1 липня 2024 року набули чинності зміни до спецзакону про допомогу громадянам України. Одне з нововведень передбачало скасування програми 40+ – фінансової компенсації для приватних осіб, які надавали житло та харчування українським утікачам від війни. У зв’язку з цим багато українців, що проживали на умовах програми 40+ були вимушені шукати нове житло, зокрема, у центрах колективного розміщення. Проживання у таких пунктах є безплатним лише перші 120 днів. Далі на безплатне проживання можуть розраховувати лише окремі категорії осіб.
Кореспондентка порталу «Наш вибір» поговорила зі Світланою Маслій, яка виконує обов’язки координаторки відділу поселень в Українському домі у Варшаві. Про те, якою є ситуація з пошуком житла для українських біженців і з якими проблемами вони стикаються – у нашому матеріалі.
Які категорії українців найбільше користувались програмою допомоги 40+ і кого найсильніше торкнулась ситуація з її скасуванням?
Найбільше цим видом допомоги користувались пенсіонери, тобто жінки від 60 та чоловіки від 65 років. Також користувались діти, люди з інвалідністю та матері з трьома й більше дітьми.
З досвіду роботи можу сказати, що найважче скасування програми сприйняли пенсіонери. Їм складно дається переїзд до іншого місця, особливо, виїзд з Варшави. «У мене тут лікарі, а мене відправлять за 50 кілометрів від міста. Як я буду їздити?», – дуже часто чуємо це від них.
До нас [Центр підтримки Українського дому у Варшаві – ред.] й надалі звертаються люди щодо поселення. Ніхто не залишається на вулиці. Зрештою, всі люди у потребі знаходять житло.
Перед закінченням програми 40+ багато приватних хостелів у Варшаві попереджали українців, які у них мешкали, що програму не буде продовжено і вони будуть змушені закритись. Часто в хостелах людям також давали адреси пунктів колективного проживання.
Пункти колективного проживання
Після скасування програми 40+ багато людей змушені були шукати нове житло. Відомо, що наприкінці червня ще не було чіткого механізму отримання нового житла. Якою зараз є ситуація з поселенням людей до пунктів колективного проживання?
До 1 липня 2024 року не було чіткого механізму від уряду, що робити людям, які втратять житло по програмі 40+. Ми говорили нашим відвідувачам, що потрібно зачекати доки випрацюється алгоритм дій. Зараз ситуація покращилась. У кожному воєводстві є українськомовна інфолінія на яку може задзвонити людина, яка потребує житло. Наприклад, у Мазовецькому воєводстві номер інфолінії – 987. Дзвонити на інфолінію потрібно тільки особисто, адже під час розмови перевірятимуть, з ким саме розмовляють. Із посередниками говорити не хочуть.
Коментар «Нашого вибору»: Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі опублікувало номери інфолінії для кожного з воєводств:
- Вармінсько-Мазурське воєводство: 797 829 617 (цілодобово);
- Великопольське воєводство: 987 (цілодобово) або 61 854 11 72 (в робочі дні);
- Західнопоморське: 784 602 745 (цілодобово);
- Куявсько-Поморське: 525 872 777 (понеділок-п’ятниця 08:00-15:00);
- Лодзьке: 987 або 42 664 14 10 (цілодобово);
- Люблінське: 605 111 233 (цілодобово);
- Любуське: 95 785 13 30 (цілодобово);
- Мазовецьке: 987 (цілодобово);
- Малопольське: 516 240 691 та 12 210 20 02 (понеділок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Нижньосілезьке: 516 132 114 (понеділок-п’ятниця 06:30-14:30);
- Опольське: 77 45 24 113 або 883 337 631 (понеділок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Підкарпатське: 800 100 990 (понеділок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Підляське: 85 74 39 347 (понеділок 08:00-18:00, вівторок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Поморське: 539 016 238 (понеділок-п’ятниця 10:00-18:00);
- Сілезьке: 32 20 77 101 (цілодобово);
- Свєнтокшиське: 41 342 11 81 або 41 342 12 14 (цілодобово).
Хто може проживати у пунктах колективного проживання?
Пункти колективного проживання призначені виключно для українських втікачів від війни. Проживати там можуть особи, які мають активний PESEL зі статусом UKR. Тобто, якщо людина з якоїсь причини втрачає цей статус, вона вже не може проживати у таких пунктах.
