всі 30 тисяч людей аплодують. Мені залишалося тільки щиро дякувати».
З липня 2001 по грудень 2004 року Налєпа провів понад 50 поєдинків в основному складі Карпат. У січні 2005 року він прийняв запрошення від Олега Лужного й перейшов в латвійську Венту, тодішні власники якої обіцяли створити клуб, який щосезону грав би в єврокубках. На жаль, цей проєкт виявився фінансовою аферою і уже за кілька місяців Лужний та всі футболісти, яких він запросив у Латвію були змушені покинути клуб. Влітку 2005 року Налєпа повернувся до Карпат і провів у Львові ще три роки, допомігши клубу повернутися і закріпитися в УПЛ. У 2008 році, втративши місце в основі львівського клубу, Налєпа перейшов у ФК Харків, але й там не зміг закріпитися в основі і ще через рік повернувся в чемпіонат Польщі.
Майже одночасно з Налєпою – у 2002 році – у структурі Волині, а згодом – Карпат перебував молодий польський воротар Радослав Цежняк. Але ані в Луцьку, ані у Львові голкіпер закріпитися не зумів і повернувся в Польщу, де провів доволі непогану кар’єру, вінцем якої стали виступи в Лізі чемпіонів у складі Легії у 2016 році. Цікаво, що саме Цежняк був голкіпером Легії в матчі, що став найрезультативнішим в історії ЛЧ – Боруссія Д – Легія 8:4.
Маріуш Левандовський (Шахтар 2001-2010, Севастополь 2010-2013)
Коли влітку 2001 року на запрошення досвідченого Віктора Прокопенка в Шахтар перейшов невідомий українським вболівальникам молодий поляк Маріуш Левандовський, навряд чи хтось міг передбачити, яких успіхів він досягне в українському футболі. Міцний опорний півзахисник від самого початку зцементував середину поля в матчах Шахтаря, та був основним гравцем, попри численні зміни на тренерській лавці «гірників». Левандовський допоміг Шахтарю виграти перші чотири чемпіонства в історії клубу, тричі вигравав у Кубку України, а вінцем його кар’єри стала перемога в Кубку УЄФА в 2009 році. Наступного року після того тріумфу Левандовські перейшов у ПФК Севастополь, де провів 3,5 роки, допомігши цьому клубу закріпитися в УПЛ.
Після завершення кар’єри Левандовські став доволі успішним тренером і зараз працює в Екстракласі, тренуючи Радом’як з Радома.
Mariusz Lewandowski nowym trenerem Radomiaka ‼️
Mariusz Lewandowskim został nowym trenerem Radomiaka Radom! Szkoleniowiec podpisał z naszym Klubem kontrakt na dwa lata z opcją przedłużenia o jeszcze jeden sezon 🤝
Więcej: https://t.co/QreKNVVsCf
Trenerze, witamy w Radomiu💚 pic.twitter.com/z20H0HCpUT
— RKS Radomiak Radom (@1910radomiak) April 25, 2022
Для юних вболівальників прізвище «Левандовський» зараз асоціюється виключно з Робертом Левандовським, але для українських вболівальників «першим Левандовські» був та назавжди залишиться саме він – Маріуш.
У період з 2002 по 2006 рік у київському Арсеналі грав польський форвард Мацей Ковальчик, який провів за столичний клуб 70 поєдинків. По завершенні контракту чутки пов’язували Ковальчика з луганською Зорею, але він повернувся в Польщу, де доволі успішно пограв ще в кількох клубах Екстракласи.
Северин Ганцарчик (Арсенал 2003-2004, 2005, Волинь 2004-2005, Металіст 2005-2009)
Енергійний фланговий захисник Северин Ганцарчик пограв в Україні 7 років і за цей час встиг змінити три команди та попрацювати з двома, без перебільшення, видатними українськими тренерами. Українські пригоди польського футболіста почалися на новий 2004 рік, коли Ганцарчик перейшов у київський Арсенал. У столиці України поляк провів цілий рік, але пробитися в основу не зумів (зокрема, через травму) і тоді Ганцарчика відправили в оренду до Віталія Кварцяного в Волинь. Ексцентричний український тренер відомий своїм умінням розкривати молоді таланти. Тому, як виявилось, перехід у Луцьк – найкраще, що могло статися в кар’єрі Ганцарчика в той період.
Ось як Ганцарчик розповідав про Кварцяного в 2021 році в інтерв’ю польському футбольному ютуб-каналу Foot Truck: «Кварцяний – це насправді світовий феномен. І тут мова не лише про результати і досягнення, які він здобував зі своїми командами, але про підхід до гравців та їх мотивування. Скажу так – я не служив в армії, але після року в Луцьку можу сказати з впевненістю – армію я пройшов!» (польськомовним читачам пропонуємо переглянути це інтерв’ю повністю – Ганцарчик розповідає, зокрема про те, як він одного разу пив коньяк перед матчем та як Кварцяний використовував свою собаку на розборі гри Волині).
Набравшись за рік у Луцьку потрібної ігрової практики, на початку 2005 року Ганцарчик повернувся в Арсенал, де пограв ще пів року, уже як беззаперечно основний гравець команди. Натомість влітку 2005 польський захисник перейшов у Металіст, який щойно очолив Мирон Маркевич. У Харкові Ганцарчик відіграв чотири роки і пройшов становлення команди від середняка УПЛ, до бронзового призера та регулярного учасника єврокубків. Зараз Металіст Мирона Маркевича згадують як легендарну команду та найкращий період в історії харківського футболу. Ганцарчик був безпосереднім учасником створення цієї легенди, а тому й ім’я цього польського футболіста назавжди буде вписане в історію українського футболу.
