У пʼятницю, 12 липня, Сейм Республіки Польща проголосував за постанову «Про вшанування памʼяті жертв геноциду кримських татар». Тим самим нижня палата польського парламенту визнала депортацію кримських татар, що була здійснена НКВС СРСР за наказом та Сталіна 18-20 травня 1944 року, геноцидом кримськотатарського народу. Польща стала пʼятою країною, після України, Канади, Литви та Латвії, яка визнала примусове переселення близько 200 тисяч кримських татар до віддалених регіонів Радянського Союзу, геноцидом.
Сейм Польщі більшістю голосів прийняв постанову «Про вшанування памʼяті жертв геноциду кримських татар». Ініціатором документа став Павел Коваль, депутат Сейму, уповноважений польського уряду до справ відбудови України, польський історик, професор в Інституті політичних досліджень Польської академії наук. Голосування відбулось у пʼятницю, 12 липня. Цього дня почесними гостями Сейму стали один з лідерів кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Щойно Сейм Польщі 414 голосами “За” (проти 16, утрималися – 2) схвалив Постанову “Про вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу”, в якій говориться: “Депортація кримських татар у 1944 році та її наслідки були актом геноциду кримськотатарського народу”. Дякуємо керівництву та депутатам Сейму, дякуємо всім причетним до підготовки цього рішення як в Польщі, так і в Україні», – написав на своїй сторінці у Facebook Рефат Чубаров.
Як зазначено у постанові Сейму, 18 травня 1944 року влада Радянського Союзу розпочала депортацію кримських татар з півострова. Протягом трьох дні з Криму у товарних вагонах було вивезено близько 200 тисяч осіб. Дорогу до Сибіру та Центральної Азії не пережило 8 тисяч кримців, а ще 45 тисяч осіб померло після приїзду на місце. Тільки наприкінці 1980-х років кримські татари змогли повернутись до рідного Криму. Після депортації радянська влада систематично знищувала культуру та спадщину кримських татар.
«Депортація кримських татар у 1944 році та її наслідки були актом геноциду кримськотатарського народу», – йдеться у тексті постанови.
Депутати Сейму також звертають увагу на «неоціненний внесок татар в історію та національну спадщину Польщі та підкреслюють багатостолітнє, мирне співжиття в межах Речі Посполитої та Республіки Польща».
У постанові депутати Сейму також згадали та анексію Криму Росією у 2014 році та переслідування кримських татар. «У 2016 році Росія за фальшивими звинуваченнями заборонила діяльність Меджлісу – парламенту кримських татар. Десятки кримських діячів, в тому числі багаторічний голова Меджлісу Мустафа Джемілєв, знову були виселені зі своєї землі, а інші на багато років опинились у російських вʼязницях», – йдеться в постанові.
Депутати Сейму вкотре засуджують «непровоковану, нелегальну та повномасштабну збройну агресію Росії проти України та закликають міжнародну спільноту притягнути Російську Федерацію до відповідальності». В постанові депутати Сейму нагадують, що «насилля проти цивільних громадян України, яке війська РФ застосовує свідомо та систематично, має ознаки геноциду».
Депортація кримських татар – історична довідка
Операція з депортації кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. Для втілення примусового виселення кримських татар було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Формально дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж депортованим вдавалося прихопити з собою в середньому 20-30 кг речей та продуктів. Абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою або потрапила до рук мародерів. Впродовж 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселили 180 014 осіб, для перевезення яких використали 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправили на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслали на роботи до таборів тресту “Московуголь». Окремо під час депортації було заарештовано 5989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу». Вони потрапили до ГУЛАГу і надалі не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. У ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. У перші роки вигнання померло від 27% до 46% депортованих. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
У 2015 році Україна визнала депортацію кримських татар геноцидом. У 2019 році відповідні рішення прийняли у Латвії, Литві та Канаді. Таким чином Польща стала пʼятою країною, яка визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
Анастасія Верховецька