Зараз, наприклад, існує ще одна проблема: раніше по пунктах колективного проживання ходила невідома нам фірма, яка переконала низку старших людей зробити за оплату карти перебування. Тепер ці люди не мають доступу до медицини та житла, адже, коли виробляється карта перебування, людина втрачає PESEL зі статусом UKR. І відповідно, якщо людина не має PESEL UKR, то вона повинна оплачувати самостійно страхування і не може проживати в пункті колективного проживання. У цьому випадку залишається тільки оренда житла. Відтак, оплатити житло пенсіонери не мають можливості, а в такому пункті проживати уже теж не можуть.
Скільки часу люди можуть проживати в цих пунктах і скільки це коштує?
Проживати можна необмежено по часу. Ті люди, які вперше приїхали до Польщі з території України та зробили PESEL UKR, можуть перші 120 днів проживати у пунктах колективного розміщення безплатно.
Після 120 днів оплата залежить від ситуації. Якщо це пенсіонери чи інші вразливі категорії, вони й надалі можуть проживати у пунктах безплатно. Натомість інші повинні платити. Відтак, після 120 днів з моменту першого вʼїзду на територію Польщі особи, що проживають у пунктах колективного перебування, повинні сплатити 50% коштів, що витрачаються на їхнє перебування, однак ця сума не повинна перевищувати 40 злотих на особу на день. Також у випадку неповнолітніх, якщо на них отримується допомога «800+», необхідно буде сплачувати по 15 злотих на день на особу.
Після 180 днів з моменту першого приїзду до Польщі, сума відшкодування допомоги зростає до 75%, однак не більше 60 злотих на день на особу. Сума 15 злотих для неповнолітніх залишається незмінною.
Варто звернути увагу, що кожен осередок працює по різному. Деякі виставляють рахунок за проживання після того, як людина прожила певний період, а деякі воліють, щоб оплати здійснювали наперед. Треба це враховувати.
Хто ще може розраховувати на безплатне проживання?
Жінки від 60 років, чоловіки від 65, люди з інвалідністю, вагітні жінки (за наявності відповідних документів) або особи, які самостійно виховують дитину до 12 місяців, неповнолітні, на яких не отримується жодна соціальна допомога, матері з трьома або більше дітьми. Але якщо одній дитині вже понад 14 років, то вона не підлягає під цю категорію. Безплатно проживати можуть також особи, які мають важку життєву ситуацію і можуть це удокументувати.
А що може бути прикладом важкої ситуації?
Якщо людина втратила когось із близьких за останній час. Наприклад, були чоловік і дружина, вони мали сім’ю і не стало когось з них. Це можна назвати тяжкою ситуацією, і той з подружжя, хто залишився, може звернутися на інфолінію та, за наявності відповідних документів, отримати дозвіл на безплатне проживання.
Як відбувається процес поселення у пункти колективного проживання?
Для того, щоб поселитись до пункту колективного проживання необхідно отримати туди скерування. Тобто просто прийти туди і сказати «Ось я, потребую житло» – не вийде. Для того, щоб отримати скерування потрібно зателефонувати на інфолінію. Там людина подає своє імʼя та прізвище, а також номер PESEL – проходить верифікацію. Якщо у людини немає проблем, тобто вона не втратила статусу UKR, то їй дають адресу пункту проживання, де на цю людину вже чекають. Тобто, якогось паперового документу-скерування немає. Під скеруванням мається на увазі отримання адреси пункту.
Чи є інший спосіб отримати направлення на поселення, крім дзвінка на інфолінію?
Люди з менших околиць можуть також звернутися до місцевої адміністрації (районної або міської). У них є свої пункти. Можна повідомити, що потрібно житло й вони також дадуть скерування. У великих містах потрібно дзвонити на інфолінію.
Іншого способу, окрім як подзвонити на інфолінію або звернутися до місцевої адміністрації немає. Без скерування людина не може звернутися до пункту колективного проживання.
Якщо, наприклад, людина подала заявку до такого пункту, але їй там з якоїсь причини відмовили, то що їй робити в такому випадку?
Це залежить від того, з якої причини відмовили. Якщо людині відмовили, бо вона втратила статус UKR то треба шукати житло в оренду. Якщо людина має статус UKR, то їй не можуть відмовити. Їй пропонують варіант, але вже сама людина може або погодитися, або відмовитися.
З нашого досвіду виходить, що людей заселяють на околиці міст або у менші містечка. У Варшаві не селять.
З якими проблемами стикаються українці, коли їм треба поселитися в якийсь колективний пункт проживання?
Головна проблема – це те, що люди загалом не хочуть проживати у таких пунктах. Якими є ці пункти? Велика зала з ліжками і якимись шторками-перегородками. Люди хочуть жити окремо, але, на жаль, таких ресурсів як були спочатку, вже немає.
