Проект закону про іноземців чекає на розгляд

0

Окрім закону про аболіцію, який 26 серпня підписав президент Польщі Броніслав Коморовський, Управління до справ іноземців (польською Urząd ds. Cudzoziemców) підготувало проект закону про іноземців. Цей законопроект чекає на розгляд і підписання вже найближчим часом. Зміни стосуються багатьох аспектів легалізації, зокрема, необхідного мінімуму прибутків.

Речник Управління до справ іноземців Ева Пєхота каже, що критерій величини прибутків не змінився, натомість змінився підхід до його обрахування: «Раніше ми вимагали підтвердження наявності певної мінімальної суми, яку повинен був мати іноземець після того, як віднімалися кошти його утримання; тепер ми запропонували, щоб іноземець міг представити прибутки у розмірі мінімальної зарплатні в Польщі, і від цього прибутку ми вже не відніматимемо кошти утримання цієї особи», – зазначає Е. Пєхота. За її словами, така процедура перебігатиме простіше й швидше. Що ж до членів родини іноземця, які є на його утриманні, то їхній прибуток мусить бути вищий, ніж той, який у Польщі береться до уваги при надаванні соціальної опіки.

Натомість Ксенія Наранович, голова правління фонду розвитку «Крім кордонів» (польськ. Fundacja Rozwoju Oprócz Granic), статутним завданням якого є охорона прав іноземців у Польщі, вважає, що згаданий пункт проекту б’є по найменш захищених, найбідніших верствах іноземців: «Маємо справу з підвищенням рівня прибутків, які мусить представити іноземець, який подає заяву на отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання. Це положення – дуже нееластичне щодо тих іноземців, які, заробляючи менше, так само менше витрачають на житло: наприклад, люди, що живуть на фермі й мають знижки на комунальні послуги». К. Наранович додає: якщо раніше для отримання дозволу на проживання іноземець мав представити документи, за якими в нього після сплати за комунальні послуги та послуги служби охорони здоров’я лишалась мінімальна сума, яку вимагає чинний закон про іноземців – це 477 злотих, – і при цьому він міг заробляти не набагато більше (скажімо, 500 злотих), то тепер він мусить мати прибутки в розмірі мінімальної зарплатні, тобто 1386 злотих.

Однією з найістотніших змін, вважає Е. Пєхота, є видача дозволу на працевлаштування й проживання (польськ. zezwolenie na pracę oraz zezwolenie na zamieszkanie) в одному документі й у одному, так би мовити, «віконці»: «Для того, щоб тепер приїхати й легально працювати в Польщі, зазвичай слід отримати два різні дозволи. Зараз ми пропонуємо, щоб іноземець зголосився до однієї установи, яка, в порозумінні з іншими, залагодить усі справи», – підкреслює Е. Пєхота. Досі заявку про дозвіл на проживання розглядав місцевий воєвода, який у першій інстанції займався легалізацією проживання, а дозвіл на працевлаштування видавало Міністерство праці й соціальної політики. Тепер же усім цим займатиметься воєвода – він повинен встановити, чи можна забезпечити іноземця місцем праці, про яке той просить, він навіть може надати такий дозвіл на працю, де буде вписано розмір прибутків іноземця, що, зокрема, запобігатиме можливості визиску з боку працедавців чи невиконання ними їхніх фінансових зобов’язань. 
Нововведенням є спеціальний дозвіл на тимчасове проживання для випускників вищих учбових закладів після закінчення ними навчання – воно дасть випускникам час на пошуки праці за фахом у Польщі. Але чи не найсуттєвішим полегшенням для іноземців буде можливість подачі документів на продовження легального перебування в Польщі до останнього дня перебування на її території: «Досі заяву про продовження перебування в Польщі слід було подавати за 45 днів до закінчення терміну легального перебування, – говорить Е. Пєхота. – Відтепер це можна буде зробити в останній день».

Попри ці зміни проект містить низку суперечливих положень. Йоанна Броновіцька з фонду «Крім кордонів» вважає, що дуже «незручною» зміною є те, що тепер, подаючи заявку на тимчасове проживання, іноземець зобов’язаний особисто з’явитись в установі – він, зокрема, муситиме залишити відбитки пальців. «Досі певні формальності можна було виконати за посередництвом уповноваженого, – підкреслює Й. Броновіцька. – Часто цю роль брали на себе неурядові організації та приватні фірми, в багатьох ситуаціях це істотно полегшувало справу. Напевно, цю зміну вводять для того, щоб збільшити можливості контролю, а не для того, щоб полегшити іноземцям доступ до процедур легалізації». Й. Броновіцька підкреслює: час праці установ найчастіше збігаються з часом праці іноземців на їхніх роботах, отже, адаптація закону до вимог іноземців мала б передбачати відповідні зміни в часі роботи установ, які займаються легалізацією іноземців. Крім того невідомо, які кошти буде призначено на зняття відбитків пальців. Скільки буде спеціальних пристроїв, наскільки вони будуть доступні – все це може дуже вплинути на якість обслуговування. Дотепер в Управліннях у справах іноземців були серйозні проблеми навіть із роздрукуванням віз, що призводило до величезних черг.

Загалом К. Наранович вельми критично ставиться до нового проекту. Вона вважає, що проект містить величезну кількість невідповідностей щодо норм Європейського Союзу і принесе чимало незручностей як іноземцям, так і установам, які займаються легалізацією їхнього перебування в Польщі: «Ми маємо по п’ять, часом десять коментарів на сторінку цієї редакції закону – а треба врахувати, що проекті містить близько 220 сторінок. У проекті є пункти, з якими ми цілковито не погоджуємось», – каже К. Наранович.
Е. Пєхота підкреслює, що неурядовим організаціям, які щодня мають справу з іноземцями, текст проекту надано завчасу, щоб дати можливість висловити зауваги: «Зауважень надійшло доволі багато, отже, ми їх постійно аналізуємо й запроваджуємо певні зміни: уже відбулися дві дискусійні зустрічі, у ході яких ми зміни наносили поправки», – каже вона. Проте представниця держави додає: невідомо, чи всі пропозиції будуть прийняті.

Тарас ШУМЕЙКО

Share.