У 2007 році польський Сейм прийняв закон «Про карту поляка», який 29 березня 2008 року набрав чинності. Минуло вже чотири роки від початку його дії і, згідно заяв польського Міністерства закордонних справ, близько 40 тис. громадян України стали власниками таких карт. Очевидно, що ця цифра буде зростати. І не так це пов’язано з тим, що українські громадяни віднайшли в собі ознаки польської національної ідентичності, як зі звичайною практичною вигодою, яку надає карта поляка її власникам. Одразу цю «вигоду» починаєш розуміти, отримуючи польську національну візу, а потім – при перетині українсько-польського кордону та проживаючи на території самої Польщі.
Ініціаторами впровадження карти поляка були, перш за все, праві політичні партії та консервативні польські організації, як у самій Польщі, так і за кордоном. Наприклад такі, як Союз поляків за кордоном. У 2007 році, коли було проголосовано за закон “Про карту поляка”, при владі знаходилась партія “Право і справедливість” очолювана братами Качинським: Ярослав був прем’єром, а президентом – його брат Лех Качинський. Власне уряд, очолюваний Ярославом Качинським, подав на голосування до Сенату закон про карту. 22 вересня Лех Качинський підписав цей закон.
Ті, хто прагнуть отримати карту, мають підтвердити своє польське коріння: надати документ, у якому зазначено, що хтось один із батьків, чи бабусь/дідусів, або ж обоє прадідів (прадід і прабабуся) були польськими громадянами чи поляками за національністю. Окрім цього, претендент на карту поляка має під час розмови з консулом виявити свої знання польської мови, культури та історії. Також на отримання карти мають право активні діячі в галузі розвитку й поширення польської культури на терені своєї держави. Підтвердженням такої діяльності є приналежність до однієї з польських організацій не менше як за три роки до подання клопотання в консульство про карту. Список організацій, які уповноваженні видавати таке підтвердження, знаходиться у польських консульствах і міститься в збірці постанов «Monitor Polski». Карта поляка є безкоштовною і видається терміном на 10 років, після закінчення її дії, документ можна поновити, подавши клопотання на його продовження.
Перед подачею документів, треба задзвонити до польського консульства і записатись на розмову з консулом. Як правило, така розмова відбувається через тиждень після дзвінка. Взявши з собою оригінали та копії зібраних документів, а також конверт із заповненою адресою проживання, треба з’явитись у консульство на вказану в телефонній розмові дату та годину. Як правило на розмову з консулом вже в самому консульстві треба чекати 10-30хв., іноді і того менше. Сама розмова триває близько 10-15 хвилин, після чого консул одразу видає своє рішення (децизію). На саму карту поляка, після позитивної децизії чекається близько місяця, оскільки карти виготовляють у Варшаві. Для того, щоб забрати свою карту також особисто треба прийти до консульства на вказану дату та годину. Цікавий момент при заповненні заяви на отримання карти поляка, про який мало хто говорить і знає. А саме те, що в графі «національність» ті, хто заповнює документ, як правило пишуть «поляк» – хоча в самому законі «Про карту поляка» це абсолютно не є вимогою і підставою для отримання цього документу. Можна спокійно вписати «українець», «білорус», «литовець» і т.п. та отримати карту поляка. Щоправда, рішення про видачу карти приймає консул, який проводить співбесіду з прохачем. Дуже часто можна почути такі слова від консула: «А чому пан/пані написала, що є українцем – і просить при цьому карту поляка?!» Відповідно, особисте рішення консула, який при ознайомленні з такою заявою одразу може бути налаштованим негативно, має вирішальне значення на кінцевому етапі процедури отримання карти. Адже зрозуміло, що консул знайде причину (ваше не надто добре знання мови, культури чи історії Польщі) для відмови у видачі карти. Як бачимо, «людський чинник» може бути вирішальним і в такій формальні справі.
Які ж переваги дає карта поляка?
Власник карти поляка має право отримувати багаторазову річну або ж дворічну національну польську візу і звільняється від консульських оплат за неї. Також при отриманні візи на основі карти поляка не треба подавати різного роду довідки та оформлювати страхування. Власник карти має подати в консульстві лише візову заяву, ксерокопію карти поляка та внутрішнього паспорта, а також мати при собі оригінал карти поляка й паспорта.
У самій Польщі власники карти теж мають чимало пільг. Одна з основних – це право на легальне працевлаштування без необхідності отримувати додаткові дозволи, а також право одержання безкоштовної початкової, середньої та вищої освіти і право на клопотання про отримання стипендії для іноземців; право займатись підприємницькою діяльністю на таких самих правах, як і громадяни Польщі; право на безвідкладну допомогу під час нещасного випадку; право на 37-відсоткову знижку на проїзд у польських потягах; право безкоштовно відвідувати польські державні музеї і право на клопотання в отриманні фінансової допомоги від польського уряду, призначеної на підтримку поляків за кордоном. Як бачимо, усі ці переваги вельми знадобляться тим, хто має намір приїхати до Польщі і жити в цій країні.
Якщо ж ви маєте карту поляка і хочете отримати посвідку постійного перебування, то це певним чином Вам також полегшить справу. Хоча офіційно карта поляка не дає права на автоматичне отримання карти сталого перебування чи польського громадянства, але значно сприяє в цьому процесі. Так, якщо вам вдалося зібрати перелік документів для отримання карти, які свідчать про ваше польське походження, їх ви можете представити на клопотанні про постійне проживання в Польщі. Співбесіда з особою, яка хоче на постійно оселитися в Польщі, дуже подібна до співбесіди при отриманні карти поляка – питання практично однакові: знання мови, культури, історії Польщі. Однак, якщо ви отримаєте постійне перебування, то муситимете відмовитися від карти поляка, а відповідно й від пільг, які ця карта гарантує. Дія карти поляка анулюється й під час отримання польського громадянства.
Карту поляка безперечно можна розглядати і з політичної та ідеологічної точок зору, однак, як досить часто зазначають самі власники документа, у більшій мірі вона має для них суто матеріальний та прагматичний вимір, значно полегшуючи приїзд та проживання на території Республіки Польща.
Ольга ПОПОВИЧ