Раніше багато поляків здавали кімнати, квартири чи будинки, а зараз вони дзвонять до нас і говорять: «Ми поселили жінку, вона живе вже майже три роки, ми просимо хоча б оплачувати рахунки, а вона не оплачує, не хоче. Що нам робити?». За останні два місяці у нас, здається, три таких дзвінки було.
А іноді дзвонить людина, яка там проживає і розповідає свою історію: «Ми домовилися, вони нам 40+ обіцяли віддати, а не віддали». Але ці 40+ ніколи не були призначені для українських біженців. Це була компенсація для поляків. Але чомусь люди подумали, що це їхні гроші.
Ще одна проблема – це відсутність можливості переночувати у цих пунктах 1-2 доби для тих людей, які їдуть транзитом. Раніше така можливість була, наприклад, в пункті на вул. Модлінській. Зараз цього немає.
Оренда житла
Багато центрів колективного проживання були закриті. Що з тими людьми, які у них проживали? І чи загалом є якісь альтернативи замість проживання у пунктах колективного розміщення?
У липні 2024 року до нас приходило дуже багато людей, які казали: «Наш центр закривають. Що нам робити?». Потрібно одразу дзвонити на інфолінію й там дадуть скерування. У таких людей є більше шансів отримати це житло, тому що вони вже проживали у такому пункті.
Ті люди, яких організовано переселяють з одного пункту в інший, не мусять отримувати направлення. Бо ця людина вже верифікована.
Загалом не було такого, щоб людям сказали: «Ми закриваємося, до побачення». Їх переселяли до тих пунктів, які мали згоду воєводи. Якщо вони не потрапляють під якусь категорію, щоб проживати у цих пунктах безплатно, то є фонди, які на короткий період (до місяця) допомагають з житлом.
Натомість найбільша проблема насправді з орендою житла. Ціни на оренду високі і люди часто не можуть собі цього дозволити. Також не завжди власники житла хочуть здавати його в оренду українцям.
Тобто більше проблема не з тим, щоб поселитися в пунктах колективного проживання, а щоб орендувати окреме житло?
Так. Згідно з останніми статистиками, місця в пунктах колективного проживання є. Просто люди відмовляються там селитися.
Як Український дім може допомогти з питаннями поселення?
Зараз ми найбільше допомагаємо з орендою: консультуємо щодо договору оренди, аналізуємо його, супроводжуємо під час підписання. Також допомагаємо, якщо є проблеми з польською мовою – можемо подзвонити по оголошенню, поїхати разом на огляд житла. Оскільки найбільшою проблемою в оренді є вартість житла, то розповідаємо також про спеціальну допомогу – dodatek mieszkaniowy, який хоч трохи покриває кошти оренди.
Допомагаємо також в кризових ситуаціях. Наприклад, коли людям в складній ситуації (потрібна операція, лікування або реабілітація) терміново потрібно житло. Або коли є люди з вадами слуху, то можемо замість них зателефонувати, домовитись щодо житла.
Співпрацюємо також з фондом Лєни Гроховської, які також беруть людей на проживання у Лодзь та Седльце. У цій організації працюють дуже турботливі та відповідальні люди.
Допомагаємо також у таких випадках, коли людина втратила документи, адже без паспорта людину не приймуть навіть у хостел.
Консультуємо також з приводу соціального житла – які документи потрібні, як подати заявку. Кілька людей, які до нас приходили, отримали таке житло.
Тетяна Шарапова, Анастасія Верховецька
Нагадаємо, що оновлений спецзакон набрав чинності 1 липня 2024 року. Серед нововведень скасування одноразової фінансової допомоги 300+, допомоги 40+, а також обмеження допомоги за програмою «800+» виключно для тих дітей, які відвідують польські дитсадки та школи. Також українці зі статусом PESEL UKR зможуть отримати спеціальний дозвіл на тимчасове проживання терміном на 3 роки. Більш детально про важливі зміни у спецзаконі можна почитати у нашому матеріалі.
Додаткову інформацію про легалізацію, працевлаштування та освіту у Польщі можна отримати у консультаційному пункті Українського дому у Варшаві (вул. Андреса, 29 / Andersa 29) з понеділка по п’ятницю від 10:00 до 18:00 та щосуботи від 10:00 до 17:00. Отримати необхідну консультацію можна також за телефоном: +48 727 805 764, на сторінках у Facebook та Telegram, та написавши на електрону адресу: [email protected]. Поради надаються польською та українською мовами. Також, консультаційний пункт проводить онлайн-консультації, на які можна зареєструватися за посиланням.