На початку 2002 року в Шахтар перейшов польський голкіпер Войцех Ковалевські. Це був період, коли «гірники» активно шукали іноземного голкіпера, що міг би стати №1 у воротах команди. Попри великий кредит довіри, надовго поляк у Шахтарі не затримався, покинувши клуб після завершення півторарічного контракту. Втім, навіть за цей короткий термін Ковалевські зумів увійти в історію клубу, адже виграв з Шахтарем перше чемпіонство в історії «гірників».
У цей період ще кілька польських гравців з’являлися в українських клубах на короткий строк, не зумівши зробити серйозний внесок в розвиток українського футболу. У 2003 році 6 матчів за Кривбас зіграв нападник Пйотр Цетнарович, а в сезоні 2004/2005 в 14 поєдинках за Волинь відіграв захисник Марцін Новак. Окремо варто згадати хавбека Павла Хайдучека, який два сезони, з 2008 по 2010 рік провів у сімферопольській Таврії. Разом з кримським клубом Хайдучек у 2010 році виграв Кубок України, що стало одним з найбільших досягнень в історії кримського футболу. В сезоні 2010/2011 Хайдучек грав у запорізькому Металурзі, після чого повернувся в Польщу.
У сезоні 2009/2010 Металіст підписав польського півзахисника Марціна Бургхардта, але закріпитися в основі харківської команди цей футболіст не зумів і уже через рік перейшов в Ягеллонію. Влітку 2011 року одеський Чорноморець підписав захисника Войцеха Шиманека. Поляк провів рік в Одесі, допомігши команді провести перший сезон в УПЛ під керівництвом Романа Григорчука. Згодом, по завершенню ігрової кар’єри Шиманек працював головним тренером Полонії (Варшава). В тому ж 2011 році в Олександрії кілька матчів провів форвард Давід Янчик, але закріпитися в команді не зумів. У 2012 році така ж доля спіткала у львівських Карпатах польського хавбека Якуба Тосіка, який провів за «левів» лише 4 матчі, після чого повернувся у Польщу.
У 2014 році, кількість легіонерів, в тому числі польських, у чемпіонаті України значно зменшилася. Однак, навіть у той період два поляки не лише з’явилися в УПЛ, але й серйозно допомогли найбільш титулованому українському клубу – Динамо Київ.
Лукаш Теодорчик (Динамо 2014-2016)
Форвард Лукаш Теодорчик став одним з перших придбань Сергія Реброва, після того, як він очолив Динамо у 2014 році. Теодорчик став першим поляком в історії київського Динамо. Форвард одразу вписався в малюнок гри Динамо та в тактичні схеми Сергія Реброва, ставши основним форвардом команди в сезоні 2014/2015. Наступного сезону він розділяв цю роль з бразильцем Жуніором Мораесем. За два роки в столиці України Теодорчик став двічі чемпіоном України, виграв Кубок України та пограв в груповому етапі Ліги чемпіонів, після чого, влітку 2016 року, перейшов в Андерлехт, де провів два найкращі сезони у своїй кар’єрі, забивши аж 45 м’ячів за бельгійський клуб.
Два роки Теодорчика в Динамо стали справді взаємовигідною співпрацею – клуб отримав класного форварда, а Теодорчик – можливість розвиватися та покращуватися, що дозволило йому переїхати в Бельгію в найкращій своїй формі. Минулого року, 31-річний Теодорчик, після низки травм оголосив про завершення ігрової кар’єри.
Голи Теодорчика за Динамо в сезоні 2014/2015
Томаш Кендзьора (Динамо 2017-2022)
У 2017 році, коли київське Динамо покинув бразилець Даніло Сілва, кияни потребували надійно закрити позицію правого захисника. Тоді з польського Леха був запрошений 23-річний Томаш Кендзьора. І це було ідеальне селекційне рішення, адже поляк надійно та на багато років зробив цю позицію для киян безпроблемною. Загалом Кендзьора провів у Динамо п’ять років, переживши з киянами кілька змін тренерів, ігрову кризу та повернення чемпіонства в сезоні 2020/2021. Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого, Кендзьора на кілька місяців повернувся в познанський Лех, з яким за цей короткий час зумів виграти Екстракласу. Восени 2022 року Кендзьора повернувся в Динамо та провів ще 9 матчів за клуб у сезоні 2022/2023. В січні ж цього року захисник перебрався в піврічну оренду до грецького ПАОК. Контракт Кендзьори з Динамо завершується лише влітку 2024 року, тому цілком можливо, що ми ще знову побачимо його у футболці київського клубу.
Попри те, що поляків в українському футболі було не так багато, серед них були дуже яскраві фігури, які залишили великий позитивний слід в історії українських клубів. Зараз, під час повномасштабної війни, польських футболістів в УПЛ немає, але ми сподіваємось і віримо, що після нашої головної Перемоги, ще багато поляків захищатимуть на футбольних полях кольори Динамо, Шахтаря, Металіста, Карпат й інших українських команд.
Олександр ШЕВЧЕНКО